Г Е Т Ь М А Н Щ И Н А ( 1 6 4 8 – 1 6 5 7 )

Таблиця 10. 3.

Г Е Т Ь М А Н Щ И Н А ( 1 6 4 8 – 1 6 5 7 )

«Гетьманщина» - так називалися українські землі підвладні гетьману

Формування Української держави – видатна заслуга Б. Хмельницького

1. З ім’ям Богдана Хмельницького пов’язано формування української держави через 300 років після занепаду Галицько-Волинського князівства, що означало відновлення власної української державності. 2. Ця держава поєднувала в собі риси феодальної монархії та козацької республіки. 3. В ті часи жоден народ не мав такої демократичної республіки, якою була У к р а ї н а. 4. Не зважаючи на безперервні війни, Б. Хмельницький зумів з малого Запоріжжя створити Українську державу, з якою рахувалася вся Європа. 5. Однак Гетьманщина мала власні слабкості і протиріччя, не визначалася внутрішньою єдністю: - козацтво часто переслідувало лише особисті інтереси, всупереч загальнонародним, тому виникали конфлікти селян та міщан з козаками; - не було єдності між козаками (рядовими та старшиною); - суперечки мали місто і серед старшини. 6. Формування Української держави почалося вже в перший рік війни (1648), коли були здобуті перші перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пілявцями, а на визволених територіях знищено польсько-шляхетську владу. 7. Юридичною підставою для формування Гетьманщини стали Зборівський (1649) та Білоцерківський (1651) договори.

О с о б л и в о с т і р о з в и т к у

І.	Територія	1. 1649 1651 1654 - Київщина - Київщина - Київщина - Чернігівщина - Чернігівщина - Брацлавщина - Брацлавщина - Сх. Волинь (Сучасна територія України 603, 7 тис. км² ) (200-250 тис. км²)
		2. Полково-сотенний устрій (за зразком військово-адміністративного устрою Запорозької Січі): полків - 16-20 ПОЛК сотен в полку - 7-20 100 100 100 100 … Назва полку від головного міста (Київський, Черкаський, Переяславський …)
		3. Столиця (резиденція гетьмана) - Чигирин.
		4. Назва: - Військо Запорозьке (козаки) - Малоросія (росіяни) - Україна (поляки)
		5. Розподіл земель 50% - селянам, 33% - козакам, 17% - церкві
		6. Запорозька Січ втрачала своє значення як організаційний центр козацтва. 7. З 1654 р. Гетьманщина війшла до складу Російської держави на правах широкої автономії (після усних домовленостей в Переяславі (8. 01. 1654) та письмово-юридично зафіксованих в т. з. Березневих статтях (1654).
ІІ	Військо	1649 1651 1654 40 тис. осіб 20 тис. осіб 60 тис. осіб

Таблиця 10. 3 (продовження)

ІІІ.	Органи влади	▪ Політична влада у козацької старшини (нове покоління укр. пануючого класу) ГЕТЬМАН -фактично у нього вся повнота влади (необмежена-політична, військова, судова, адміністративна); Г е н е р а л ь н а - обирався на невизначений термін; с т а р ш и н а -він голова і правитель України. (кабінет міністрів) - осавули - писар Військова - суддя канцелярія - обозний - хорунжий - на чолі з генеральним писарем - бунчужний (при Б. Хмельницькому ним був - та ін. І. Виговський) Полковий Сотенний уряд уряд Старшинська Козацька - право голосу Рада Рада і у „черні” однак, за часів Б. Хмельницького ради поступово припиняють збиратися (чому? )
ІV.	Законодавство (правові норми)	1. Традиційне козацьке право. 2. Литовські статути. 3. Магдебурзьке право.
V.	Податки	▪ Сплачували лише селяни і міщани; виконували різні повинності на користь гетьманській адміністрації.
VІ.	Соціальна структура	▪ Населення – понад 3 млн. осіб. ▪ Значну частину населення становили козаки, які несли військову службу, не сплачували податків, мали право власності на землю, пільги у торгівлі та промислах. ▪ Провідне місце займала Козацька старшина, яка ставала панів- ним класом. Зростало козацько-старшинське землеволодіння, складалися старшинські династії Апостолів, Кочубеїв, Галаганів... ▪ Селяни були вільними (кріпацтво не існувало), могли розпоряджа- тися своєю землею, майном, багато з них ставали козаками або міщанами, тому збільшувалася чисельність цих категорій.
VІІ.	Зовнішня політика	▪ 1648-1654 рр.: вже в перший рік існування укр. держави було підвищено ії міжнародний авторитет, активізувалися диплома- тичні відносини з Кримським ханством, Молдавією, Туреччиною, Росією. Питаннями зовнішньої політики керував І. Виговський. ▪ 1654 р. – після Переяславської угоди росіяни обмежили зовнішню політику Гетьманщини, заборонивши мати дипломатичні стосунки з Польщею та Туреччиною.
VІІІ.	Стосунки з Росією.	▪ Царський уряд керував Україною через канцелярію з Малоросійських справ, а з 1663 р. – через Малоросійський приказ. ▪ Після Переяславської Ради московський князь Олексій Михайлович змінив титул „... государ і великий князь всея Русі Самодержець” на „... всея Великія і Малия Русі Самодержець”.

⇐ Предыдущая 12