Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Ш. Бодлера

I. Бодлер — романтик життя (бунтівний дух поезії Бодлера протиставляється порожньому царству буржуазної Франції; буржуа для поета не класова, а духовна категорія; прагнення оновити світ спричинило до участі поета у революції 1848 року).

II. Збірка " Квіти зла" — це духовні пошуки сучасної людини:

1. Протиставлення " моря засмічених улиць міських" (" моря, де сяйва багато"; буденність життя і пошуки ідеального світу — чи у світі дитинства (" мій раю земний, кохання дитяче" ), чи у далеких екзотичних країнах (" Mossta et errabunde" ).

2. Подорож людства до безодні (дійсність — це " одвічного гріха видовище нудне", народ, " закоханий у панівний батіг", " простерті ниць" релігії, " наркозне зілля"; як висновок: " цей світ... — оазиси жахів серед пустель нудьги" (" Подорож" ).

3. Символіка образу птаха (зранений, величний лебідь, " що утік із клітки" і мріє " про чисту гладь ставів" (" Лебідь" ); повітряний мандрівник-альбатрос, " що серед хмар летить, мов блискавка в імлі" (" Альбатрос" ); схожий на цих велетнів-" птахів поет може жити лише " серед хмар", але вимушений існувати в " юрбі несамовитій", " мов у тюрмі" ).

4. Ідея неможливості досягти ідеалу на землі (звідси — розчарування, відчай, меланхолія, тотальний нігілізм; призначення поета — вирощувати зі зла квіти, Прекрасне; то не Бог, а Сатана стає у нагоді для цієї справи; страждання і велич поета врятовують світ).

III. Збірка " Квіти зла" — пізні квіти романтизму у творчості Бодлера (але, на відміну від поетів-романтиків, природа у Бодлера — теж ворог людині: дійсне натхнення поет знаходить у витворах мистецтва і людської праці).

⇐ Предыдущая 12