СТРАШНА ТАЄМНИЦЯ

- Майстре, - якось спитав учень, - чому існують труднощі, які заважають нам досягти мети, відхиляють нас в сторону від обраного шляху, змушують визнати свою слабкість?

- Те, що ти називаєш труднощами, - відповів Учитель, - насправді є часткою твоєї мети. Перестань з цим боротися. Лише подумай про це і візьми до уваги, коли обираєш шлях. Уяви, що ти стріляєш з лука. Мішень далеко і ти не бачиш її, бо на землю спустився густий ранковий туман. Хіба ти борешся з туманом? Ні, ти чекаєш коли почнеться вітер і туман розвіється. Тепер мішень видно, але вітер відхиляє політ твоєї стріли. Хіба ти борешся з вітром? Ні, ти просто встановлюєш його напрямок і робиш поправку, стріляючи трохи під іншим кутом. Твій лук важкий і тугий, у тебе не вистачає сил натягнути добре тятиву. Хіба ти борешся з луком? Ні, ти тренуєш свої м’язи, з кожним разом все сильніше натягуючи тятиву.

- Але ж є люди. Які стріляють з легкого і гнучкого луку в ясну, безвітряну погоду, - сказав учень з образою. – Чому ж лише мій постріл зустрічає стільки перешкод на своєму шляху? Невже Всесвіт проти мого руху вперед?

- Ніколи не дивись на інших, - посміхнувся Учитель. – Кожний обирає свого лука, свою мішень і свій власний час для пострілу. Для одних метою є точне влучення в ціль, для інших – можливість навчитися стріляти.

Учитель понизив голос і нахилився до учня:

- І ще я хочу відкрити тобі страшну таємницю. Всесвіту до тебе ніякої справи. Він нічому не противиться і нікому не допомагає. Туман не спускається на землю для того, щоб заважати твоєму пострілу. Вітер не дме для того, щоб відвести твою стрілу в сторону. Тугий лук створений лучником не для того, щоб ти усвідомив свою слабкість. Все це існує само по собі, не залежно від твого бажання. Це ти вирішив, що зможеш в цих умовах точно влучити в мішень.

Тому, або припини скаржитися на труднощі і починай стріляти, або зменш свою гординю і обери собі більш легку ціль. Ціль, по якій можна стріляти в упор.

⇐ Предыдущая 12