Наберися і наситься… Нічим
Наберися і наситься… Нічим
Кожного разу, даруючи чар
Я віддаюся напливу його зірочок
Кожному разу своя властивість і глибина
Приємні у чарів слова
Не залишайте нас вільготно, чари
Не обрубуйте канатові троси
Вони – як ті мости поміж світами
Чимало охочих ними ідти
Ти вчаровуєш, а я – не готовий його повертати
Ти йдеш, його тягнучи:
Він розтинається на шви…
Димиться, палає і тхне, силоміць ударений грозою
Навіть в чару душу не розділити на два
Я став – його Прихисток, а ти – його Відьма
2018-01-31
|