4. Принципи

Болонська система

1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу.

Для сучасного стану розвитку національної вищої освіти характерні модернізація і реформування, спрямовані на приєднання до Болонського процесу з метою входження в європейський освітній і науковий простір.

Болонський процес - це здійснення структурного реформування вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів навчання, контролю й оцінювання навчальних досягнень студента для підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих навчальних закладів працевлаштуватися на європейському ринку праці.

Болонський процес — добровільний, полісуб'єктний, по-ліваріантний, відкритий, поступовий і гнучкий. Він грунтується на цінностях європейської освіти і культури й не нівелює національних особливостей освітньої системи України. Його мета - прийняття зручних і зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій, введення двоступеневої структури освіти (бакалавр-магістр), використання єдиної системи кредитних одиниць (ЕСТБ - Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи) і додатків до дипломів, розроблення, підтримання і розвиток європейських стандартів якості освіти, усунення наявних перепон для підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців. Болонська декларація висуває завдання домогтися, щоб учені ступені відповідали європейському ринку праці, а отже, були свідоцтвом кваліфікації під час працевлаштування в галузі, за якою здобуто освіту.

Класифікація ступенів та кваліфікацій має важливе значення, тому що їх надання свідчить про важливі перехідні рубежі від системи освіти до ринку праці в межах конкретної країни. Підписання Україною Болонської конвенції передбачає впровадження в практику роботи вищих навчальних закладів кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

2. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищу освіту України:

Запровадили цю систему з метою:

- досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка відштовхується від знань, умінь і навичок, що є надбанням випускника;

-затребування українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

-затвердження загальноприйнятої та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;

- упровадження стандартизованого додатка до диплома, модель якого розроблено Європейською системою і який містить докладну інформацію про результати навчання випускника;

- стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об'єктивної оцінки якості знань;

-забезпечення прозорості системи вищої освіти та академічного професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень та ін. ). Кредитно-модульна система як невід'ємний атрибут Болонської декларації має дві основні функції:

1) сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходу з одного університету до іншого.

2) акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів засвідчує, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

3. Модернізація навчального процесу в руслі вимог Болонської декларації передбачає значне збільшення обсягів самостійної роботи студента (до 50 - 60 %), індивідуалізацію навчання, що, відповідно, потребує належного науково-методичного забезпечення навчального процесу, відповідної матеріальної бази, поліпшення фінансово-побутового стану студента. Усі ці зміни вимагають від науково-педагогічних працівників ВНЗ ґрунтовних знань, умінь і компетентності в організації своєї діяльності на новій методичній і технологічній базі — кредитно-модульній трансферній накопичувальній системі навчання (ЕСТБ).

А. В. Фурман вважає, що суть модульного навчання в тому, що студент більш самостійно' або повністю самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка містить цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво з досягнення висунутих дидактичних цілей. Функції педагога можуть коливатися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.

Взаємодія педагога та студента в навчальному процесі відбувається на принципово новій основі: за допомогою модулів ті, хто навчається, усвідомлено й самостійно досягають певного рівня попередньої підготовленості. Успішність модульного навчання залежить від дотримання паритетних взаємин між педагогом і студентами.

Практичні завдання

1. Основні терміни, поняття та їх визначення

У положенні використано терміни, що подані у Законах України " Про вищу освіту" від 17. 01. 2002 р. №2984-III та " Про інноваційну діяльність" від 04. 07. 2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31. 07. 98 р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05. 03. 2001 р. № 28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

змістовий модуль - це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

2. Мета та завдання

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є:

адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

3. Загальні положення

3. 1. Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ECTS:

інформаційний пакет - загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.

3. 4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

3. 10. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

4. Принципи

4. 1. Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:

Порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

Кредитності полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану - набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

Модульності визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента. Методичного консультування - полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу. Організаційної динамічності полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці. Гнучкості та партнерства полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента. Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів. Науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту освіти з науковими дослідженнями. Технологічності та інноваційності полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір. Усвідомленої перспективи полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення. Діагностичності полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі, цілей освіти та професійної підготовки.

5. Форми організації навчання

Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

6. Організаційно-методичне забезпечення

Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

7. Контроль успішності студента

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Оцінки студентів можна виставляти так:

--За шкалою ECTS

-За національною шкалою

-За шкалою навчального закладу (як приклад)

А-Відмінно-90-100

ВС-Добре-75-89

DE-задовільно-60-74

FX-незадовільно з можливістю повторного складання-35-59

F-незадовільно з обов'язковим повторним курсом-1-34

FX означає: " незадовільно" - необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання; F означає: " незадовільно" - необхідна значна подальша робота. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Хронологія подій Болонського процесу

11 квітня 1997 року, Лісабон, Португалія.

Під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, які існують у системі вищої освіти Європи. Конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких згодом сформулювали і принципи Болонської декларації.

25 травня 1998 року, Париж, Франція

Приняття Спільної декларації чотирма міністрами, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію й Францію

Березень 1999 року, Веймар, Німеччина

Зустріч генеральних директорів EC і керівництва Рад ректорів європейських країн для обговорення проблем акредитації й оцінки у вищій освіті

Травень 1999 року, Копенгаген, Данія

Публікація звіту " Тенденції у вищій освіті - I" за замовленням CRE, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять в EU, і при фінансовій підтримці EC

18-19 червня 1999 року, Болонья, Італія

Перша зустріч європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, і прийняття спільної декларації

8-10 лютого 2001 року, Лісабон, Португалія

Семінар " Акредитація / Додання законної сили"

14-15 лютого 2001 року, Берлін, Німеччина

Національний семінар з питань Болонського процесу

16-17 лютого 2001 року, Гельсінкі, Фінляндія

Міжнародний семінар " Університетські ступені короткого циклу"

1-3 березня 2001 року, Упсала, Швеція

Неформальна зустріч європейських міністрів, відповідальних за освіту й наукові дослідження

2-4 березня 2001 року, Мальмьо, Швеція

Міжнародний семінар " Транснаціональна освіта"

10 березня 2001 року, Антверпен, Бельгія

Семінар фламандського співтовариства із проблем Болонського процесу

10-12 березня 2001 року, Антверпен, Бельгія

Семінар студентів Європи " Втілення в життя Болонської декларації"

13-14 березня 2001 року, Белград, Югославія

Національний семінар із проблем Болонського процесу

22-25 березня 2001 року, Ґетеборг, Швеція

Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських союзів у Європі

29-30 березня 2001 року, Саламанка, Іспанія

Конференція європейських вищих навчальних закладів й освітніх організацій, прийняття спільного документа

9 квітня 2001 року, Стокгольм, Швеція

Зустріч Групи керівництва в Болонському процесі

21 квітня 2001 року, Брюссель, Бельгія

Зустріч Ради Асоціації європейських університетів

26 квітня 2001 року, Брюссель, Бельгія

Зустріч у розширеному складі групи, що готовить рекомендації по Болонському процесу

Квітень 2001 року, Гельсінкі, Фінляндія

Публікація звіту " Тенденції у вищій освіті - II" при фінансовій підтримці EC й ETF

6-8 травня 2001 року, Хальмстад, Швеція

Зустріч генеральних директорів EC і керівництва Рад ректорів європейських країн

10-16 травня 2001 року, Братислава, Словаччина

Міжнародний семінар та 40-ва зустріч Ради Асоціації національних союзів студентів у Європі

17 травня 2001 року, Прага, Чехія

Зустріч у розширеному складі групи, що готовить рекомендації з Болонському процесу

18-19 травня 2001 року, Прага, Чехія

Зустріч європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту

Червень 2001 року, Рига, Латвія

8-ма спільна зустріч у рамках мереж ENIC й NARIC і прийняття документа " Визнання результатів (навчання) у Болонськом процесі"

5-8 грудня 2001 року, Тампере, Фінляндія

13-та щорічна конференція EAIE, у більшій своїй частині присвячена Болонському процесу

1-2 березня 2002 року, Брюссель, Бельгія

Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перспективи й розвиток для сільськогосподарських і пов'язаних з ними наук; компетенція випускників

2003 рік, Грац, Австрія

Друга конференція представників європейських вищих навчальних закладів й освітніх організацій

2003 рік, Берлін, Німеччина

Третя зустріч європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту

Травень 2005 року, Берген, Норвегія

Четверта конференція європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту

Травень 2007 року, Лондон, Велика Британія

П'ята конференція європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту

Особливості атестації педагогічних працівників

12 Следующая ⇒