Розгорнутий план практичних занять з дисципліни «Фізіологія» для студентів спеціальності «Сестринська справа», І семестр 2013-2014 н. р. (214, 216, групи)

№ п/п	Тема практичного заняття	Перелік питань для теоретичної підготовки
	Фізіологічне значення рефлексів.	1. Основні поняття фізіології. 2. Методи фізіологічних досліджень. 3. Фізіологічна регуляція, її роль у взаємозв’язку органів і систем організму, забезпеченні гомеостазу, пристосуванні до змін довкілля. 4. Гуморальний і нервовий рівні регуляції функцій організму. 5. Рефлекс, рефлекторна дуга, будова та види, фізіологічне значення. 6. Класифікація рецепторів.
	Вивчення рефлекторних реакцій людини на дію різних подразників.	1. Фізіологічна регуляція, її роль у взаємозв’язку органів і систем організму, забезпеченні гомеостазу, пристосуванні до змін довкілля. 2. Гуморальний і нервовий рівні регуляції функцій організму. 3. “Теорія нервізму” І. М. Сєченова та І. П. Павлова. 4. Рефлекс, рефлекторна дуга, будова та види, фізіологічне значення. 5. Теорія функціональних систем П. К. Анохіна. 6. “Позитивний” і “негативний” зворотний зв’язок.
	Фізіологія клітинних мембран.	1. Подразливість та збудливість. 2. Збудливі тканини. 3. Збудження. 4. Роль клітинних мембран в утворенні збудження. 5. Транспорт іонів та інших речовин через мембрани, його види, механізм реалізації. 6. Іонні канали та помпи. 7. Мембранний потенціал спокою (МПС), механізм утворення, методи реєстрації. 8. Фізіологічна роль МПС. 9. Потенціал дії (ПД), його фази, методи реєстрації, параметри ПД. 10. Іонні механізми розвитку ПД. 11. Фізіологічна роль ПД.
	Фізіологія м`язів.	1. Властивості м’язового волокна. 2. Механізми утворення та передачі збудження, скорочення скелетних м’язів. 3. Будова та функції нервово-м’язового синапсу. 4. Функції та властивості скелетних м’язів. 5. Типи м’язових волокон. 6. Типи скорочення скелетних м’язів. 7. Сила й робота м’язів. 8. Енергетика м’язового скорочення, фази теплоутворення. 9. Втома. 10. Поняття про активний відпочинок. 11. Властивості гладких м’язів, їх функції. 12. Автоматія.
	Фізіологія нейронів та нервових волокон.	1. Механізм проведення нервового імпульсу мієліновими та безмієліновими нервовими волокнами. 2. Швидкість проведення збудження, фактори, від яких вона залежить. 3. Нейрон і нейроглія як структурно-функціональні одиниці ЦНС, їх види, функції. 4. Нейронні ланцюги, нервові центри. 5. Координація та інтеграція. 6. Синапси ЦНС. 7. Нейромедіатори, види, функції. 8. Процеси збудження та гальмування у ЦНС. 9. Розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу, його фізіологічна роль. 10. Постсинаптичне та пресинаптичне гальмування. 11. Поняття про іррадіацію, сумацію, дивергенцію, конвергенцію, тонус нервових центрів та інші властивості, що лежать в основі інтегративної функції ЦНС.
	Фізіологія спинного мозку.	1. Структурно-функціональні особливості спинного мозку 2. Висхідні та низхідні провідні шляхи. 3. Особливості функціонування пірамідного тракту. 4. Спиномозкові рефлекси. 5. Спінальний шок.
	Фізіологія головного мозку.	1. Головний мозок. 2. Структурно-функціональні особливості довгастого мозку та мосту. 3. Черепно-мозкові нерви, їх функції. 4. Рефлекторна функція заднього мозку. 5. Структурно-функціональні особливості середнього мозку. 6. Децеребраційна ригідність. 7. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожові рефлекси. 8. Функціональна характеристика ядер таламуса та гіпоталамуса у регуляції організму. 9. Роль ретикулярної формації у регуляції функцій організму. 10. Функціональна організація та зв’язки базальних ядер (смугастого тіла та блідої кулі), їх взаємодія з гіпоталамусом і чорною субстанцією. 11. Клінічні прояви при пошкодженні базальних ядер. 12. Функціональна організація кори великих півкуль. 13. Сенсорні, моторні та асоціативні зони кори, їх роль у регуляції функцій, зв’язок зі структурами ЦНС. 14. Функціонально-структурна організація мозочка, його фізіологічна роль. 15. Наслідки видалення або ураження мозочка. 16. Функціонально-структурна організація лімбічної системи, її роль забезпеченні емоцій.
	Нервова регуляція вегетативних функцій.	1. Симпатичний, парасимпатичний та метасимпатичний відділи, їхня роль у регуляції функцій. 2. Автономні ганглії, функції. 3. Механізм передачі збудження у синапсах симпатичної та парасимпатичної нервових систем.
	Фізіологія сенсорних систем.	1. Поняття про сенсорні системи, їх структурно-функціональна організація. 2. Провідниковий і кірковий відділи сенсорної системи, функціональна характеристика. 3. Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи. 4. Звукопровідні, сприймаючі та аналізуючі структури. 5. Теорія сприйняття звуків. 6. Бінауральний слух. 7. Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи, її рецепторний, провідниковий і кірковий відділи.
	Фізіологія сенсорних систем.	1. Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи. 2. Оптична система ока. 3. Фоторецептори: палички та колбочки, фотохімічні процеси. 4. Поле зору. 5. Рефракція та акомодація. 6. Сучасні уявлення про сприйняття кольору. 7. Основні форми порушення сприйняття кольору. 8. Обґрунтування дослідження зорових функцій. 9. Структурно-функціональна організація шкірної (тактильної, температурної, больової), рухової (пропріоцептивної) та вісцеральної (інтерорецептивної) сенсорних систем. 10. Види болю, механізм його виникнення. 11. Структурно-функціональна організація ноцицептивної та антиноцицептивної систем. 12. Структурно-функціональна організація смакової та нюхової сенсорних систем, їх рецепторні, провідникові та кіркові відділи, фізіологічна роль. 13. Види смаків, механізм сприйняття. 14. Класифікація запахів, теорії сприйняття.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 Следующая ⇒