«Ніч перед Різдвом »

1 дія. Музика. Затемнення. Кружляють вогники, хуртовина. Підсвічування. Вулиця в селі вночі. Замети, ялинки. Місяць. З'являється Чортик.

Чорт : Нікому я не потрібен в ці новорічні свята. Сьогодні ніч перед Різдвом. Завтра доведеться мені, піджавши хвоста, забиратися звідси геть. Але сьогодні ніч моя! (Потирає руки) Куди б піти? (Крутить хвіст) Може до Солохи? Он у неї піч топиться, тепло, напевно, затишно... Однак, місяць так яскраво світить! Який він гарний, як шматок сиру! Подарую- но я його Солосі, по старій пам'яті... (хапає місяць, обпалюється, обсмикує руки, хапає знову, перекидає з рук в руки, підкидає і, хихикаючи, тікає)

3 дія. Музика. Світло. Хата Солохи, матері коваля Вакули.

Чорт: Солохушка, голубонько, яка ти чарівна!

Солоха: Не підлизуйся, пустун!

Чорт: Я тобі подаруночок приніс, ягідка моя.

Солоха: Ну, показуй, що там таке красиве?

Чорт: Дивись! (Дістає місяць)

Солоха: Ого! Схоже на електрику!

Чорт: А що це таке? Електрика?

Солоха: Ех ти, темрява неписьменна! А ще темною силою називаєшся... І чому вас тільки в пеклі вчать?

Чорт: Ой, Солошенька, нічому не вчать. Я навіть в школу не ходив, уявляєш?

Солоха: І читати не вмієш?

Чорт: Ні-іі! (Витирає очі хвостиком, схлипує)

Солоха: Бідненький! Дай за вушком почухаю. (Чеше)

Чорт: Одна ти мене розумієш... (стукіт у двері) Ой! Хто це до тебе в таку погоду?

Солоха: І то вірно. (Вдивляється в кулісу) Та це Вакула, син мій.

Чорт (б'ється в конвульсіях): Ое-е-е-ей! Кінець мені настав, бідолашному. Коваль ще минулого разу обіцяв відірвати мені хвіст. (Кидається)

Солоха: За що ж? Трусохвостік ти мій...

Чорт: Та так. Було діло. Потім розповім, якщо захочеш... (крутиться навколо своєї осі) У тебе немає шапки-невидимки? Як же я без хвоста-то? Ні-ні тільки не це!

Солоха: Лізь у мішок, швидше. Якщо Вакула тебе побачить - тобі буде непереливки!

Чорт: Де? Куди? Солошечка, врятуй! (Лізе в мішок і ховається)

…

Вакула (відкриває мішок і дістає за вухо Чорта): Ага! Ось ти де! Попався!

Чорт: Ось це я, називається, в гості зайшов... (задкує) Легше на поворотах, люб'язний!

Вакула: Я тобі зараз покажу люб'язного! (Наступає)

Чорт: Бач, який жартун! Ну, годі, досить уже пустувати!

Вакула: А я з тобою і не думав жартувати. Вези мене в Петербург до цариці в палац. А не те... (хапає Чорта за хвіст) гірше буде!

Чорт: Я зрозумів, зрозумів. Очі тільки закрий, а то голова закрутиться.

Вакула: Я тобі закрию (загрожує кулаком) Мене не обдуриш!

Чорт: Помилуй, Вакула! Все, що хочеш, для тебе зроблю. Тільки за хвіст не смикай. Чортів і кішок за хвіст смикати не можна, ти в курсі? (Невинно кліпає оченятами)

Вакула: Все сказав? Відвезеш мене до цариці, залишиться твій хвіст в цілості.

Чорт (зітхає): Ну, треба так треба! Тоді тримайся! Полетіли! (Летять по сцені: світлові ефекти) (Затемнення)

4. Затемнення. Вогники, хуртовина. Музика. Запорожці сплять. Сидір падає зі стільця, різко прокидається. Світло.

…

Вакула (витягує Чорта через куліси): А ну, вези мене чорт додому до Оксани, та хутчій!

Чорт (з образою): За хвіст не смикай, відірвеш! (Летять по сцені) (Затемнення)

5. Затемнення. Вогники кружляють, хуртовина. Музика. Світло. Вулиця в селі.

Чорт: Все, тепер пусти мене, я ж виконав нашу умову!

Вакула: Дивись, якщо ще про яке твоє бешкетництво дізнаюся, хвіст відкручу!

Чорт: Ну, коваль! (Загрожує кулаком) Щось я втомився сьогодні мотатися по світу. (Озирається) Темно якось! А-а, це ж я сам місяць Солосі подарував! Піду ну я до неї. Тільки вона мене розуміє.

Входить Солоха: Де ж це Вакулу чорт носить?

Чорт: Солохонько, дорога моя! Ти як в воду дивишся! (Злодійкувато озирається)

Солоха: ех, ти чортяка хвостатий! Куди втік допіру?

Чорт: Носила мене нелегка аж у Петербург до цариці! Потріпався весь (схлипує)

Солоха: Хто ж тебе так заганяв?

Чорт: Солохушка, ти не повіриш... (плаче, утираючись хвостиком)

Солоха: ну давай, говори вже, хто тебе образив, маленький?

Чорт: Ва-а-а-ку-у-у-ла-а-а! (Плаче, тре кулачками оченята)

Солоха: Ну ти, бешкетник! Мабуть знову що-небудь надумав?

Чорт: Солохочка! А де місяць, що я тобі подарував вчора?

Солоха: У світлиці важить, та сяє!

Чорт: Солошенька, віддай ти мені місяць, я його назад на небо поверну. А то мене коваль зовсім з світлу зживе...

Солоха: Боїшся?

Чорт: Боюся, аж зубки зводить! (Стукає зубами) Та й до хвоста своєму я звик...

Солоха: Ну, добре. Підемо, боягузе, заодно чайку поп'ємо.

Чорт: Ага! З варенням малино-вим... (йдуть) (Затемнення)