[ред.] Політична структура

Королева Беатрикс Вільгельміна Армгард

Прем'єр-міністр Марк Рютте

Нідерланди це Конституційна монархія. Перша конституція Нідерландів була прийнята 1815 року і наділяла основною владою в країні монарха, але давала й законодавчі повноваження двопалатному парламенту (Генеральним штатам). Сучасну конституцію країни було прийнято в 1848 році з ініціативи короля Віллема II і відомого ліберала Йогана Рудольфа Торбеке. Цю конституцію можна вважати «мирною революцією», тому що вона різко обмежила владу короля і передала виконавчу владу кабінету міністрів. Парламент віднині обирався на прямих виборах і отримав великий вплив на рішення уряду. Таким чином, Нідерланди стали однією з перших країн в Європі, що зробили перехід від абсолютної монархії до конституційної і парламентської демократії.

У 1917 році зміна в конституції дала виборчі права всім чоловікам, що досягли 23 років, у 1919 році право голосу отримали всі жінки. З 1971 року право голосу мають всі громадяни, що досягли 18 років. Найбільший перегляд конституції стався в 1983 році. Відтоді населенню гарантувалися не лише політичні, але і соціальні права: захист від дискримінації (на підставі релігії, політичних переконань, раси, статі тощо), заборона на смертну кару і право на прожитковий мінімум. Уряд отримав обов'язок захищати населення від безробіття і охороняти довкілля. Декілька змін в конституції після 1983 року відмінили строкову службу в армії і дозволили використовувати збройні сили для миротворчих операцій за кордоном.

Монарх Нідерландів офіційно є голова держави. З 1980 року королевою є Беатрикс Вільгельміна Армгард із старовинної оранської династії, спадкоємцем престолу — є її син Віллем Олександр. З 1890 року на престолі знаходилися лише жінки. Монарх нерідко відрікається від престолу на користь спадкоємця після досягнення літнього віку, проте Беатрикс (1938 року народження) доки не збирається цього робити. На практиці монарх майже не втручається в політичне життя, обмежуючись офіційними церемоніями, але в той же час має певний вплив на формування нового уряду після парламентських виборів і на призначення королівських комісарів в провінціях.

Законодавчою владою володіють Генеральні штати (парламент) і у меншій мірі уряд. Парламент складається з двох палат: перша (75 місць) і друга (150 місць). Друга палата, що володіє основною владою, обирається загальним прямим голосуванням на 4 роки за пропорційною виборчою системою, причому для здобуття місць у палаті партія має набрати принаймні 1/150 від числа поданих голосів (це один з найменших у світі прохідних бар'єрів); останні вибори відбулися 9 червня 2010 року. Перша палата обирається непрямим чином провінційними парламентами. Її функції зводяться до ратифікації законопроектів, вже розроблених і прийнятих другою палатою. Основними політичними партіями Нідерландів є Народна партія за свободу і демократію (31 місце в другій палаті парламенту із 150), Партія праці (30 місць), Партія Свободи (24 місця), Християнсько-демократичний заклик (21 місце), Соціалістична партія (15 місць) і Демократи 66 (10 місць).

Виконавча влада зосереджена в руках кабінету міністрів (уряд). Уряд зобов'язаний погоджувати основні рішення з парламентом, і тому формується на основі парламентської більшості. Жодна партія в недавній історії Нідерландів не мала більшості в парламенті, тому уряди завжди носили коаліційний характер. Прем'єр-міністром з 22 липня 2002 року був лідер Християнсько-демократичного заклику Ян-Петер Балкененде. 22 лютого 2007 року він сформував свій четвертий кабінет міністрів: коаліцію Християнсько-демократичного заклику, Партії праці і малої партії Християнський союз (6 місць в парламенті). Заступниками Балкененде в уряді були лідер Партії праці Вавтер Бос і лідер Християнського союзу Андре Раввут. На парламентських виборах 2010 року перемогу здобула Народна партія за свободу і демократію. Прем'єр міністром став Марк Рютте.

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 678 9 10 11 Следующая ⇒