Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





ПАТ ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО



Історія розвитку енергетичних мереж Придніпров'я бере свій початок з будівництва Дніпрогесу. До цього часу розрізнені дрібні електричні станції працювали тільки на свою власну мережу.

Одночасно з будівництвом Дніпрогес, в 1931 році, було почате будівництво електричних мереж 35 і 154 кВ " Західного кільця" у м. Дніпропетровську.

У перший пусковий комплекс по будівництву були включено 4 підстанції 154 кВ і 2 підстанції - 35 кВ, а також повітряні ЛЕП 35 - 154 кВ загальною довжиною 124 км.

У жовтні 1932 р. з пуском першої черги Дніпрогесу були введені в експлуатацію в м. Дніпропетровську лінії електропередачі напругою 154 кВ.

В 1933 році була введена в експлуатацію підстанція " К. Лібкнехта", розташована на території заводу, лінія електропередачі " Вузлова" - " К. Лібкнехта", підстанції 35 кВ " Міська", " Комінтерн" і лінії електропередачі до них. В 1935році заробила ЛЕП в 150 кВ, яка зв'язала в єдине кільце підстанції " Вузлова", " Петрівка", " К. Лібкнехта". Тим самим було поліпшене електропостачання найбільших металургійних заводів і м. Дніпропетровська.

З метою централізації керування енергетикою Придніпров'я відповідною постановою Наркомтяжпрома (НКТП) і наказом Главенерго був організований Дніпропетровський енергокомбінат у місті Запоріжжя.

У зв'язку з розвитком енергетичного господарства й створенням декількох самостійних підприємств наказом НКТП від 05 липня 1935 року Енергокомбінат реорганізується в Дніпровське районне керування " Днепроенерго", з місцем розташування в м. Запоріжжя й у складі Дніпровської ГЕС ім. В. І. Леніна, Дніпродзержинської державної електростанції, Криворізької районної електростанції ім. Ілліча, Запорізького, Дніпропетровського й Криворізького мережних районів, Енергозбуту й житлово-комунального господарства.

Таким чином, 5 липня 1935 р. є датою утвору Дніпропетровського мережного району. До його складу входили лінії електропередачі загальною довжиною 300 км; 6 - трансформаторних підстанцій із установленою потужністю 293 тис. кВа.

У завдання мережного району входила експлуатація й подальше будівництво підстанцій і ЛЕП. У цей період в енергосистемі " Днепроенерго" уперше в Радянському Союзі впроваджувалася найвища напруга 154 кВ.

 

На початок 1941 року в Дніпропетровському мережному районі в експлуатації налічувалося 9 підстанцій, 35 - 154 кВ із загальною встановленою трансформаторною потужністю 318, 7 тис. кВа, ліній електропередачі 35 - 154 кВ загальною довжиною 304 км.

Під час окупації електромережам був нанесений величезний збиток. Кваліфіковані кадри були евакуйовані в " Ордженерго". Відбудовні роботи в м. Дніпропетровську почалися 25 жовтня 1943 р., у день звільнення міста. Незважаючи на те, що аварійно - відбудовні роботи проводилися в дуже важких умовах, місто одержало електроенергію.

Уже 28 жовтня від уцілілого турбогенератора ТЭЦ заводу ім. Петровського через підстанцію " Петровська" і ЛЕП №14 була подана напруга на підстанцію " Вузлова".

16 січня 1968 року Дніпропетровський мережний район наказом №16 РЭУ " Днепроенерго" був перейменований у Дніпропетровське підприємство високовольтних електричних мереж, а в 1970 р. до складу підприємства ввійшли Дніпродзержинська й Павлоградська міські електричні мережі.

В 60 - ти десятих роках було ухвалене рішення про впровадження в енергосистемі " Днепроенерго", уперше в Радянському Союзі, напруги 330 кВ як найбільш вигідне за техніко-економічними показниками.

 

У червні 1968 р. було закінчено будівництво і введення в експлуатацію лінії 330 кВ № 233, 236 та підстанції 330/150 кВ " Дніпродзержинська - 330" з автотрансформаторів 240т. кВА.

Для подальшого розвитку енергетики країни і створення єдиної енергетичної системи " Мир", Міненерго РСР було поставлено завдання - спорудження першої промислової електропередачі на надвисокий напрузі 750 кВ Донбас - Дніпро - Західна Україна - Угорська народна республіка. Генеральним проектувальником цієї передачі було Українське відділення " Енергомережапроект", а будівництво велося 9 - ма механізованими колонами 4 - х трестів " Главцентроелектромережобудівництво", трестом " Южелектромережбудівництво" і " Главенергостроймеханізаціі".

Загальна протяжність електропередачі 750 кВ склала 1329 км, у тому числі ділянка ДПЕМ " Дніпроенерго" - 260 км. У 1971 р. введено в дію ПС " Дн - 750" напругою 750 кВ.

    У березні 1978була проведена корінна реконструкція підприємств електричних мереж " Дніпроенерго" з перерозподілом зон обслуговування.

 У тому ж році Дніпропетровське підприємство високовольтних електричних мереж було перейменовано в Дніпропетровське підприємство електричних мереж (ДПЕМ).

У 70 - 90 роках енергопостачальне підприємство у своєму розвитку піднялося на якісно новий щабель. Підприємство розвивалося, нарощуючи встановлену потужність трансформаторів, замінюючи застаріле, фізично зношене обладнання, освоюючи, вводячи в експлуатацію нові пристрої телемеханіки, комп'ютерну техніку.

У 1995 році, за наказом Міненерго України, мережі та ПС 330 - 750 кВ були передані на баланс Національному центру електропередачі України. Всього було передано 4 ПС 330 кВ (ДДЗ, " Прометей", ДП 330, ВДГМК - 1) та ПС 750 кВ " Дніпровська" із загальною встановленою потужністю 4648 МВА, ліній електропередачі 330 - 750 кВ протяжністю 459 км.

 З метою реструктуризації галузі в 1995 році створено Державне підприємство " Дніпрообленерго". З 1 січня 1996 наказом Міненерго України підприємство перейменовано в Державну акціонерну компанію енергозберігаючу " Дніпрообленерго".

 

 

Засновником ДАЕК «Дніпрообленерго» була держава в особі Міністерства енергетики і електрифікації України. Наказом ФДМУ прийнято рішення про приватизацію ДАЕК " Дніпрообленерго". З 30 жовтня 1998ДАЕК " Дніпрообленерго" перейменована у Відкрите акціонерне товариство " Енергопостачальна Компанія" Дніпрообленерго ".

              Загальний обсяг передачі електроенергії компанії становить 20% від усього споживання в Україні. Загальна довжина ліній електропередачі на території регіону, який підпорядкований компанії, дорівнює 58 701 км, потужність трансформаторів - 10843 МВт, встановлена потужність електричних станцій 61, 6 МВт Площа що постачає регіону складає 3190 тис. кв. км, населення 3883 тис. чол. Компанія забезпечує електроенергією майже 36 тисяч підприємств, установ і організацій, 1, 5 мільйона побутових абонентів. Найбільші споживачі - металургійний комбінат " Міттал Стіл Кривий Ріг", Нікопольський завод феросплавів, Дніпродзержинський металургійний комбінат, Північний ГЗК, ІнГЗК, ПГЗК, " Дніпроазот", " Дніпрошина".

У мережі ПАТ ДТЕКДніпрообленерго електроенергія надходить від генеруючої компанії" Дніпроенерго " і через магістральні мережі 330 - 750 кВ НЕК" Укренерго ". Компанія отримує і передає її по розподільних мереж 0, 4 - 6 - 10 - 35 - 150 кВ споживачам Дніпропетровській області та в сусідні області. Обсяг електричних мереж в умовних одиницях складає 285, 583 тис.

Компанія " Дніпрообленерго" працює над здійсненням програми технічного розвитку, модернізації та будівництва електричних мереж і підстанцій, впровадженням і розвитком інформаційних технологій.

Державна реєстрація відповідних змін до Статуту Товариства проведена 11 квітня 2011 року.

 


 

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДСТАНЦІЇ «ІНДУСТРІАЛЬНА – 150»

Підстанція «Правда - 150» розташована у районі Мопрівського підйому. Вона відноситься до криворізьких високовольтних електричних мереж ПАТ ДТЕК «Дніпробленерго»

Найближчимипідстанціями до неї є:

- підстанція «Моісеївка – 150 кВ» (відстань 15, 4 км)

- підстанція «Труд – 150 кВ» (відстань 10, 3 км)

Підстанціямає2рівнінапруги, 150– 10кВ.

Підстанція живить споживачів І, ІІ і ІІІ категорії, виходячи з цього живлення підстанції здійснюється по двом лініям від незалежних джерел електроенергії від районної підстанції. На підстанції встановлено два понижуючих силових трансформатора типу ТДТН.

(Силові трифазні трьохобмотувальні трансформатори з природною циркуляцією масла і примусовою циркуляцією повітря, з регулюванням напруги під навантаженням (РПН) призначені для роботи в електричних мережах загального призначення. ) Обмотка середньої напруги законсервована і не використовується.

На високій стороні схема має дві робочі і одну резервну системи шин до яких приєднано чотири лінії дві живлячі і дві транзитні. Безперебійність електропостачання забезпечується секціонуванням.

На стороні низької напруги маємочотири секції шин10 кВ попарно секціонованих.

 

В якостікомутаційнихапаратів на боці 150 кВвстановлюютьсяроз’єднувачі типу РНДЗ. Виконуєтьсясекціонування з вимикачем LTD - 170.

На боці 35 кВ встановлюються роз’єднувачі типу РЛНД і вакуумні вимикачі ВР -35. Виконуєтьсясекціонування. ВРУ 35 кВвиконано за схемою « Двісекціонованівимикачемсистеми шин».

 

ЗРУ 6 кВобладнано вимикачами ВР-2 на викотних візках. ЗРУ виконаночотирьохсекційним та секціонуєтьсявимикачами.

У разі якщо з якихось причин живлення однієї із секцій пропаде, спрацює схема АВР, яка відключить ввідний вимикач секції і ввімкне секційний вимикач. Споживачі секції з відключеним живленням будуть отримувати електроенергію від живлення суміжної секції через секційний вимикач.

Для власних потреб встановлюються два трансформатора 6/0, 4 кВ. Передача електроенергії до ЗРУ розподільчогоулаштуваннянапругою 6 кВздійснюєтьсяструмопроводом

ПотужностіКЗ на шинах вищоїнапруги становить 4200 МВА.

Уся територія підстанції і будинку ЗРУ захищені від ударів блискавки існуючими блискавковідводами. А відгрозових і комутаційнихперенапругустаткуваннязахищене ОПН.

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.