Миколка-першокласник

Моя рідна школа

(Святкова зустріч з першокласниками)

Вчитель. Шановні батьки, любі діти! Щиро вітаю вас зі святом нашого знайомства! Бажаю вам міцного здоров’я, здійснення всіх ваших сподівань. Ось і пролунав дзвінок на перший урок у житті наших дітей. Вони стали першокласниками. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: охайні, веселі, непосидючі. А батьки? Я впевнена: кращих не існує! Мені дуже приємно, що ми всі разом зібралися в одному класі. Але щоб зустріч продовжилася, ми маємо познайомитися. (Я спочатку називаю своє П. І. П., потім вручаю м’яку іграшку, а учні називають своє П. І. П. ).

Ось ми з вами і познайомилися. Ми проведемо разом 4 роки, протягом яких нас очікує багато цікавого, незабутнього.

Усі ви вже давно мріяли стати школярами, а чи відгадаєте загадки? Вони не прості, а шкільні.

Стоїть веселий світлий дім,

Дітей багато дуже в нім.

Там пишуть і рахують,

Читають і малюють. (Ш кола).

В сумці зошити, буквар.

Хто до школи йде? (Ш к о л я р).

Хто скликає на урок?

То дзвенить шкільний… (дзвінок).

Коли хочеш ти читати,

То мене повинен знати.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу. (Книжка).

Для письма, сказати прошу,

Що потрібно взяти? (Зошит).

Малювать в альбомі цім

Допоможуть… (олівці).

Вчитель. А чи знаєте ви казки? Я читатиму, а ви скажете, з якої це казки.

“…А Півник тим часом замісив тісто, приніс дрова, розпалив у печі, а Мишенята танцюють та в ігри граються…” (“Колосок”).

“…Кізонько моя мила, кізонько моя люба, чи ти пила, чи ти їла? …” (“Коза-дереза”).

“…Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю…” (“Колобок”).

“…От Котик почув Півника, прибіг, забрав його у Лиски і поніс додому…”

(“Котик і Півник”).

“…хто, хто тут живе?

— Я — Мишка-шкряботушка,

Жабка-скрекотушка,
Зайчик-побігайчик!

— А ти хто? …” (“Рукавичка”).

(До всіх казок показую казкових героїв).

—Молодці, діти!

—А тепер послухайте вірш, як Миколка збирався до школи, і скажіть, що він взяв зайве? (коли почуєте зайвий предмет, плескайте в долоні)

Миколка-першокласник

Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку, –
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,

Двох ведмедиків, лопату,

Білочку руду хвостату,

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю,

Ще й стільця, стола, і парту,

І географічну карту,

Трактора, машинку, мило

— Вже й надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку:

“Чи усе поклав у сумку? ” Надія Кир’ян

— Сьогодні народився наш клас. Сьогодні День народження нашого класу. А без чого не буває Дня народження? (Відповіді учнів).

Звичайно, без торта.
Кожен з вас має взяти свічку і поставити на торт. І всі разом скажемо: “З Днем народження, наш клас! ” (Діти повторюють 2—Зрази і задувають свічки).

Ось і завершилося наше свято. Ви зробили перший крок до знань — стали першокласниками. Щодня приходитимете до школи, вона стане для вас рідною. Буду щаслива щоранку бачити ваші сяючі допитливі оченята. (Пригощаю дітей і батьків тортом)

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 89