У садочку вихователі, як бабусі, і як матері: Нагодують, погуляють, спати діток повкладають,

2. Ще змалку, коли лялечками грала –

Дитячим серцем відчувала,

Що хочу із дітьми я працювати

І їх чогось цікавого навчати.

Життя текло, а я зростала…

Навчилась вірші я писати,

Малюнки гарні малювати

І добру казку дарувати.

Тому й професію обрала я таку,

Щоб мрію втілити свою.

Тепер я вихователем зовусь

  Я – вихователь, я цим горджусь!

Виховувати – означає допомагати, дарувати себе дітям, робити для них і разом з ними те, чого вони не можуть робити самі, а також планувати, що вони мають зробити й показати, як це робиться. Хто збирається стати вихователем, повинен озирнутися навколо і запитати себе: ” Де необхідна моя допомога? ”Хто з нас в дитинстві не мріяв про диво, не хотів стати сильним та всемогутнім чарівником? Але хто хоч раз задумувався, коли і куди ділися мрії? Вважають, що фантазування притаманне лише дітям та дивакам. Для себе зрозуміла, що працювати потрібно так, щоб завжди дивувати діток, адже те, що здивувало в дитинстві - не забувається вже ніколи. Дошкільник в силу своєї вікової специфіки – шукач. Його увага завжди націлена на те, що йому цікаво, а інтерес супроводжується позитивними емоціями. Для того, щоб малечі було цікаво пізнавати навколишній світ з усіма його таємницями і загадками я створила проект «Казка все зробити може – світ пізнати допоможе», який є самим зрозумілим та цікавим для дітей. Вправи з казкою – це те, що природно необхідно дошкільнятам. Казкові колізії легко сприймаються дітьми і по-справжньому чіпають їх. Це школа моральності, яка учить розрізняти хороше і погане, виховує віру в добрі вчинки, формує оптимістичний погляд на можливості людини і його долю. Робота з казкою учить дітей мислити більш зв’язно, логічно, зміцнює їх пам’ять, дає уявлення про нові для предмети і явища.             В садку «Берізка» я працюю,

Любов і казку малюкам дарую.

Педагогічне кредо маю я:

«Люблю дітей, навчаю їх любити –

                                                  Бо без любові нам не варто жити».