А) Білий чавун.( весь карбон перебуває в цементиті).

1. Перлі́ т (фр. perle — перлина) — одна з структурних складових залізовуглецевих сплавів — сталей і чавунів: представляє собою евтектоїдну суміш двох фаз — фериту і цементиту (у легованих сталях — карбідів). Перліт — продукт евтектоїдного розпаду аустеніту при порівняно повільному охолодженні залізовуглецевих сплавів нижче за 727 °C. При цьому γ -залізо переходить в α -залізо, розчинність вуглецю в якому складає від 0, 006 до 0, 025 %; надлишковий вуглець виділяється у формі цементиту або карбідів. Ледебурит — структурна складова залізовуглецевих сплавів (переважно чавунів) — евтектична суміш аустеніту і цементиту, що утворюється при температурі нижче від 1145 °С (для чистих залізовуглецевих сплавів). При температурі 727°C аустеніт перетворюється в ферито-цементитну суміш. Ледебурит — єдиний з усіх залізовуглецевих сплавів, який кристалізується при постійній температурі з утворенням механічної суміші. Аустені́ т (за ім'ям англійського металурга Вільяма Робертса-Остіна; 1843—1902) — одна з структурних складових залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (до 2%) у гамма-залізі. Кристалічна ґратка —гранецентрована кубіч. на

2. Деякі метали (як правило ті, що мають змінну валентність при зміні

температури) змінюють тип кристалічної решітки або віддаль між атомами в

такій же кристалічній решітці при зміні температури. При цьому

змінюються властивості. Таке явище називають алотропією (поліморфізмом).

Температура поліморфного перетворення є сталою. Поліморфні модифікації

позначають літерами грецького алфавіту – а, ?, ?, ? причому буквою а

позначають модифікацію, яка існує при температурах нижче від першого

поліморфного перетворення. ! Поліморфним металом є, наприклад, залізо.

Воно має чотири модифікації: Fe?, Fe? Fe? i Fe? Поліморфні перетворення

супроводжуються віддачею або поглинанням енергії.

3. Крім заліза і вуглецю в сталях містяться корисні та шкідливі домішки. Сталь - основний металевий матеріал, широко застосовуваний для виготовлення деталей машин, літальних апаратів, приладів, різних інструментів і будівельних конструкцій. Широке використання сталей обумовлено комплексом механічних, фізико-хімічних і технологічних властивостей. Методи широкого виробництва сталі були відкриті в середині ХІХ ст. У цей же час були вже проведені і перші металографічні дослідження заліза і його сплавів. Стали поєднують високу жорсткість з достатньою статичної та циклічної міцністю. Ці параметри можна змінювати в широкому діапазоні за рахунок зміни концентрації вуглецю, легуючих елементів і технологій термічної і хіміко-термічної обробки. Змінивши хімічний склад, можна отримати, сталі з різними властивостями, і використовувати їх у багатьох галузях техніки і народного господарства.

Якщо сталь має в своєму складі тільки Fе, С і деяку кількість постійної домішки, то таку сталь називають вуглецевої. Якщо в вуглецеву сталь спеціально введені один або декілька так званих легуючих елементів (Сr, Ni, W та інших) з метою поліпшення її службових і технологічних властивостей, то таку сталь називають легованої. При легуванні можуть виникати нові властивості, не притаманні вуглецевої сталі.

4. Пластична деформація залишається після зняття зовнішньої навантаженні, (тіло не відновлює початкову форму і розміри). Пластична деформація супроводжується зсувом однієї частини кристала щодо іншої на відстань, що значно перевищують відстані між атомами в кристалічній решітці металів і сплавів. Здатність металів і сплавів до пластичної деформації має важливе практичне значення, тому що всі процеси обробки металів тиском засновані на пластичному деформуванні заготовок. Величина пластичної деформації не безмежна, за певних її значеннях може починатися руйнування металу. Рекристалізація – у мінералогії - процес росту одних зерен кристалічного тіла, що складається з багатьох дрібних кристалів, за рахунок інших. Протікає особливо інтенсивно в пластично деформованих матеріалах.

5. Установлено, що кристалізація складається з двох елементарних процесів, перебіг яких відбувається одночасно: перший — зародження центрів кристалізації, другий — ріст кристалів з цих центрів. У звичайних умовах кристали не можуть набути правильної форми тому, що їхній ріст обмежується суміжними кристалами. Кристали, що мають неправильні зовнішні обриси, називаються кристалітами, або зернами. Внутрішня будова зерен кристалічна. На швидкість кристалізації та форму кристалів у процесі затвердіння металу важливий вплив роблять швидкість і напрям відводу тепла. У напрямку відводу тепла кристали ростуть швидше, утворюючи осі, від яких відгалужуються численні відростки. Такі деревоподібні кристали називають дендритами. Дендритна будова характерна для литого металу.

6. Чаву́ н — сплав заліза з вуглецем, який може містити від 2, 14 до 4, 3 % вуглецю і більше. Види чавунів:

А) Білий чавун. ( весь карбон перебуває в цементиті).