Застосування у генетиці. Клонування

Застосування у генетиці

У генетиці здатність клітин до росту у культурі використовується у наступних напрямках:

Клонування

1. Первинно-трипсинізовані — отримують із подрібнених тканин людини та тварин шляхом їх обробки трипсином чи іншими ферментами. Витримують лише 5-10 поділів (пасажів).

2. Перещеплювані — клітини, які набули здатності до безмежного розмноження, оскільки є похідними пухлин людини та тварин.

3. Напівперещеплювані (диплоїдні) — можуть витримувати до 100 пасажів, зберігаючи при цьому вихідний диплоїдний набір хромосом.

Поняття культури клітин. Основні методи культивування клітин поза організмом: органні культури, культури клітин, бактеріальні культури. Передумови виникнення методу культивування клітин. Основні переваги та недоліки використання методу культури клітин. Застосування методу: а) вивчення диференціювання клітин, б) проведення експериментів по молекулярному клонуванню та експресії генів, в) виробництво та застосування моноклональних антитіл, г) дослідження впливу гормонів та цитокінів на ріст клітин, д) отримання клітинних продуктів, ж) застосування клітин для дослідження вірусної трансформації, з) вивчення цитотоксичної дії різних препаратів на культурах клітин.

Характерні особливості клітин в культурі: а) первинні клітини та трансформація, б)потреби в поживних речовинах, г) контроль росту.

Клітинний цикл та цикл росту: ріст в суспензіях та залежність росту клітин від прикріплення, регуляція клітинного росту, що залежить від щільності культури (контактне гальмування); роль клітинної мембрани для обміну речовин та росту в культурі. Регуляція клітинного циклу. Екзогенні та ендогенні регулятори клітинного циклу. Фаза «проліферативного спокою». Методи дослідження клітинного циклу in vitro.

Шляхи загибелі клітин. Типи програмованої смерті клітин. Біохімічні механізми апоптозу та некрозу. Аутофагія як тип програмованої загибелі клітин. Методи дослідження та фіксації апоптозу та некрозу в системі in vitro.

Диференціювання клітин. Моделі для дослідження диференціювання клітин в системі in vitro. Тератокарцинома як модель для дослідження ембріогенезу та клонування різних генів в системі in vitro та in vivo. Диференціювання мієломних клітинних ліній та основи гібридомної технології. Методи клонування та реклонування гібридом. Методи дослідження специфічності моноклональних антитіл в системі in vitro та in vivo.

Морфогенетичні реакції клітин та методи дослідження морфогенезу на моделях in vitro. Адгезивні молекули та міжклітинна комунікація. Методи дослідження адгезивних властивостей клітин на моделях in vitro. Міграція клітин.

Популяційний підхід до вивчення клітин в культурі. Старіння клітин в культурі та зв’язок із механізмами старіння in vivo. Клонування клітин в культурі. Клоногенні та абортативні клітинні субпопуляції. Клонування клітин методом лімітуючих розведень та при їх культивуванні в напіврідких середовищах.

Створення моделей для співкультивування різних типів клітин. Моделювання різних патологічних станів в системі in vitro. Методи «контактного» та «безконтактного» співкультивування.

⇐ Предыдущая 1 23