Пісні, обпалені війною. Літературно-музична композиція. Хід заходу

Пісні, обпалені війною...

Літературно-музична композиція

Н. С. Автенюк, вихователь, спеціаліст І категорії, Лисогірська спеціальна ЗОШ-інтернат

для дітей з вадами мовлення, Первомайський р-н, Миколаївська обл.

Мета: розширювати знання учнів про Велику Вітчизняну війну, про людей, які боролися за рідний край, про пісні для підтримання людей в ті важки часи; формувати пізнавальний інтерес учнів до виконання творчих завдань, використовуючи різноманітні джерела інформації; розвивати інтерес до історії рідного краю; виховувати почуття патріотизму та національної самосвідомості.

Обладнання: виставка фотоматеріалів про війну, мультимедійний проектор, комп’ютер, презентації, свічки, звукозапис пісень про війну, квіти.

Хід заходу

1-й ведучий. Чи ви брали коли-небудь участь у святкуванні 9 Травня?

2-й ведучий. Чи чули, як співають ветерани і молодь?

1-й ведучий. Побувайте обов’язково, і ви відчуєте ще раз, які дорогі для нас ці пісні, яка священна наша пам’ять! Сьогоднішній вечір ми присвячуємо військовим пісням, які були народжені під час Великої Вітчизняної війни.

2-й ведучий. Тим, хто ріднять наше покоління, єднають руки й серця дідусів, синів, онуків. І від цього руки стають сильнішими, а серця — трепетнішими.

1-й ведучий. До нас завітали гості. Серед них люди, які більшість свого життя віддали нашій школі.

2-й ведучий. Старші з них пережили буремні роки Великої Вітчизняної війни та відбудовували нашу землю з руїн...

1-й ведучий. Отже, слухаймо, думаймо, пригадуймо, співаймо!

2-й ведучий (зачитує епіграф)

Яка ж то музика була!

Як лагідно і ніжно грала!

Коли і душі, і тіла

Війна проклята розтоптала...

1-ша випускниця. Це був звичайний червневий день. Хіба що тільки сонце світило яскраво-яскраво. І небо було голубе-голубе. А ще... Навшпиньки наближується юнак, бере дівчину за плечі, а потім вони беруться за руки.

1-й випускник. А ще у нас був випускний.

Разом. Пам’ятаєте?

Із-за куліс вибігають пари.

Друга пара. Пам’ятаєте?

Третя пара. Пам’ятаєте?

2-га випускниця. Мені намуляли мої нові черевики.

2-й випускник. Ти сьогодні така вродлива!

2-га випускниця. А ти такий смішний...

3-й випускник. Я написав тобі вірші.

3-тя випускниця. І цілий вечір вагався мені їх прочитати?

Наближається 1-ша випускниця.

1-ш а випускниця. А ми їх з дівчатами викрали і прочитали.

3-й випускник. Правда?

Дівчата (по черзі). Правда. Правда...

1-ша випускниця. Друзі, танцюємо вальс! Музика лунає гучніше, усі танцюють вальс, десь далеко чути грім.

1-ша випускниця. Ой, мамо, я так грому боюсь..

На сцені з’являється жінка в чорному одязі.

Жінка. Це не грім. Це — війна!

Пари замирають, лунає пісня «Священна війна», виходять на сцену ведучі.

Ø ІІ дія

1-й ведучий. Тієї пам’ятної червневої пори, як і завжди, догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, пив теплу росу із трав та замріяно слухав останні звуки гармошки в сільському клубі.

2-й ведучий. Випускники 1941 року танцювали свій останній шкільний вальс і не знали, що за декілька хвилин, рівно о 4 ранку 22 червня, вони закружляють у кривавому танку війни, що триватиме 1418 днів і ночей.

1-й ведучий. Про початок війни жителі нашого села Лиса Гора дізналися опівдні 22 червня, коли по місцевому репродуктору передали урядове повідомлення про напад на Радянський Союз фашистської Німеччини.

2-й ведучий. Уже 23 червня до райвійськкомату почало сходитися чоловіче населення села з проханням записатися до лав Червоної армії.

1-ша учениця

Крізь сльози і плач ми прощались,

З сльозами зривались слова:

Вернися, коханий, додому!

Будь проклята світом ВІЙНА!

2-га учениця

Поля, як порожні вокзали,

Притихли, примовкли... Тривога росла.

3-я учениця

Ми прийдемо! — батьки нам казали,

Уперше неправду казали —

Не прийде з війни півсела...

Молодь розходиться, махаючи на прощання руками.

Звучить «Марш Слов’янки». На екрані демонструються кадри про події війни.

1-й ведучий. Фашисти зненацька напали на нашу землю, і це призвело до якогось заціпеніння. 31 липня 1941 року ворожа авіація бомбардувала село. Наступного дня, 1 серпня о 7 годині ранку до Лисої Гори ввірвався загін гітлерівської мотопіхоти. Село стало першим населеним пунктом на Миколаївщині, окупованим фашистськими військами.

2-й ведучий. Коли миттєве розгублення було подолано, країна почала жити в нових умовах.

Перегляд кадрів з фільму «В бій їдуть лише старі».

1-й ведучий. У перші дні війни поет Василь Лебедєв-Кумач написав пісню «Священная война». У ті грізні дні вона була необхідною. Швидкості появи цієї пісні дивувалися й досі дивуються. Вона кликала в бій. Усі, хто міг тримати в руках зброю, стали на захист Вітчизни.

Лунає пісня.

2-й ведучий. Восени 1941 року поет Євген Долматовський потрапив в оточення, і йому довелося переправлятися через Дніпро за досить складних обставин.

1-й ведучий. Уплав подолати річку не міг: вода була крижаною. Окупанти тримали всі човни під контролем. Та все ж двоє хлопців узялися переправити оточенців на лівий беріг. Човен був дирявим, швидко наповнювався водою... Проте якось переправилися.

2-й ведучий. Дійшли до хутора — підсушили одяг, обігрілися. Гіркі слова «Ой, Дніпро, Дніпро! » жили тут, біля берегів у голосах жінок, у коротких і суворих голосах партизанів.

1-й ведучий. Ці слова, схожі на стогін, видих, запали глибоко в серце поетові. Так народилася «Пісня про Дніпро».

2-й ведучий. Поразки перших місяців війни, гіркота відступу. Багато солдатів згадували потім, що ця пісня повернула їм віру в себе.

Ми йшли у бій за те, щоб до останку

Перемогти ненависних катів,

Щоб світ увесь у мирному світанку

Під променями сонця золотів.

1-й ведучий. Мрії про мирні світанки в рідному краю давали наснагу бійцям, відірваним від рідного дому. І тому так раділи на передовій кожній звісточці, кожному листу.

2-й ведучий. На листоношу чекали бійці як на свого найкращого друга. А в далекому тилу, де кували зброю перемоги, на листоношу чекали дружина солдата, його батьки та діти.

1-й ведучий. У листопаді 1941-го, в землянці, на 20-му км. Мінського шосе Олександр Сурков написав пісню «Землянка». Спочатку це був просто лист з фронту додому. Але він так усім сподобався, що його заучували як вірш.

2-й ведучий. Пізніше, на початку 1942 року, композитор Костянтин Листов склав музику до слів, які всі вже знали.

1-й ведучий. Бійці співали «Землянку» не лише під час відпочинку, але й тоді, коли йшли в атаку. Вона була улюбленою піснею багатьох.

1-й ведучий. 1943 року народилася популярна пісня «Темна ніч»

2-й ведучий. Як багато в житті людини означає вогник. Він приваблює до себе тих, хто заблукав, указує шлях кораблям.

1-й ведучий. У дні війни улюбленою піснею бійців була пісня «Огонёк» (муз. М. Блантера, сл. М. Ісаковского). Уперше її виконали у квітні 1943 року.

2-й ведучий. Вона (ця пісня) так поширилась у той час, що стала духовною зброєю фронтовиків. Поетичний образ вогника на віконці перетворився на натхненний символ: не згас наш вогник і не згасне! Послухаймо цю пісню!

Так, ми не тільки воювали,

Звичайно, ми йшли через бої,

А на привалах так ми танцювали,

Таланти розкривали ми свої.

1-й ведучий. Привали... Солдати відпочивали між боями, співали, писали листи додому,

сміялися...

1-й ведучий. Обеліски, пам’ятники... Скільки їх? Але чому немає пам’ятника матері, яка досі чекає з війни на сина, вдовам — жінкам, які виконали останній заповіт чоловіка — вивели в люди дітей?

2-й ведучий

Вийшла в степ широкий мати посивіла,

Виплакала очі від журби вона,

Біля квітів маку стала, заніміла...

І згадалась знову матері війна...

І почула голос сина над житами —

То зітхали маки, то вогонь палав...

Солдат

Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо,

Я своєю смертю смерті потоптав.

На моїй могилі нині квітів море,

Та в думках до мене линеш з далини,

І твоє невтішне материнське горе,

То прокляття вічне паліям війни...

Звучить пісня «Альоша».

1-й ведучий. Низький уклін вам, дорогі жінки, за те, що відриваючи від свого серця синів і дочок, благословили їх на ратний подвиг; за те, що нарівні з чоловіками долали труднощі війни; за те, що не поступилися під ударами і в тяжку годину взяли на себе нелегкий тягар.

1-й ведучий. Страшні сліди залишила війна... Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис. сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами.

Звучить пісня «За того парня».

2-й ведучий. Усе витримали і перемогли!

1-й ведучий. Як дорого коштує Перемога!

2-й ведучий. У цього свята три кольори.

1-й ведучий. Перший колір — червоний. Колір крові гарячої, якою полито кожний клаптик землі.

2-й ведучий. Другий колір — розквітлого саду. Білопінний його прибій, як найсвітліші сни солдатські, що ожили!

1-й ведучий. Третій колір — колір вдовиних хусток. Якби вітром їх раптом зірвало із сивих голів матерів і дружин солдатських, закрили б вони усе небо чорними птахами неперебутнього горя.

⇐ Предыдущая 12