1. Ідеї меркантелізм і його сучасна думка.

Меркантилізм (від італ. mercante — купець, торговець) — напрям економічної думки, що наголошував значення торговельного капіталу і сфери обігу у процесі нагромадження приватного й суспільного багатства; економічна політика держави в період становлення капіталізму. Політика меркантилізму держав періоду пізнього феодалізму полягала в активному протекціонізмі, підтримці національного капіталу, зокрема в заохоченні створення торгових монополій, у розвитку мореплавства і флоту, захопленні колоній, підвищенні оподаткування імпортних товарів для фінансування всіх цих заходів.

В економічній літературі в розвитку меркантилізму як теорії й економічної політики розрізняють два етапи — ранній і пізній меркантилізм. Основним критерієм такого поділу є розходження засобів (шляхів) збільшення приватного і суспільного багатства, під яким ідеологи меркантилізму розуміли гроші (золоті і срібні) і скарби. Для раннього меркантилізму (монетарної системи) характерною була теорія грошового балансу, що обґрунтовувала політику утримання грошей у країні. З цією метою заборонявся вивіз грошей і скарбів за кордон (під страхом покарань і навіть смерті). Торгівля валютою була оголошена державною монополією, затвердилася система біметалізму (фіксованого співвідношення золотих і срібних грошей). Обмежувався імпорт товарів, зокрема, створювалися " складські місця" для торгівлі іноземними товарами, і всю грошову виручку від продажу іноземці за приписом повинні були витрачати на купівлю місцевих товарів. Обмеження імпорту поєднувалося з різнобічною підтримкою експортних товарів: встановлювалися високі ціни на експорт, підтримувалося створення національних мануфактур. Щоб залучити гроші з-за кордону, уряди широко застосовували " псування" монети, що приводило до зниження валютного курсу. Меркантилісти вважали, що за знецінювані гроші іноземні купці зможуть придбати більше місцевих товарів і тому будуть зацікавлені в перекарбуванні своїх грошей у монети місцевого зразка.

1. Ідеї меркантелізм і його сучасна думка.

12 3 Следующая ⇒