3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3. 1 Міждисциплінарна інтеграція

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
1.	Анатомія та фізіологія людини.	Будову та фізіологію органів травлення.
2.	Педіатрія	АФО органів травлення. Методи обстеження. Вигодовування дітей першого року життя.	Обстеження пацієнта. Оцінити стан. Скласти меню дітям 1-го року.
3.	Латинська мова	Медичну термінологію	Вміти застосовувати медичну?
4.	Загальний догляд	Догляд за хворими. Методи дослідження.	Здійснювати догляд за хворими. Зібрати випорожнення на копро граму. Провести обстеження хворих з захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

3. 2. Зміст теми (опорний план).

План вивчення

1. Характеристика та причини кишкового дисбактеріозу у дітей.

2. Класифікація та клініка захворювання.

3. Методи діагностики.

4. Лікування, профілактика дисбактеріозу у дітей.

3. 3. Рекомендована література:

Опірний конспект.

Л. В. Виноград, Л. О. Мініна «Алгоритми виконання практичних навичок з педіатрії», Київ, 2006р. стор 183

ДИСБАКТЕРІОЗ КИШКІВНИКА

Дисбактеріоз (від грец. дис- — префікс, що означає «відхилення від норми», «порушення функції» і «бактерія», часто в медичній літературі — «дисбіоз») — якісна зміна нормального видового складу бактерій (мікробіоти) кишечника або шкіри.

Дисбактеріоз виникає у результаті порушення рівноваги кишкової мікрофлори через низку можливих причин: вживання антибактеріальних речовин, зокрема антибіотиків, неправильного харчування, порушення функції імунітету і тому подібне. У результаті порушення конкурентних взаємин нормальної мікрофлори органу їх місце часто займають патогенні мікроорганізми, наприклад гриби кандида, аспергіл

Причини виникнення кишкового дисбактеріозу у дітей:

- У виникненні кишкового дисбактеріозу у дітей відіграють роль різноманітні фактори та їхнє поєднання:

- Нераціональне або довготривале застосування антибіотиків, особливо широкого спектра дій;

- Грубі порушення годування дітей раннього віку( пізнє прикладання новонародженого до грудей матері, раннє переведення на штучне годування);

- Гострі та хронічні шлунково-кишкові захворювання інфекційної та неінфекційної природи;

- Призначення імунодепресантів, цитостатиків, променевої терапії;

- Наявність несанованих вогнищ хронічної інфекції та часті інтеркурентні захворювання;

- Усі патологічні стани, що супроводжуються зниженням імунологічної реактивності та неспецифічної резистентності дітей;

- Стресові ситуації, хірургічні втручання (особливо повторні);

- Екологічне неблагополуччя (промислові токсичні речовини, важкі метали, пестициди, гербіциди, радіація).

- Класифікація та клініка кишкового дисбактеріозу.

- Існує декілька класифікацій кишкового дисбактеріозу; за ступенем тяжкості та фазами розвитку, за переважанням виділених умовно-патогенних мікробів, за клінічними ознаками. Розрізняють чотири ступені тяжкості кишкового дисбактеріозу:

- 1-й ступінь: латентна фаза дисбактеріозу, виникає як реакція організму практично здорової дитини на вплив деяких несприятливих факторів, зокрема порушення режиму чи якості харчування. Дисфункція кишечника відсутня.

- 2-й ступінь: пускова фаза дисбактеріозу. Дисфункція кишечника виражена нечітко. Повноцінні кишкові палички змінюються їхніми атиповими варіантами (лактозо негативні, гемолізуючі).

- 3-й ступінь: фаза агресії аеробної флори. Переважає аеробна флора аж до повної відсутності біфідо та лактобактерій. Дисфункція кишечника виражена: болі в животі, інколи спастичного характеру, метеоризм, часті смердючі пінисті випорожнення.

- 4-й ступінь: фаза асоційованого дисбактеріозу. Фактично повна відсутність біфідобактерій на фоні різкого зниження молочнокислих бактерій і значної агресії умовно-патогенних мікробів. Залежно від того, які переважають виділені умовно-патогенні мікроби, розділяють: стафілококовий, протейний, кандидозний, клостридіозний, асоційований дисбактеріоз.

- Кишковий дисбактеріоз частіше і швидше виникає у дітей першого року життя: будь-яка кишкова інфекція у них у 100% випадків супроводжується дисбактеріозом. Дисбактеріоз кишечника ускладнює та затягує перебіг основного захворювання і може бути несприятливим фоновим станом або ускладненням різноманітних патологічних процесів.

- У клінічній картині виділяють такі синдроми: інтоксикаційний, діарей ний, дискінетичний, астеноневротичний, дермоінтестинальний та мальабсорбції (вторинний).

- У дітей раннього віку при кишковому дисбактеріозі спостерігаються зригування, блювання, зниження темпів наростання маси тіла, неспокій, порушення сну. Випорожнення у великій кількості рідкі або кашкоподібні, пінисті з білими грудочками, зеленуватими з кислим або гнильним запахом. Больовий синдром носить приступоподібний характер, що з’являється після їди та супроводжується здуттям живота, бурчанням, потягами до дефекації.

- У дітей старшого віку можуть бути тривкі закрепи, нестійкі випорожнення, кишкові кольки, гіпер – та гіпомоторні дискінезії кишок. Діти скаржаться на відчуття повноти, розпирання, відрижки. Погіршується апетит.

- При зіставленні клінічних проявів та результатів бактеріологічних досліджень виділяють такі клінічні варіанти кишкового дисбактеріозу:

- Компенсований дисбактеріоз (відповідає 1-му ступеню тяжкості) і розцінюється як дисбіотична реакція, коли при порушенні мікрофлори кишечника дитина залишається цілком здоровою, нормально розвивається, маса тіла зростає, апетит добрий, випорожнення нормальні.

- Субкомпенсований дисбактеріоз (відповідає 2-му та 3-му ступеням тяжкості). Клінічні симптоми виражені помірно: дитина дещо в’яла, погіршення апетиту, недостатнє наростання маси тіла, кишкові розлади. Загальний стан задовільний, інколи середньої тяжкості.

- Декомпенсований дисбактеріоз (відповідає 4-му ступеню тяжкості). Стан дітей середньої тяжкості або тяжкий: виражена інтоксикація, може бути блювота, часті рідкі випорожнення, падіння маси тіла, значне погіршення апетиту, симптоми полі гіповітамінозу.

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒