|
|||
При вивченні першого питання(Конфіскація майна. Зберігання конфіскованого майна. Порядок виконання рішень про конфіскацію майна.) студентам слід звернути увагу на те, що ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2 Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Конфіскація майна може призначатися за тяжкі та особливо тяжкі злочини лише як додаткове покарання і тільки у випадках, прямо передбачених у санкції статті, за якою кваліфіковане діяння засудженого. Згідно положень статей Кримінального кодексу України, конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого. Виконання покарання у вигляді конфіскації майна здійснюється державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання таких рішень державний виконавець повинен дотримуватись вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо неупередженості, своєчасності і в повноти вчинення виконавчих дій. При пред’явленні виконавчого документа до виконання разом з ним подається копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна. В постанові про відкриття виконавчого провадження строк для самостійного виконання рішення боржнику не надається. Виконавчий збір не стягується. Після одержання виконавчого листа державний виконавець негайно перевіряє наявність майна засудженого, зазначеного в опису, виявляє інше майно, що підлягає конфіскації та складає акт опису та арешту цього майна. При наявності довідки про те, що опису майна не проводилося, державний виконавець вживає заходів до виявлення майна засудженого, що підлягає конфіскації шляхом направлення запитів до органів Міністерства доходів та зборів, органів Державної автомобільної інспекції, реєстраційної служби тощо та перевіряє майновий стан боржника за останнім місцем його прописки, проживання, місцезнаходження майна. У разі виявлення майна державний виконавець складає опис цього майна. В разі застосування конфіскації всього майна – необхідно говорити про його розшук у різних місцях знаходження, і в цьому випадку загальний акт опису може складатися з актів опису в окремих приміщеннях, де мешкала особа, а також включати акти опису в окремих приміщеннях. З метою недопущення випадків заниження вартості майна, що підлягає конфіскації, доцільно для його оцінки залучати суб’єкта оціночної діяльності, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Згідно Інструкції майно, що підлягає конфіскації та реалізації, вилучається державним виконавцем у боржника. У разі якщо майно вилучено іншим уповноваженим органом, воно вилучається державним виконавцем у цього органу в тому випадку, якщо таке майно може бути реалізовано згідно з вимогами Закону. Вилучена іншим уповноваженим органом готівка за дорученням державного виконавця перераховується цим органом до державного бюджету на вказані державним виконавцем рахунки. У дорученні зазначаються: найменування органу ДВС, реквізити судового рішення про конфіскацію цієї готівки, прізвище, ім’я та по батькові державного виконавця, строк виконання доручення, обов’язок цього органу щодо надання державному виконавцю підтвердження про перерахування коштів. Повідомлення про перерахування коштів є підставою для закінчення виконавчого провадження. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законодавством України. Частка майна засудженого в спільній власності з іншими особами, яка підлягає конфіскації, визначається судом. Для оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до законодавства України. Після виготовлення звіту про оцінку майна державний виконавець ознайомлює з ним сторони виконавчого провадження. Якщо сторони згодні з оцінкою або в разі відсутності письмових заперечень, майно передається на реалізацію. Для цього орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору. Варто звернути увагу, що відповідно до п. 12. 16 Інструкції кошти, що надійшли на депозитний рахунок від реалізації конфіскованого майна, перераховуються до державного бюджету протягом трьох робочих днів з дня надходження цих коштів. Після виконання виконавчого документа про конфіскацію майна державний виконавець робить відповідні відмітки про виконання і повертає його відповідному суду. Порядок розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному Законом, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлено Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби. Вищевказаним порядком передбачено, що майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні або яке не пройшло відповідного випробування, карантинної обробки чи непридатне для реалізації, продукти харчування та іграшки для дітей віком до 7 років у разі відсутності супровідної документації за висновком відповідної експертизи підлягають переробці або знищенню (утилізації) з урахуванням ступеня зносу та фактичного стану. Знищення (утилізація) майна проводиться у присутності членів комісії, яка утворюється з представників органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу. За фактом знищення (утилізації) неякісної та небезпечної Майно, на яке накладено арешт підлягає належному зберіганню, а тому арештоване майно передається на зберігання боржникові або іншим особам — зберігачам, призначеним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу — також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання. У разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначається: · причина передачі майна іншому зберігачу, · прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, · прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна. При наявності інформації про псування майна виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду. У разі зміни кількісних чи якісних характеристик майна про це зазначається в постанові про призначення нового зберігача, при цьому виконавець готує подання (повідомлення) до правоохоронних органів щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності. Передача виконавцем та зберігачем арештованого майна зберігачеві під розписку в акті опису є нічим іншим як укладенням договору зберігання майна, оскільки згідно статті 937 Цивільного кодексу України письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Що ж стосується виявлених під час опису цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, то це майно підлягає обов'язковому вилученню і не пізніше робочого дня передачі на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. При вирішенні питань зберігання зазначеного майна виконавець має враховувати вимоги, передбачені: · Положенням про порядок і умови зберігання ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 409; · Порядком обліку, зберігання і розпорядження дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 692. Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Якщо виконавець з урахуванням властивостей майна, його значення для власника та інших обставин установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, то в акті опису та арешту майна зазначаються вид, обсяги і строки обмеження. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду. Зберігання майна боржником або членами його сім'ї здійснюється безоплатно. Інші зберігачі можуть одержувати винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та виконавцем. Шкода, завдана зберігачем майну, відшкодується ним в загальному порядку. При виявленні розтрати, відчуження, приховування, підміни, пошкодження, знищення переданого на зберігання майна або встановивши інші незаконні дії з цим майном, виконавець складає про це акт і звертається з поданням до правоохоронних органів за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої статтею 388 Кримінального кодексу України.
|
|||
|