|
|||||
Капсулу виявляють при фарбуванні методом
| |||||
| |||||
A. | Пекарського
| ||||
B. | Грама
| ||||
C. | Нейссера
| ||||
D. * | Гінс-Бурі
| ||||
E. | Ціля-Нільсена
| ||||
542. | За методом Здродовського рикетсії фарбуються у:
| ||||
A. | Блідо-голубий колір
| ||||
B. | Світло-рожевий колір
| ||||
C. | Темно-фіолетовий колір
| ||||
D. * | Рубіново-червоний колір
| ||||
E. | Яскраво-синій колір
| ||||
543. | За методом Романовського-Гімзи рикетсії фарбуються у:
| ||||
A. | Червоний колір
| ||||
B. | Фіолетовий колір
| ||||
C. | Голубий колір
| ||||
D. * | Рожевий колір
| ||||
E. | Безбарвні
| ||||
544. | Rikettsia provazekii спричиняє:
| ||||
A. | черевний тиф
| ||||
B. | поворотний тиф
| ||||
C. * | висипний тиф
| ||||
D. | гарячку цуцугамуші
| ||||
E. | марсельську гарячку
| ||||
545. | Coxiella burnetii викликає:
| ||||
A. * | Ку-гарячку
| ||||
B. | Конго-гарячку
| ||||
C. | херсонську лихоманку
| ||||
D. | гарячку скелястих гір
| ||||
E. | омську гарячку
| ||||
546. | Хламідії відрізняються від прокаріотів:
| ||||
A. | Будовою генетичного апарату
| ||||
B. | Будовою клітинної оболонки
| ||||
C. * | Внутрішньоклітинним паразитизмом
| ||||
D. | Відсутність спор, капсул, джгутиків
| ||||
E. | Способом поділу
| ||||
547. | Хламідії не здатні викликати у людей:
| ||||
A. | Трахому
| ||||
B. | Паховий лімфогранулематоз
| ||||
C. | Бленорею з впяюченнями
| ||||
D. * | Бешиху
| ||||
E. | Кон’юнктивіт новонароджених
| ||||
548. | Які спільні властивості у хламідій і вірусів:
| ||||
A. | Наявність ДНК, РНК і рибосом
| ||||
B. | Наявність клітинної оболонки
| ||||
C. | Здатність до самостійного синтезу нуклеїнових кислот, білків і ліпідів
| ||||
D. * | Внутрішньоклітинний паразитизм
| ||||
E. | Наявність метаболічно активних ферментів
| ||||
| |||||
549. | Яка структура забезпечує інфекційність хламідій:
| ||||
A. | Тільця включень
| ||||
B. | Глікогенові тільця
| ||||
C. * | Елементарні тільця
| ||||
D. | Агреговані тільця
| ||||
E. | Ініціальні тільця
| ||||
550. | Для хламідій все вірно, крім:
| ||||
A. | грамнегативні
| ||||
B. | абсолютні паразити
| ||||
C. * | мають спори і капсули
| ||||
D. | не ростуть на середовищах
| ||||
E. | нерухомі кокоподібні бактерії
| ||||
551. | У життєвому циклі хламідії утворюють:
| ||||
A. | елементарні тільця
| ||||
B. | ретикулярні тільця
| ||||
C. | проміжні тільця
| ||||
D. | внутрішньоклітинні і позаклітинні тільця
| ||||
E. * | всі названі структури
| ||||
552. | Chlamidia psitaci може викликати:
| ||||
A. * | орнітоз
| ||||
B. | пневмоконіоз
| ||||
C. | лімфогрануломатоз
| ||||
D. | пневмоцистоз
| ||||
E. | блефароконьюнктивіт
| ||||
553. | Тільця хламідій фарбуються азуз-еозином у такий колір:
| ||||
A. | жовто-коричневий
| ||||
B. | яскраво-червоний
| ||||
C. * | голубий або фіолетовий
| ||||
D. | яскраво-зелений
| ||||
E. | рожево-малиновий
| ||||
554. | Chlamidia trachomatis викликає у людини:
| ||||
A. | кон’юнктивіт
| ||||
B. | поліартрит
| ||||
C. | трахому
| ||||
D. | пахвинний лімфогранулематоз
| ||||
E. * | всі названі хвороби
| ||||
555. | Для забарвлення хламідій в мазках найкраще використовувати метод:
| ||||
A. | Здродовського
| ||||
B. | Пікарського
| ||||
C. | Циля-Нільсена
| ||||
D. * | Романовського-Гімзи
| ||||
E. | Грама
| ||||
556. | За якою ознакою мікоплазми відрізняються від бактерій:
| ||||
A. | Будовою генетичного апарату
| ||||
| |||||
B. * | Відсутністю клітинної стінки
| ||||
C. | Внутрішньоклітинним паразитизмом
| ||||
D. | Тинкторіальними властивостями
| ||||
E. | Будовою цитоплазматичної мембрани
| ||||
557. | Мікоплазми мають особливості морфологічної структури, що відрізняють їх від типових бактеріальних клітин.
| ||||
A. | Клітинна стінка містить пептидоглікан
| ||||
B. | Клітинна стінка не містить пептидоглікан
| ||||
C. * | Не мають клітинної стінки
| ||||
D. | Мають джгутики
| ||||
E. | Не утворюють спори
| ||||
558. | Мікоплазми не викликають у людей:
| ||||
A. | Пневмонії, бронхіоліти
| ||||
B. | Уретрити, простати
| ||||
C. | Артрити
| ||||
D. | Ендокардити
| ||||
E. * | Енцефаліти, менінгіти
| ||||
559. | Які з наступних бактерійних клітин не мають клітинної стінки?
| ||||
A. * | Mycoplasma.
| ||||
B. | Treponema
| ||||
C. | Slaphylococcus
| ||||
D. | Klebsiella
| ||||
E. | Bacillus
| ||||
560. | У мікоплазм є:
| ||||
A. | ригідна клітинна стінка
| ||||
B. * | ЦПМ, нуклеоїд, рибосоми
| ||||
C. | зерна волютину
| ||||
D. | спори, джгутики
| ||||
E. | мітохондрії
| ||||
561. | Стероли присутні в цитоплазматичній мембрані:
| ||||
A. * | Mycoplasma.
| ||||
B. | Bacillus
| ||||
C. | Clostridium
| ||||
D. | Proteus
| ||||
E. | Streptococcus
| ||||
562. | Мікоплазми в мазках краще забарвлювати за методом:
| ||||
A. * | Романовського-Гімзи
| ||||
B. | Здродовського
| ||||
C. | Нейссера
| ||||
D. | Леффлера
| ||||
E. | Грама
| ||||
563. | Спори фарбують:
| ||||
A. | методом Грама
| ||||
B. | методом Нейссера
| ||||
C. * | методом Ауеско
| ||||
D. | методом Зірянова
| ||||
E. | водним фуксином
| ||||
| |||||
564. | Волютинові зерна фарбують за методом:
| ||||
A. | Ауеско
| ||||
B. | Здродовського
| ||||
C. * | Леффлера
| ||||
D. | Бенін’єтті
| ||||
E. | Грама
| ||||
565. | У клостридій спори:
| ||||
A. * | більші за поперечний розмір клітини
| ||||
B. | менший за поперечний діаметр клітини
| ||||
C. | не деформують клітину
| ||||
D. | розміщуються тільки наодному полюсі клітини
| ||||
E. | всі відповіді вірні
| ||||
566. | Кислотостійкість бактерій залежить від наявності в їх оболонці:
| ||||
A. * | ліпідів і жирних кислот
| ||||
B. | ацетилглюкозамінів
| ||||
C. | поліфосфатів
| ||||
D. | діамінопімелінової кислоти
| ||||
E. | фосфоліпідів
| ||||
567. | Гранули волютину фарбують за методом Нейсера. Після нанесення фарби Нейсера:
| ||||
A. * | на препарат наносять розчин Люголя
| ||||
B. | на препарат наносять метиленову синьку
| ||||
C. | на препарат наносять фуксин
| ||||
D. | на препарат наносять хризоідін
| ||||
E. | препарат промивають водою
| ||||
568. | Мікоплазми- це унікальні бактерії, які:
| ||||
A. * | не мають ригідної оболонки
| ||||
B. | мають джгутики
| ||||
C. | утворюють спори
| ||||
D. | грампозитивні
| ||||
E. | мають зерна волютину
| ||||
569. | Фіксація комплемента передбачає
| ||||
A. | перетравлювання макрофагами бактерій, покритих C3b.
| ||||
B. | руйнування комплементу сироватки шляхом нагрівання при 56 °C протягом 30 хв
| ||||
C. * | зв’язування компонентів комплемента комплексами антиген-антитіло
| ||||
D. | взаємодія C3b із тучними клітинами
| ||||
E. | руйнування інфікованих вірусом клітин
| ||||
570. | Спори утворюють:
| ||||
A. | стафілококи, палички
| ||||
B. * | бацили, клостридії
| ||||
C. | стафілококи, актиноміцети
| ||||
D. | стрептококи, спірохети
| ||||
E. | вібріони, кампілобактерії
| ||||
571. | Гриби кандіди виглядають в мазку:
| ||||
A. | спіралевидні мікроорганізми
| ||||
B. | паличковидні мікроорганізми
| ||||
| |||||
C. * | сферичні, еліпсоїдні клітини
| ||||
D. | подібно до стрептобацил
| ||||
E. | сферичні розташовані ланцюжком
| ||||
572. | В організмі людей і тварин капсули утворюють збудники:
| ||||
A. | дизентерії і коклюшу
| ||||
B. * | чуми і сибірки
| ||||
C. | дифтерії і холери
| ||||
D. | правця і ботулізму
| ||||
E. | туберкульозу і лепри
| ||||
573. |
|
||||
|