1. Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні. Охарактеризуйте основні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні. Реформування освіти

1. Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні. Охарактеризуйте основні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні

Структура вищої освіти України розбудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями.

Вища освіта є складовою системи освіти України, що визначена Законом України " Про освіту". Вона забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: " Молодший спеціаліст", " Бакалавр", " Спеціаліст, Магістр.

Вища освіта здобувається у вищих навчальних закладах відповідних рівнів акредитації на основі: базової загальної середньої освіти, повної загальної середньої освіти та освітньо-кваліфікаційних рівнів " Молодший спеціаліст" і " Бакалавр", а також " Спеціаліст, магістр" як післядипломна.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.

Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводяться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

• перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;

• другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;

•З і 4 рівні (залежно від наслід акредит)-ін-тут, консерв, академ, університет.

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

• молодший спеціаліст - забезп технік, учил, інші вищі навч заклади 1 рівня акредитації;

• бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади 2 рівня акредитації;

• спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади 3 і 4 рівнів акредитації.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня " Молодший спеціаліст"; другий - " Бакалавр" (базова вища освіта); третій - " Спеціаліст", " магістр" (повна вища освіта).

Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.

Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації! можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації.

Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні встановлюються Державними стандартами освіти. Державний стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня.

Державні стандарти освіти розробляються з кожного напряму підготовки (спеціальності) для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Управління освітою здійснюється державними органами управління та органами громадського самоврядування.

До державних органів управління вищою освітою належать:

• Міністерство освіти і науки України;

• Центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані навчальні заклади освіти;

• Вища атестаційна комісія України;

• Державна акредитаційна комісія.

Міністерство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти.

Міністерство освіти і науки України:

• бере участь у визначенні державної політики у сфері освіти, науки, професійної підготовки кадрів;

• розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти;

• забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;

• проводить акредитацію вищих та професійно-технічних навчальних закладів, видає їм ліцензії, сертифікати;

• організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань.

Вища атестаційна комісія України організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою щодо присудження наукових ступенів, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.

За результатами акредитації вищих закладів освіти Міністерство освіти і науки України разом з міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти:

• визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами, надає право видачі документа про освіту державного зразка;

• встановлює рівень акредитації навчального закладу;

• інформує громадськість про якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів.

Органами громадського самоврядування в освіті є:

• Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;

• Загальні збори колективу навчального закладу;

• Районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників;

• З'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим.

Реформування освіти

Не так давно у Міносвіти й науки України відбулося обговорення проекту Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті.

Сама собою доктрина стане стратегічним документом, який діятиме, щонайменше, двадцять років. Розробники проекту дуже сподіваються, що доктрина не лише дасть вичерпну відповідь на запитання: «У якому напрямі слід рухатися нашій освіті? ». Доповідачі під час обговорення постійно підкреслювали: документ у жодному разі не має бути суто декларативним, потрібно передбачити реальні механізми втілення проекту в життя. Про те, якими повинні бути ці механізми, трохи нижче, а зараз коротенько зупинимося на основних розділах розглянутого варіанта проекту доктрини.

1. Якісна освіта має стати доступною, незалежно від того, де міститься навчальний заклад - у великому місті чи малесенькому сільці, незалежно від статусу школи, технікуму чи вузу і товщини гаманця батьків учня. У всій Україні запанує ера якісної, на рівні кращих світових зразків, освіти (розділ «Однаковий доступ до якісної освіти»).

2. Окремим параграфом виокремлено необхідність безперервного навчання.

3. «Управління освітою». Головні принципи — пошук нових, відкритих і демократичних моделей управління, впровадження системи високопрофесійного наукового, аналітичного й прогностичного супроводу управлінських рішень, мінімізація впливу конкретних посадовців на процес управління освітою. Кінцева мета — зробити всіх учасників педагогічного процесу — від управлінців до батьків учнів активними, реальними суб'єктами розвитку освіти.

4. Про те, що «підготовка вчителя і педагога є центральним завданням модернізації освіти, засадничим принципом державної освітньої політики», що «держава забезпечує розробку й удосконалення нормативно-правової бази професійної діяльності вчителя та його соціального захисту» тощо, йдеться в розділі «Педагогічні кадри».

5. Держава, суспільство і школа мають значно більше уваги приділяти здоров'ю підростаючого покоління — суть розділу «Здоров'я нації через освіту».

6. Проект передбачає вивчення державної, рідної і кількох іноземних мов («Мовна стратегія в освіті»).

7. Конкурентний вихід української освіти на ринок світових освітніх послуг — така основна ідея параграфа під назвою «Міжнародне співробітництво й інтеграція у сфері освіти».