33. Інструкція «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні»

1. Ч. 3 ст. 258 КПК: Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

2. Ч. 4 ст. 258 КПК: Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є:

1) аудіо-, відеоконтроль особи;

2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції;

3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.

3. Стаття 260. Аудіо-, відеоконтроль особи

Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

4. Стаття 262. Огляд і виїмка кореспонденції

1. Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.

5. Ч. 2 ст. 262 КПК: При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

6. Стаття 1 ЗУ " Про телекомунікації" вказує, що транспортна телекомунікаційна мережа - мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу.

7. Ч. 4 ст. 263 КПК: Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв’язку зобов’язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

8. Ч. 2 ст. 263 КПК: В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Такими ознаками можуть бути:

" Номер абонента в телефонній мережі загального користування у форматі: код країни - код зони або оператора - номер абонента в мережі;

- міжнародний ідентифікаційний номер мобільного терміналу (ІМЕІ);

- міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента (ІМБІ).

9. Стаття 1 ЗУ " Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 5 липня 1994 р. визначає, що під електронною інформаційною системою розуміється організаційно-технічна система, у якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Власником інформації у такому випадку слід вважати фізичну або юридичну особу, якій належить право власності на інформацію (ЗУ " Про внесення змін до ЗУ " Про захист інформації в автоматизованих системах" " від 31. 05. 2005 р. ).

10.

11. Ч. 2 ст. 264 КПК: Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

12.

13. Ч. 3 ст. 264 КПК: В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових серверів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володілець або утримувач).

14. Ч. 2 ст. 267 КПК: Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. У контексті змісту цієї статті публічно недоступними місцями є: номери готелів, каюти кораблів, купе поїздів, кімнати в будинках відпочинку, санаторіях, профілакторіях тощо.

15. Ч. 1 ст. 267 КПК: Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:

1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

16.

17. Ч. 1 ст. 268 КПК: Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує отримання даних, що сприятимуть оперативному розшуку особи, підозрюваної у причетності до вчинення злочину, за рахунок встановлення місцезнаходження його персональної радіостанції стільникового радіозв'язку. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує можливість установлення місцезнаходження у визначений проміжок часу радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать або використовувались особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, визнані потерпілими або свідками; або поточні координати такого радіоелектронного засобу у просторі і часі.

Встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, який використовується окремою особою, як правило, здійснюється з метою реалізації окремих завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, або ж заходів із затримання підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину. З метою організації та проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими підрозділами застосовуються спеціальні технічні засоби отримання інформації.

18.

19.

20. Стаття 270. Аудіо-, відеоконтроль місця

1. Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження. Здійснюється з метою фіксації інформації, що може використовуватись у доказуванні на досудовому розслідуванні та в суді.

21. Стаття 271. Контроль за вчиненням злочину

1. Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

1) контрольована поставка;

2) контрольована та оперативна закупка;

3) спеціальний слідчий експеримент;

4) імітування обстановки злочину.

22.

23. Несправжні (імітаційні) засоби - це спеціально виготовлені речі і документи, що повністю або частково мають ознаки та властивості матеріальних об'єктів, які вони заміщують; спеціально утворені підприємства, установи, організації, що використовуються з метою проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

До несправжніх (імітаційних) засобів можна віднести: спеціально виготовлені речі; спеціально виготовлені документи; спеціально утворені підприємства, установи, організації.

24. Ч. 2 ст. 283 КПК: Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій оформлюється відповідним протоколом, що складається із дотриманням вимог статей 104, 106, 252 КПК. Факт передавання особі заздалегідь ідентифікованих (помічених) або несправжніх (імітаційних) засобів для використання їх під час проведення конкретної негласної слідчої дії повинен підтверджуватися документально.

25. Контрольована поставка - це комплекс організаційних гласних і негласних заходів, які проводяться уповноваженими підрозділами державних органів, у тому числі у взаємодії з іншими державними органами, спрямованих на встановлення контролю за переміщенням (увезенням, вивезенням, транзитом) територією України будь-яких товарів, предметів та речовин, з метою забезпечення безпеки такого переміщення; виявлення причетних до підготовки та вчинення злочину фізичних та юридичних осіб, документування їх протиправних діянь. Приводом для контрольованої поставки є отримана та перевірена в установленому законом порядку інформація щодо підготовки чи здійснення незаконного переміщення товарів, предметів та речовин у транспортних засобах, вантажах, багажах, особистих речах, поштових відправленнях тощо.

26. Контрольована закупка полягає в укладенні удаваної угоди щодо придбання за плату товару або надання послуги особі, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину. Контрольована закупка є гласним придбанням товарів, предметів та речовин з метою перевірки дотримання продавцями законодавства, що встановлює правила торгівлі останніми та їх обігу, а також викриття й документування пов'язаних із цим злочинів. Спочатку ця негласна слідча (розшукова) дія проводиться як звичайна закупка. Після завершення цієї негласної слідчої (розшукової) дії уповноважена особа, що її проводить, оголошує про дійсний характер останньої і складає відповідний протокол, до якого додаються предмети, придбані у ході проведення контрольованої закупки, документи, що відносяться до них, а також підтверджують саму закупку. Проведення контрольованої закупки може фіксуватися аудіо -, відеозаписом, фотографуванням, що також указується в протоколі з додаванням до нього відповідних технічних носіїв інформації. Протоколи, складені за результатами проведення контрольованої закупки, і додатки до них, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, можуть безпосередньо використовуватись на досудовому слідстві та в суді.

Оперативна закупка - негласна слідча (розшукова) дія, пов'язана з негласним придбанням у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товарів, предметів та речовин, заборонених або обмежених для обігу, а також речей, які є засобом, знаряддям або предметом вчинення злочину, з метою виявлення та документування фактів злочинних діянь.

27. Ч. 4 ст. 272 КПК: Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

28. Несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, можуть використовуватися у процесі доказування як первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, коли суд встановить порушення вимог КПК під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії. Несправжні (імітаційні) засоби представляються на розгляд суду як первинні знаряддя чи засоби вчинення злочину.

29. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у виявленні, вилученні, фіксації (консервації) матеріальних носіїв юридично значимої інформації як об'єктів подальшого порівняльного дослідження з метою вирішення конкретних завдань досудового розслідування.

30. Конфіденційне співробітництво - це негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою (громадянином України, іноземцем або особою без громадянства) і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження.

31. Згідно пп. 12, 13 ст. 8 ЗУ «Про ОРД» оперативним працівникам надається право встановлювати негласне конфіденційне співробітництво із громадянами, мати гласних і негласних штатних і позаштатних працівників.

Термін «негласні працівники», «негласний апарат» у теорії й практиці ОРД розуміються як ідентичні й узагальнюючі поняття й служать для позначення сукупності фізичних осіб, які співробітничають із оперативними підрозділами на конфіденційній основі.

Негласні працівники (конфіденти) - це фізичні особи, з якими оперативні підрозділи встановили на платній або безоплатній основі відносини співробітництва, що припускає надання цими громадянами відповідним оперативним підрозділам сприяння на конфіденційній основі у вирішенні покладених на них функцій у сфері боротьби зі злочинністю. Їхня наявність в арсеналі ОРД багато в чому визначає її специфіку, конфіденційність і конспіративний характер.

Конфідент – узагальнена назва категорії фізичних осіб, учасників ОРД, які вступили на підставах і в порядку, передбаченому законодавством в області ОРД, у відносини таємного співробітництва з ОВС в особі його представника – оперативного співробітника, що виступає від імені й з доручення держави, для надання йому сприяння в рішенні конкретних завдань ОРД.

32. Ч. 2 ст. 275 КПК: Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

33. Інструкція «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні»

5. 22. Рішення комісії оформляється актом скасування грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, який затверджується керівником органу.

5. 23. В акті зазначається:

- назва матеріального носія інформації, документа або стислий зміст відомостей, що у ньому містяться, обліковий номер і дата реєстрації;

- гриф секретності, стаття Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, на підставі якої матеріальному носію секретної інформації надано гриф секретності;

- посада, прізвище та ініціали посадової особи, яка надала гриф секретності;

- місцезнаходження матеріального носія інформації (номер справи, том, розрахунок розсилки тощо);

- підстава для скасування грифа секретності;

- реквізит, який наданий матеріальному носію секретної інформації.

⇐ Предыдущая 12