Ув'язнений, психотерапевт

25 вересня 1942 Франкл, його дружина і батьки були депортовані в концентраційний табір Терезінштадт. У таборі Франкл працював лікарем, однак коли стало відомо про його знання в області психіатрії, Франклу запропонували створити спеціалізовану службу для роботи з новоприбулими в'язнями. Завдання служби полягало у подоланні початкового шоку і наданні підтримки на початковому етапі адаптації. Пізніше Франкл створив також відділення щодо запобігання самогубств. Франкл та його соратники, серед яких були Лео Бек та Регіна Джонас, докладали всіх зусиль, щоб допомогти ув'язненим подолати відчай і запобігти самогубству. Франкл трудився в психіатричному відділенні, очолював неврологічну клініку і створив службу психогігієни для хворих і тих, хто втратив волю до життя. Він читав лекції про порушення сну, душу і тіло, про медичну підтримку для душі, про психологію альпінізму і гірських масивах північних Альп, про здоров'я нервової системи, екзистенціальних проблемах в психотерапії і про соціальну психотерапію. 29 липня 1943 Франкл організував закрите засідання наукового товариства. 19 жовтня 1944 Франкл був переведений до концентраційного табору Аушвіц, де провів кілька днів і був далі направлений в Тюркгейм, в один з таборів системи Дахау, куди прибув 25 жовтня 1944. Тут він провів наступні 6 місяців як чорнороб. Його дружина була переведена в концентраційний табір Берген-Бельзен, де була вбита. Батько Франкла помер у Терезінштадте від набряку легенів, мати була вбита в Аушвіці. 27 квітня 1945 Франкл був звільнений американськими військами. З членів сім'ї Франкла вижила лише сестра, яка емігрувала в Австралію. Пройшовши через пекло концтаборів, Франкл прийшов до найважливішого висновку про те, що навіть в самих абсурдних, найтяжчих і нелюдських умовах життя не має сенсу, і страждання має сенс. Це розуміння лягло в основу методу логотерапії.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒