МИКОЛА ВОРОНИЙ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ

Микола Кіндратович Вороний ( псевдоніми Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик) —поет, письменник, перекладач, режисер, актор, театрознавець, громадсько-політичний діяч, історик і публіцист.

Народився 6 грудня 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська обл. ) у родині ремісника, де зберігалися давні українські традиції. Мати прищепила малому Миколці палку любов до пісень, казок, легенд і звичаїв.

Батько Кіндрат Вороний походив з кріпаків, мати — Одарка Колачинська з роду освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського. Коли малому було півроку, сім'я переїхала до Харкова.

Там навчався спочатку в початковій школі, потім у Харківському реальному училищі, пізніше — в Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв'язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів. Пізніше продовжує навчатися у Віденському і Львівському університетах.

У період навчання у Львівському університеті знайомиться з Франком. Допомагав йому у виданні газет „Громадський голос” і „Радикал”.

У1910 р. Вороний оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у театральній школі. Протягом 1911 — 1917 pp. видав збірки поезій " Ліричні поезії" (1911), " В сяйві мрій" (1913), " Євшан-зілля" (1917).

Поезія «Блакитна панна» була написана у 1912 році. Вірш має яскраві тропи та витончену форму й передає два провідних мотиви: возвеличення краси природи та єдність природи з митцем. Блакитна Панна – це образ весни, яка тривожить душу ліричного героя.

19 століття ознаменувалося зростанням напруження в суспільному та політичному житті, тож митці-модерністи намагалися осмислити епоху шляхом пізнання метафізичних та духовних процесів й зламів, що спричиняють появу хаосу. Микола Вороний як яскравий представник символізму також був у пошуках вічних цінностей – однією з яких є мистецтво, народжене з гармонії краси.

12 Следующая ⇒