Тема: Засоби, що застосовуються при недостатності вінцевого кровообігу

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Тема: Засоби, що застосовуються при недостатності вінцевого кровообігу

План

1. Принципи лікування недостатності вінцевого кровообігу.

2. Засоби для зняття нападів стенокардії.

3. Засоби для запобігання нападам стенокардії.

4. Засоби, що застосовуються при інфаркті міокарду.

І. Антиангінальні засоби

Це речовини, що застосовуються при ішемічній хворобі серця (кисневому голодуванні міокарду). Одною з форм ішемії є інфаркт міокарду, стенокардія.

Ішемічна хвороба серця чи вінцева недостатність виникає при невідповідності між потребою міокарду в кисні і його кровопостачанням.

Тому засоби цієї групи повинні або ослаблювати роботу серця і тим самим знижувати потребу його в кисні, або збільшувати кровопостачання серця.

Класифікація антиангінальних засобів

І. Препарати, що знижують потребу серця в кисні та покращують його кровопостачання.

1. Нітрати: нітрогліцерин, сустак, тринітролонг, нітронг.

2. Антагоністи кальцію: верапаміл, фенігідін, норвакс.

3. Препарати різних хімічних груп: аміодарон, молсидомін (корватон).

ІІ. Засоби, що покращують транспорт кисню до серця.

1. Вінцеворозширювальні засоби міотропної дії: но-шпа, карбокромен (інтеркордин), дипірідамол (куранти).

2. Засоби рефлекторної дії: валідол.

3. Антиагреганти: аспірин.

ІІІ. Засоби, що знижують потребу міокарду в кисні.

1. В-адреноблокатори: анаприлін, атенолол, метопролол.

ІV. Засоби, що підвищують стійкість міокарду до гіпоксії.

АТФ, рибоксин, аспаркам, вітамін А, Е, РР, В₂.

ІІ. Засоби для зняття нападів стенокардії

Nitroglycerinum (нітрогліцерин) – ф. в.: табл. і капс. 0, 0005; 1% спиртовий розчин 5ml (по 2 краплі) – для прийому під язик. Ефект наступає через 1-2 хв. і триває до 60 хв.

Фармакологічні ефекти:

1. Розширює вінцеві судини.

2. Розширює і інші судини, особливо венозні, тому зменшує навантаження на серце, потребу міокарду в кисні.

3. Розширює судини мозку, черевної порожнини, має спазмолітичну дію відносно м’язів жовчогінних, сечовивідних шляхів, матки, бронхів.

Застосування:

1. Для нападів стенокардії.

2. В гострий період інфаркту міокарду.

3. Набряк легенів, серцева астма, гостра серцева недостатність.

Побічна дія:

Головний біль, запаморочення, зниження А. Т. (навіть при передозуванні колапс), толерантність. Хворому, що приймає нітрогліцерин вперше більше одної таблетки приймати не можна.

Validolum (Валідол) – ф. в. табл.. 0, 06; флакони 5ml (по 3-4 кр. ). Приймають сублінгвально.

Препарат рефлекторної дії, тому малоефективний. Містить ментол, який подразнює чутливі рецептори під язиком і рефлекторно розширює вінцеві судини. Валідол має і седативну дію.

Застосовують при легких нападах стенокардії.

ІІІ. Засоби для запобігання нападам стенокардії

1. Препарати нітратів продовженої дії

Фармакологічні ефекти відповідають нітрогліцерину

Sustac-forte (Сустак-форте) – ф. в. табл.. 0, 0064 (не розжовують).

Таблетки містять мікрокапсули з нітрогліцерином, частина яких швидко розпадається і діє через 10 хв., а друга поступово і діє через декілька годин (до 5 годин). Приймають 1-2 р. в день.

Nitrong (нітронг) – табл.. 0, 0026; 0, 0065 (2-3 р. в день не розжовуючи).

Trinitrolong (тринітролонг) – полімерні пластинки, що містять 0, 001 чи 0, 002 нітрогліцерину (наклеюють на десну).

Ефект наступає через 1-2 хв., тому можна застосувати і для зняття нападу.

Інші препарати: нітрогранулонг, нітросорбід, ізомак-спрей, нітродерм.

2. В-адреноблокатори

Вони ослаблюють скоротливість міометрію і потребу міокарду в кисні.

При ішемічній хворобі вони знижують частоту нападів стенокардії, підвищують стійкість до фізичних нагрузок, зменшують потребу в нітрогліцерині. Довге застосування цих препаратів при стенокардії вимагає комбінування з серцевими глікозидами.

Atenololum (атенолол) – ф. в. табл.. 0, 05; 0, 1 (1-2 р. в день).

Відноситься до селективних В-адреноблокаторів.

Anaprilinum (анаприлін, обзидан) – табл.. 0, 01; 0, 04; амп. 1%-5ml для в/в введення.

3. Блокатори кальцієвих канальців

Nisedipinum (ніфедіпін, фенігідін, корінфаг) – ф. в. табл.. 0, 01; 0, 02.

Тормозить транспорт іонів кальцію через кальцієві канали мембран кардіоміоцитів. Завдяки цьому знижує скоротливість міокарду, потребу його в кисні, розширює вінцеві і периферичні судини.

Verapamilum (верапаміл, ізоптин) – ф. в. табл.. 0, 04; 0, 08.

Amiodaronum (аміодарон, кордарон) – ф. в. табл.. 0, 2.

Сповільнює проведення імпульсів по провідній системі серця, зменшує потребу серця в кисні і розширює вінцеві судини.

4. Вінцеворозширювальні засоби

Carbochromen (карбохромен, інтеркордин) – ф. в. табл.. 0, 075.

Розширює вінцеві судини, сприяє розвитку коллатерального кровообігу, покращує метаболічні процеси в міокарді. На інші судини суттєво на впливає, скоротливість міокарду на пригнічує.

Застосовують при стенокардії напруги.

Dipyridamolum (дипірідамол, курантил) – ф. в. табл., драже 0, 025; 0, 075.

Діє подібно до карбохромену і підвищує стійкість міокарду до гіпоксії.

Дипірідамол тормозить агрегацію тромбоцитів і попереджує утворення тромбів в судинах.

Застосовують при хронічні ішемії серця, особливо ефективний при стенокардії напруги. Застосовують і з метою профілактики післяопераційних тромбозів, при інфаркті міокарду і при тромбозах мозкових судин.

Препарат може дещо знизити А. Т.

ІV. Засоби, що застосовуються при інфаркті міокарду

Інфаркт міокарду розвивається внаслідок тривалого порушення кровопостачання серця. При цьому порушується робота серця, серцевий ритм, знижується тиск, виникає загроза утворення тромбів та серцевої недостатності. Лікування комплексне

1. Для зняття больового синдрому та профілактики кардіогенного шоку вводять наркотичні анальгетики: промедол, омнопон, морфін. Найкращий ефект дає морфіну гідрохлорид (одночасно вводять атропін для профілактики побічних ефектів). В важких випадках використовують нейролептанальгезію (фентаніл з дроперидолом), засоби для наркозу (закис азоту).

2. Для профілактики тромбоутворення вводять препарати, що розріджують кров: гепарин, стрептоліаза.

3. Судиннозвужуючі засоби: мезатон, дофамін, але не адреналін (підвищує потребу міокарду в кисні).

4. Протиаритмічні препарати: лідокаїн, новокаїнамід.

5. Для обмеження інфарктного вогнища вводять нітрогліцерин, анаприлін, ніфеділин.

6. При гострій серцевій недостатності застосовують серцеві глікозиди швидкої дії (строфантин, корглікон).

7. Седативні засоби – діазепам.

Вибір препаратів залежить від стану хворого.

Питання до самоконтролю

1. Дати класифікацію антиангінальних засобів.

2. Назвати фармакологічні ефекти нітрогліцерину.

3. Які побічні ефекти дає нітрогліцерин. Чому?

4. Пояснити невисоку ефективність валідолу при нападах стенокардії.

5. Назвати групи препаратів для запобігання нападам стенокардії.

6. Пояснити застосування В-адреноблокаторів при стенокардії.

7. Назвати фармакологічні ефекти курантилу і його застосування.

8. На що в першу чергу направлена невідкладна допомога при інфаркті міокарду.

9. Назвати фармакологічні групи препаратів, що застосовуються при інфаркті міокарду.

⇐ Предыдущая 12