Назва наукового напрямку (модуля): 4 страница

кровотеча з носа і ротоглотки; порушення носового дихання; закладеність вуха;

кровотеча з ротоглотки; порушення носового дихання; закладеність вуха; болі в щелепі однойменного боку;

D. *

слиз з сукровицею з носа і ротоглотки; порушення носового дихання; закладеність вуха; болі в щелепі, зубах, вусі однойменного боку;

слиз з сукровицею з ротоглотки; порушення носового дихання; закладеність вуха; болі в щелепі, зубах, вусі однойменного боку;

116.

Вік і стать хворих на юнацьку ангіофіброму носоглотки:

вік 10-15 років; стать ролі не відіграє;

вік 10-25 років; стать ролі не відіграє;

вік 20-30 років; стать – чоловіки;

D. *

вік 10-25 років; стать – чоловіки;

вік 10-15 років; стать – чоловіки;

117.

В яких випадках хворого з гортанню має подивитись отоларинголог?

A. *

чоловік, якому за 40 років; пацієнт, який хрипить більше 2 тижнів;

якщо він хворіє ангіною більше тижня;

якщо він хворіє дифтерією;

якщо він приймає гормонотерапію;

якщо він хрипить більше 1 тижня;

118.

Які доброякісні пухлини гортані найбільш часто зустрічаються?

фіброма; папілома; гемангіома; невус;

фіброма; папілома; гемангіома;

C. *

фіброма; папілома;

папілома;

фіброма;

119.

Методи лікування раку гортані:

хірургічний; променевий; хіміотерапевтичний; симптоматичний;

B. *

хірургічний; променевий; хіміотерапевтичний; комбінований;

хірургічний; променевий; хіміотерапевтичний;

хірургічний; променевий; комбінований;

хірургічний; променевий;

120.

Які канцерогенні фактори сприяють виникненню раку гортані?

сажа; окис вуглецю тютюнового диму;

B. *

дим; сажа; виробничий пил; окис вуглецю тютюнового диму;

дим; сажа; надмірна вологість повітря; окис вуглецю тютюнового диму;

дим; виробничий пил; окис вуглецю тютюнового диму;

дим; окис вуглецю тютюнового диму;

121.

Характер росту ракового процесу в гортані:

екзофітний; дифузний;

дифузний; обмежений;

C. *

екзофітний; ендофітний;

ендофітний;

екзофітний;

122.

Хірургічне лікування раку верхньощелепової пазухи в II стадії:

A. *

видалення пухлини з кістковими стінками верхньощелепової пазухи;

резекція верхньої щелепи;

діатермокоагуляція пухлини;

променева терапія; хіміотерапія;

променева терапія;

123.

Ранні ознаки раку верхньощелепової пазухи:

закладання носа;

закладання носа; закладання вуха, оталгія;

невралгічні болі в щелепі і зубах; закладання носа;

невралгічні болі в щелепі і зубах;

E. *

невралгічні болі в щелепі і зубах; розшатування зубів; закладання носа; закладання вуха, оталгія;

124.

Пізні ознаки раку гортаноглотки:

порушення прохідності для їжі; порушення горлового дихання; порушення голосу; кровохаркання;

порушення прохідності для їжі; порушення горлового дихання; кровохаркання;

C. *

порушення прохідності для їжі; порушення горлового дихання; порушення голосу;

порушення прохідності для їжі; порушення горлового дихання;

порушення прохідності для їжі;

125.

Методи лікування раку носоглотки:

хірургічний; променева терапія; хіміотерапія;

B. *

променева терапія; хіміотерапія;

хірургічний;

хіміотерапія;

променева терапія;

126.

Пізні симптоми юнацької ангіофіброми носоглотки:

утруднення (відсутність) носового дихання; гугнявість мови; гнійні виділення з носа;

B. *

утруднення (відсутність) носового дихання; гугнявість мови; аденоїдний вид обличчя; періодичні спонтанні кровотечі з носа;

утруднення (відсутність) носового дихання; аденоїдний вид обличчя;

утруднення (відсутність) носового дихання; гугнявість мови;

утруднення (відсутність) носового дихання;

127.

Лікування фіброми гортані:

хордектомія разом з фібромою;

хіміотерапія;

ларингофісура;

променева терапія;

E. *

ендоларингеальне видалення;

128.

В якому віці найбільш часто зустрічається папіломатоз гортані:

в дітей до 5 років;

вік ролі не грає;

C. *

в дитячому; в похилому;

в похилому;

в дитячому;

129.

Як харчується хворий після ларингектомії?

через рот;

через гастростому;

через езофагостому;

через зонд;

E. *

звичайно (ковтання збережене);

130.

Як розмовляє хворий після ларингектомії?

голосу немає в перші 1-2 неділі після операції, в подальшому голос хриплий;

голос хриплий, беззвучний;

C. *

голосу немає;

голос беззвучний;

голос хриплий;

131.

Як дихає хворий після ларингектомії?

через ніс;

через гортань;

через рот;

через ларингостому;

E. *

через трахеотомічну трубку;

132.

Які захворювання гортані вважаються передраковими:

папіломатоз; пахідермія; лейкокератоз; лейкоплакія; фіброма;

папіломатоз; фіброма;

папіломатоз; лейкокератоз; фіброма; хронічний атрофічний ларингіт;

папіломатоз; пахідермія; лейкокератоз; лейкоплакія; хронічний катаральний ларингіт;

E. *

папіломатоз; пахідермія; лейкокератоз; лейкоплакія; фіброма; хронічний гіперпластичний ларингіт;

133.

Симптами раку гортані:

A. *

дисфонія; кашель; болі в ділянці шиї, що ірадіюють в вухо; стеноз гортані;

дисфонія; кашель; болі в ділянці шиї; кровохаркання;

кашель; болі в ділянці шиї; стеноз гортані;

хрипота; кашель; болі в ділянці шиї, що віддають в голову;

дисфонія; кашель; дисфагія; стеноз гортані;

134.

Хірургічне лікування раку верхньощелепової пазухи в III стадії:

резекція верхньої щелепи; резекція верхньої щелепи, доповнена операцією Крайля (при наявності матастазів);

B. *

резекція верхньої щелепи (III-А стадія); резекція верхньої щелепи, доповнена операцією Крайля (III-Б стадія);

видалення верхньої щелепи, перев’язка зовнішньої сонної артерії;

діатермокоагуляція пухлини;

резекція верхньої щелепи;

135.

Які додаткові методи дослідження застосовуються для діагностики раку верхньощелепової пазухи:

рентгенографія (оглядова і контрастна); томографія; діагностична пункція пазухи; діафаноскопія;

рентгенографія (оглядова і контрастна); томографія; діафаноскопія; задня риноскопія;

рентгенографія (оглядова і контрастна); біопсія;

D. *

рентгенографія (оглядова і контрастна); томографія; діагностична пункція пазухи; біопсія;

рентгенографія (оглядова і контрастна); томографія;

136.

Як впливають аденоїди на середнє вухо?

порушують прохідність слухових труб, сприяють виникненню тубоотитів, нейросенсорної приглуховатості, викликають перфорацію барабанної перетинки.

знижують кісткову провідність;

знижують повітряну провідність;

знижують слух;

E. *

порушують прохідність слухових труб, сприяють виникненню тубоотитів, середніх отитів;

137.

З чим можна сплутати аденоїди у хлопчиків?

з викривленням перегородки носа в задніх відділах.

з гіпертрофією задніх кінців носових раковин, з юнацькою ангіофібромою носоглотки;

C. *

з юнацькою ангіофібромою носоглотки;

з гіпертрофією задніх кінців нижніх носових раковин;

з поліпами;

138.

Які захворювання глотки можуть симулювати СНІД?

ангіна, хронічний тонзиліт;

B. *

хронічний тонзиліт, хронічний фарингіт;

хронічний тонзиліт, хронічний ларингіт, хронічний риніт, хронічний синуїт;

хронічний тонзиліт;

ангіна;

139.

Які захворювання ЛОР-органів можуть симулювати СНІД?

хронічний тонзиліт, хронічний отит.

хронічний тонзиліт, хронічний фарингіт;

хронічний фарингіт, хронічний ларинготрахеїт;

хронічний тонзиліт, хронічний ларинготрахеїт, хронічний риніт;

E. *

хронічний тонзиліт, хронічний фарингіт, хронічний ларинготрахеїт, хронічний риніт, хронічний синуїт;

140.

Нестатеві шляхи зараження СНІДом:

переливання крові, побутові (користування одним посудом, рушником, тощо), парентеральне діагностичне втручання, трансплацентарно, поранення (ін’єкції, операція, лікування у стоматолога, у перукарні);

B. *

переливання крові, парентеральне діагностичне втручання, трансплацентарно, поранення (ін’єкції, операція, лікування у стоматолога, у перукарні);

переливання крові, парентеральне діагностичне втручання, поранення (ін’єкції, операція, лікування у стоматолога);

переливання крові, трансплацентарно;

переливання крові, парентеральне діагностичне втручання, трансплацентарно, поранення (ін’єкції, операція, лікування у стоматолога);

141.

Лікування фарингомікозу:

змащування слизової оболонки глотки і мигдаликів 2-5% розчином азотнокислого срібла.

полоскання горла 0, 5% хінозолом, розчином соди, фураціліну;

C. *

полоскання горла 0, 5% хінозолом, видалення мигдаликів, якщо супутній хронічний тонзиліт;

видалення мигдаликів, якщо супутній хронічний тонзиліт;

полоскання горла 0, 5% хінозолом;

142.

Чи легко знімаються «шипи» при фарингомікозі?

знімаються при тонзилектомії.

знімаються при тонзилотомії;

взагалі не знімаються;

D. *

важко, викусують конхотомом

легко;

143.

З чим можна спутати фарінгомікоз?

A. *

з лакунарною ангіною.

з хронічним гіперпластичним фарингітом;

з новоутворенням;

з сифілісом;

з туберкульозом;

144.

Місцеві симтоми фарінгомікозу:

сірі нашарування на задній стінці глотки.

жовто-білі плями на слизовій оболонці піднебінних мигдаликів, гіперемія задньої стінки глотки;

“шипи” на поверхні піднебінних мигдаликів;

D. *

жовто-білі “шипи” на слизовій оболонці піднебінних мигдаликів, жовто-білі плями на задній стінці глотки;

сірі нашарування по всій поверхні глотки;

145.

Скарги хворих фарінгомікозом:

утруднене ковтання, відчуття стороннього тіла в горлі;

субфібрильна температура тіла, першіння в горлі;

субфібрильна температура тіла, відчуття стороннього тіла в горлі;

субфібрильна температура тіла;

E. *

як правило скарг немає;

146.

Фактори, що сприяють виникненню фарингомікозу?

хронічний тонзиліт, гіповітаміноз, вплив антибіотиків, ендокринні захворювання.

B. *

хронічний тонзиліт, гіповітаміноз, вплив антибіотиків, захворювання шлунково-кишкового тракту;

гіповітаміноз, захворювання шлунково-кишкового тракту;

хронічний тонзиліт, гіповітаміноз;

гіповітаміноз, вплив антибіотиків;

147.

Чим викликається фарингомікоз?

грибками, при недостачі в організмі заліза.

грибами Candida при гіповітамінозі;

C. *

грибками, сапрофітами (спірохета порожнини рота);

різними грибами.

грибами Candida.

148.

Суть тонзилотомії:

видалення піднебінних мигдаликів разом з аденоїдами;

B. *

зрізання частини мигдалика тонзилотомом;

видалення піднебінних мигдаликів без капсули;

розтин мигдалика при абсцесі;

повне видалення піднебінних мигдаликів;

149.

Які порушення при гіперплазії піднебінних мигдаликів?

утрудненне носове дихання, порушене ковтання, апрозексія;

утрудненне носове дихання, порушене ковтання, порушений сон;

C. *

утрудненне носове дихання, гугнява мова, порушене ковтання;

утрудненне носове дихання, гугнява мова;

утрудненне носове дихання;

150.

Ступені гіперплазії піднебінних мигдаликів?

І-ст. не виходить за задні дужки, II-ст. виходять за задні дужки, III-ст. виходять за передні дужки;

І-ст. не виходять за задні дужки, II-ст. виходять за задні дужки, III-ст. стискаються між собою;

І-ст. не виходять за задні дужки, II-ст. виходять за задні дужки, III-ст. середина між задньою дужкою і середньою лінією глотки, IV-ст. стискаються між собою;

D. *

І-ст. виходять за задні дужки, ІІ-ст. середина між задньою дужкою і середньою лінією глотки, ІІІ-ст. стискаються між собою;

І-ст. не виходять за задні дужки, ІІ-ст. виходять за задні дужки, ІІІ-ст. стискаються між собою; IV-ст. спаюються між собою;

151.

Які мигдалики гіпертрофуються найчастіше?

трубні, глотковий.

трубні;

C. *

глотковий, піднебінні;

глотковий; язиковий;

піднебінні; язиковий;

152.

Форми гіперплазії лімфоїдної тканини глотки?

збільшення всіх мигдаликів.

збільшений глотковий мигдалик, гіперплазія язикового мигдалика;

C. *

збільшений глотковий мигдалик, дифузне розростання лімфоїдної тканини (трубні, піднебінні мигдалики, розсіяні скупчення лімфоїдної тканини);

обмежена, дифузна;

I, II, III ступені;

153.

Причини гіперплазії лімфоїдного апарату глотки:

гіповітаміноз, зниження реактивності організму, часті переохолодження.

надмірне вживання жирної їжі;

C. *

конституція, відповідь на запалення;

наявність вірулентних мікроорганізмів;

часті ангіни;

154.

Операція при аденоїдах:

тонзилектомія.

тонзилотомія;

C. *

аденоідектомія, аденотомія;

аденотомія;

аденоідектомія;

155.

Показання до консервативного лікування при аденоїдах:

початкова стадія, активні форми туберкульозу.

у дітей після 12 років;

початкова стадія, хвороби крові;

D. *

початкова стадія, хвороби крові, виснаження хворого, серцево-судинні захворювання суб- і декомпенсовані, епід-покази, активні форми туберкульозу;

початкова стадія, хвороби крові, виснаження хворого;

156.

Консервативне місцеве лікування аденоїдів?

полоскання глотки 0, 5% хінозолоном;

полоскання глотки в’яжучими розчинами;

C. *

полоскання глотки в’яжучими розчинами, змащування розчином Люголя, закапування в ніс 1-3% розчину протарголу або коларголу;

закапування крапель в ніс 1-3% розчину протарголу або коларголу;

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 Следующая ⇒