(Айболить). (Котик і Півник ). (Колобок). (Попелюшка)

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Посвята в читачі

(відео-пісня про бібліотеку)

Доброго дня діти!

Мене звати…, я – бібліотекар.

І ми з вами знаходимося у приміщенні бібл.

-Хто мені скаже, що таке бібліотека?

Так, це місце де зберігаються книги.

- А у кого дома є особиста бібліотека?

- Які книги ви читали разом із батьками?

Сьогодні у нас свято - «Посвята в читачі». Свято для тих, хто любить читати і шанує книжки.

Щоб вам сьогодні було цікаво, я вирішила запросити до нас у гості героїв ваших улюблених казок та книг. Але сталася біда: приїхати вони не змогли, зате прислали свої вітальні телеграми. Цікаво, а чи здогадаєтесь ви, хто їх надіслав. (Зачитую телеграми).

Я звірят усіх лікую від халеп різних рятую. Вилікую всіх за мить, все, що в звірів цих болить. Я - добрий лікар...

(Айболить)

Прийшла я із довгим віником, На бесіду з нашим півником. Схотіла півня на обід. Та замела мітлою слід.

(Котик і Півник )

Я від діда втік, від бабусі втік, але попереду ще головна перешкода. Як подолаю - обов'язково

прибіжу привітати

(Колобок)

Ти мене; напевно, знаєш, якщо казочки читаєш

Працювала я у хатці, танцювала у палаці.

Є така у мене звичка - десь губити черевички

(Попелюшка)

Бачу що казки ви знаєте. І мабуть, прочитали багато книжок, бо дали правильні відповіді. А чи вмієте ви розгадувати загадки?

1. Дуже я потрібна всім -

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

2. Бачить - не бачить, чути - не чує, Мовчки говорить, добре мудрує. Кривду соромить, правду навчає, часом жартує, смішки справляє.

3. Говорить вона беззвучно. Але зрозуміло і не скучно. Розмовляй з нею частіше. Будеш вчетверо розумніший.

Ох і молодці! Всі загадки відгадали. До речі, у нашій бібліотеці є книжки з казками про всіх цих героїв.

А давайте послухаємо усі, як полюбляють читати книги діти з вокального ансамблю «Джерельце»

(пісня про книжку)

Є вираз: «Скажи мені - з ким ти дружиш, і я скажу тобі -хто ти». З таким же правом можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти».

Людина, яка любить і вміє читати, має розумних, добрих вірних друзів. Друзі ці - книги! З книжкою ви зустрічаєтеся ще у дитинстві і не розлучаєтесь з нею до самої старості. Де б ви не вчилися, де б не працювали, весь час будете звертатися за допомогою до книги, підручника!

- Друзі, як ви гадаєте, скільки людей бере участь у створені книги?

- А чи знаєте ви, що книга народжується у лісі? (презентація)

Рано-вранці лісоруби прямують у лісову хащу, та ріжуть дерева. Ось на допомогу лісорубу по лісовій дорозі поспішає трактор, який відвозить ці дерева на паперовий комбінат. Там їх розпилюють та перетворюють на тирсу, потім варять волокнисту масу, схожу на тісто, з якої отримують папір. Але до книги ще далеко. Письменник повинен її написати, художник намалювати ілюстрації, а потім у типографії все це друкують.

Скільки народу старалось, трудилось

Щоб книга в руках

У твоїх опинилась!

Книга – це результат праці багатьох людей. Шануйте її!

А де окрім магазину можна знайти книгу?

Звичайно у бібліотеці! Саме у бібліотеці можна знайти книгу на будь-який смак. У місті є багато різних бібліотек. Є бібліотека і в нашому палаці. Та вона не проста. Як і всюди, у нашій бібліотеці є багато цікавих, кольорових книжок. Стоять вони тихенько на полицях, тісно притулившись одна до одної. Та в ночі, після дванадцятої… вони оживають. Не раз мені наші чергові розповідали, як книжки у ночі пліткують. Все одна одній про своїх читачів розповідають. Хто як із книжками поводиться. А одного разу, я затримавшись на роботі навіть пісеньку їхню почула і запам’ятала. Якщо я і вас цієї пісеньки навчу?. Тільки мені порібно, щоб ви мені допомогли і стали на мить однією великою сім’єю, як і книжки у нашій бібліотеці.

Всі книжки одна сім’я, раз, два, три

Як і ми, і ти, і я, раз, два три.

Посміхнись тому, хто зліва, посміхнись тому, хто справа.

Ми одна сім’я.

(руку дай, обійми, приголуб, поцілуй, розміши і т. д.

Сподобалася пісенька. Тоді запам’ятайте її. І може колись ви зможете її заспівати зі своїм книжками.

Але буває таке, що заходиш до бібліотеки і бачиш, як багато книжок розставлено на її полицях. Так і хочеться прочитати усі. Але це не можливо. Навіть коли не їсти, не спати, не ходити до школи, а весь час тільки читати – все одно не вистачить навіть життя, щоб перечитати всі книжки. Тай не потрібно. Для читання слід вибирати найкращі, найцікавіші, найпотрібніші. І знаєте хто вам допоможе в цьому? Сама книга. А я навчу вас як знайомитися із книгою. Перше знайомство з книгою починається з обкладинки. (зробити презентацію чи книгу)У дитячих книгах їх роблять барвистими, привабливими.

( наочність, виставка) Перша сторінка після обкладинки називається титульною. Вона розповість про те, хто написав книгу, коли і де її видано. Завжди потрібно звертати увагу на прізвище автора. У майбутньому це допоможе вибрати найкращі з книг.

А ось на наступній сторінці вже починається казка чи оповідання. (перегортає сторінку, а далі лише пусті сторінки. Ой! Що це із цією книгою, тут залишилися лише чисті сторінки. Як таке могло статися. Подивимося, хто брав цю книгу останнім. Так, так, так. Петрик П’яточкин. Петрику, а ну ходи но сюди.

(Виходить Петрик)

Б- Доброго дня петрику!

Хл- Доброго дня.

Б – Петрику, час повертати книгу до бібліотеки. Пам’ятаєш, ти брав її ще минулого місяця.

Хл- (Петрик винувато мнеться ) Та я … та я…ну моя книга … ну… втекла від мене

Б- як втекла?!!! Як таке можливо? Ой, а що це за шум? (за сценою чути шум. Входить, шкутильгаючи, книга).

-Що трапилося, книжечко? Хто тебе образив?

Кн. Ой, я втекла від хлопчика, який мене бив і не беріг (Вбігає хлопчик).

Хл. А, ось де ти моя книжечка дорогоцінна. Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки вдарив тобою кілька разів сусіда по парті та вчора забув тебе у дворі. А в ночі пішов дощ. Ранком я пішов тебе шукати, а ти ось де.

Кн. Я подерта, я потерта, Кінчики загнуті. Сторінки пом'яті, він мене скалічив. А тепер не лічить. Я терпіть не маю сил Та й вдалась в світ блукати. Долі кращої шукати.

Дітки, я не хочу повертатися до цього хлопчика. Заберіть мене до своєї бібліотеки.

Хл. Як же я буду без книжки! Я її дуже-дуже люблю!

Біб. Якщо любиш її дуже-дуже, перш за все ти повинен її полікувати. А крім того ось прочитай і запам'ятай правила поводження з книгою, а діти уважно послухають і запам’ятають.

(Читаємо на екрані)

1. Беріть книгу чистими руками. Хл: (О! А я їх ніколи не мию! ).

2. Не перегинай книжки. Від цього випадають сторінки. Хл: (А ви теж - перегинаєте сторінки, як І я? ).

3. Не кладіть у книжку олівці та інші предмети, від цього вона рветься.

4. Книги треба читати, обережно гортаючи сторінки, не слинити пальців. Хл: (А як це ж- його гортати сторінки сухим пальцем? Треба спробувати).

5. Не загинайте листків - користуйтеся закладинами. Хл: (А в мене їх немає і не було ніколи).

6. Не читайте книжки під час їжі. Хл: (А коли. ж? ).

7. Щоб книга чи підручник довго служили вам, обгорніть їх. Хл: (У мене жодна книга не обгорнута).

Кн. Коли би діти, ви раденько

До серця ці взяли слова –

То я б була уже чистенька

І вся біленька, як нова!

Біб. Чи запам'ятали ці правила, діти? А ти, хлопчику?

Хл. Я все зрозумів, виходить я все робив не правильно:

Завжди читав під час обіду

І сторінки я загортав,

І бив я книжкою сусіда

І мух я нею проганяв.

Гортав не митими руками,

Ось так її перегинав,

Я м’яв листки, писав у книзі

І сторінки я виривав.

Щодня їй боляче робив я.

І до цих пір цього не знав.

Люба книжечко, пробач мені. Я все зрозумів. Я більше так ні коли не буду. Повертайся, мені без тебе так нудно. Я обов'язково виправлюсь.

Кн. – Ну, що діти пробачити Петрика. Ну, добре пробачаю. Тільки обов’язково дотримай обіцянки.

Хл. – Неодмінно. Можна я побіжу полікую свою книжечку? До побачення, діти! ( бере за руку книжку і вибігає)

Б – Петрику і не забудь повернути книжку до бібліотеки!

Хл. - обов’язково!!!

А у нашому залі, ще є боржники, хто не повернув книжки до бібліотеки? («Є» – голос із залу)

А-а-а, бачу - бачу Марійка! Друзі, а давайте разом допоможемо Марійці передати книжку. Ви по черзі, передавайте сусіду який сидить поруч, аж поки книжка дійде до мене. Але так, щоб усі – усі долучилися до цієї справи.

(гра)

Любі діти! Бережіть книгу, любіть її, бережливо ставтеся.

А зараз мої друзі маленькі, давайте з вами дамо обіцянку і будемо її дотримуватися. Я буду говорити, а ви повторюйте за мною:

12 Следующая ⇒