|
||||||||||||||||||||||||||||||
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. Затверджено на засіданні. Затверджено на засіданні. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Донбаська державна академія будівництва та архітектури
Кафедра “Архітектура”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
по виконанню курсового проекту на тему: “ОДНО- ДВОХПОВЕРХОВИЙ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК САДИБНОГО ТИПУ”
Затверджено на засіданні кафедри “Архітектура” Протокол № 10 від “ 17 “ червня 1999 р.
Макіївка 1999 р.
Затверджено на засіданні кафедри архітектурного проектування
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
по виконанню курсового проекту № 3 на тему: “ОДНО- ДВОХПОВЕРХОВИЙ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК САДИБНОГО ТИПУ”
УДК 723. 37(07)
Методичні вказівки по виконанню курсового проекту № 3 на тему «Одно- двохповерховий будинок садибного типу». Викладена методика поетапного формування професійних навичок відносно курсового проекту № 3. Методична організація занять орієнтована на засвоєння 2 принципових підхідів архітектурної творчості: «зсередини – назовні» – «зовні – всередину». Перший підхід розкривається через процес варіантного «обживання» наданої ОПКа, а другий – через варіантну трансформацію раніше відшуканого об, ємно-просторового рішення житлового будинку на основі врахування зміни процесів життєдіяльності. Табл. 3.
ВВЕДЕННЯ. Метою курсового проекту № 3 є засвоєння принципів проектування житла на прикладі будинку садибного типу. Житло – вікова та невичерпна тема архітектурної творчості. Та не випадково, через це, зворотні миті розвитку професійного мислення найбільш програмно виявлялись в архітектурі безпосередньо житла. В затвердження цього можна сказати, що становлення композиційних принципів Ренесансу теж невід, ємно пов, язано із архітектурою флорентійського палаццо, як життєбудівельні ідеї радянського конструктивізму із архітектурої будинків-комун, а стиль «модерн» не можна уявити без московських купечеських особняків та дохідних будинків так же, як органічну архітектуру – без «будинків прерій». Одним словом, проектування будинку – це не тільки вивчення основ архітектури житла, але й ширше, вивчення основ архітектурної творчості як такової. Ось чому вже при проектуванні житлового будинку дуже важливо засвоїти 2 взаємопов, язані та відносно самостійні підходи архітектурного проектування: «зсередини – назовні» та «зовні-в середину». Перший підхід передбачає створення просторової композиції – форми об, єкту, виходячи із його внутрішніх особливостей, будь то «функція», «конструкція», «внутрішня форма» тощо. Другий підхід заснован на послідовному конструюванні форми споруди як: «містобудівельні особливості», «кліматичні умови», «задані архітектурно-образні характеристики» тощо. Протилежність цих підходів діалентична. Точний та послідовний рух від внутрішніх причин та обставин безпосередньо змикає із обратним рухом конструювання архітектрурного простору. Але вивчення діалектики цих підходів, основних підходів архітектурної творчості можливе лише при осозаним, самостійним виконанням серії взаємопов, язаних проектних задач, послідовне виконання яких і приводить до кінцевого результату навчального процесу – формуванню творчіх вмінь та методів – показником професійного рівня яких є підсумковий проект. Основні задачі даного курсового проекту: 1. закріплення та розвиток попередньої композиційної та графічної підготовки при проектуванні житла; 2. оволодіння основними навичками функціонально-просторового зонування на основі організації внутрішньої структури житлового будинку; 3. оволодіння навичками взаємоув, язка норміруємих параметрів простору на основі компоновки приміщень та санітарно-технічного обладнання житлового будинку при дотриманні вимог СНиП; 4. вивчення основних підходів формування архітектурного образу на основі утворення виразного обліку житлового будинку; 5. осмислення використованих конструкцій та матеріалів.
Склад курсового проекту № 3.
Об, єм проекту: · 8-10 ескізів форматом 30-40 см; · 2 планшети (60х80 см).
Загальні примітки о формах роботи студента в процесі навчального проектування
1. архітектурне проектування має 2 аспекти: а) созидательний та б) познавальний. Для архітектора-професіонала в більшості випадків головне значення має перший аспект, тобто конструювання нового художнього осмисленого просторового об, єкту. Для студента-архітектора первісне значення грає другий аспект, вивчення, засвоєння методів архітектурної творчості в процесі виконання проекту. 2. Оволодіння методами архітектурної творчості можливе лише під час практичної самостійної діяльності студентів із послідуючим теоретичним аналізом її результатів, але не навпаки. 3. З тим щоб ця діяльність була дійсно самостійна, необхідно проводити послідовний варіантний пошук рішень, поставлених нижче проектних задач, та наступний осознаний вибір оптимального варіанту рішення поставленої задачі. 4. Аналіз варіантного пошуку передбачає обов, язкове зберігання всіх ескізів та гарний рівень графічного виконання. В ескізуванні не повинно бути розподілу на «чорнетки» та «чистовіки». Ескіз – часний вид познавального модулювання, через це від рівня графічного оформлення ескізу в багатому залежать познавальні можливості ескіза як засобу модулювання простору. 5. Виконання ескізу обов, язкове в фіксованій графиці – туш, чорнила, фломастери, олівці тощо. Ця вимога спрямована на підвищення відповідальності та уваги студента при праці над ескізом. 6. Важним засобом вивчення та оволодіння методами архітектурної творчості є робоче макетування, яке спрямовано на дослідження можливостей формування оптимального рішення, тоді як підсумковий макет лише ілюструє найдене рішення, тому виконання робочих макетів (та їх наступна фотофіксація) є невідмінною умовою курсового проектування. 7. Постійною формою роботи в аудиторії є виставки-обміркування по кожному виконаному завданню.
Зміст процесу проектування. Заняття № 1. Вводна лекція. (Відповідно із УМК по курс. пр. № 3 – 2 навч. год. ) Тема: (1. 1. )Складання функціональної схеми житлового будинку - складання переліків основних видів діяльності, реалізуємих в житлі для себе (наприклад будинок-майстерня архітектора); - групування цих видів діяльності по основним функціональним зонам; - визначення зв, язків між основними функціональними зонами; - оволодіння видами графічного зображення схем (див. прил. № 1; табл. № 1, № 2); - складення різноманітних варіантів функціональної структури та їх зображення в функціональній блок-схемі; - вибір оптимального варіанту блок-схеми. Тема: (1. 2. ) Визначення масштабу заданої об, ємно-просторової композиції житлового будинку. - візуальний аналіз заданий в макеті ОПК; - співвідношення розмірів натури людини із ОПК методом перебору різноманітних по абсолютним розмірам фігур людей; - визначення абсолютних розмірів ОПК в співвідношенні із обраним розміром паперового макету фігури людини; - визначення розмірів ОПК в М 1: 50. Домашнє завдання. Виготовлення масштабного каркасу (із паперу чи картону) в М 1: 50. Заняття № 2. Тема: (2. 1. ) Визначення параметрів основних функціональних зон методом аплікаційного моделювання: - викреслення проекцій в плані меблі, обладнання та фігури людини в М 1: 50; - вирізання цих проекцій; - викреслення модульної мережи (з модулем 1х1 м) в М 1: 50; - модулювання різноманітних функціональних зон через накладання на модульну мережу відповідних вирізаних проекцій меблі, обладнання, людей; - визначення параметрів цих зон та визначення їх площ в м2; - обміркування підсумків роботи, порівняння певних площ із вимогами СНиПу. Тема: (2. 2. ) Функціональне «обживання» масштабного каркасу ОПК без змін його форм. - порівняння функціональної блок-схеми із структурою каркасу; - візуальне визначення можливого місця в ОПК основних функціональних зон; - включення в ОПК основних приміщень через їх фіксацію паперовими площинами та поверхнями; - визначення місця та включення основних комунікацій (дробини, коридори тощо); - виставка-обмірковування отриманих варіантів функціонального зонування ОПК. Домашнє завдання. Уточнення параметрів головних приміщень відповідно СНиПу; Викреслення планів в М 1: 50 певного варіанту обживання ОПК. Заняття № 3. Тема: (3. 1. ) Функціональне «обживання» масштабного характеру ОПК із частковою трансформацією її форми. - виява принципових помилок функціонального зонування в домашніх роботах; - визначення кожним студентом невідповідностей між вимогами функціонального зонування та заданої композиції простору; - трансформація ОПК із метою усилення композиційних зв, язків «функцій» через створення «внутрішньої форми», основаній на каркасі ОПК (незбіг внутрішньої форми із зовнішньою формою); - графічна фіксація варіантів трансформації в проекціях плану із засвоєнням видів ескізного зображення плану (зображення стін, пройомів дверей, вікон, дробин та ін. ). Домашнє завдання. Вибір оптимального варіанту на тему «Мій будинок»: фіксація цього рішення в масштабному каркасі. Заняття № 4. Тема: (4. 1. ) Переклад в графіку варіанта рішення розробленого в робочому макеті на тему «Мій будинок». - визначення кількості основних проекцій, необхідних для зрозуміння розробленого в макеті рішення; - вивчення ролі та значення основних графічних зображень планів для його однозначного прочитання; - співвідношення композиції плану із композицією макету; - графічне виконання планів або основних рівней в М 1: 50 із розташуванням меблі на планшеті (60х80 см). Домашнє завдання. Склад функціональної блок-схеми для житла на заданий варіант родини (див. прикл. № 2. ). Заняття № 5. Тема: (5. 1. ) Аналіз функціонально-просторової організації житла (аналіз ескізного проекту на тему «Мій будинок») - критерії раціональної функціональної організації житла; - виява композиції через її функціональну організацію (інтеграція та діференціація простору: значення комунікацій, співвідношення внутрішніх та зовнішніх форм); - засоби графічного виявлення функціонально-композиційної організації простору. Тема: (5. 2. ) Співвідношення змістовних особливостей життєдіяльності родини із структурою простору розробленого варіанта житла на 1 людину: - зберігання та розвиток суспільної зони житла; - пошук адекватних форм ізоляції інтимної зони для відповідного складу та структури родини; - виява композиційного значення вертикальних та горизонтальних комунікацій та уточнення її параметрів відповідно вимогам СНиПу. Домашнє завдання. Трансформація раніше розробленої планіровчої структури з врахуванням зміненої «функції» (будинок на родину) та на основі використання різноманітних типів композиційних модульних мереж (див. прикл. № 3), (плани в М 1: 50),. (на основі трьохкутної модульної мережи розміром М ¸ 1, 2 м). Заняття № 6. Тема: (6. 1. ) Аналіз композиційних можливостей різноманітних типів модульних мереж (прямокутної, трьохкутної, гексогональної, на основі кола та ін. ): - (виставка –обміркування домашніх робіт). Тема: (6. 2. ) Засвоєння структуро-організуючих можливостей різноманітних композиційних модульних мереж: гексогональної та на основі перекрещених колами різних радіусів. Тема: (6. 3. ) Врахунок рельєфа місцевості та особливостей ділянки в планіровчій структурі будинку: - аналіз рельєфа заданої в М 1: 500 ділянки; - накладання раніше розробленого плана на рельєф ділянки та коректування плану. Домашнє завдання. Продовження теми, розробка 2-х варіантів на основі 2-х різноманітних композиційних модульних мереж. Заняття № 7. Тема: (7. 1. ) Самостійний вибір оптимального варіанту планіровочного рішення будинку на родину. Тема: (7. 2. ) Знайомство із простими видами конструктивних систем, прийнятих в малоповерховому будівництві: - стоєчно-балочні системи ¸ - каркасні – безкаркасні; - визначення на плані та в макеті несучих та огороджувальних елементів будинку; - співвідношення конструктивної та функціональної структури житлового будинку та їх погодження через модульну мережу; - знайомство із графічним зобреженням в плані основних конструктивних елементів; - маркіровка основних несучих елементів. Домашнє завдання. Завершення розпочатої в уадиторії теми по коректировці та розробці плановочного рішення із врахуванням заданої конструктивної системи та заданих будівельних матеріалів; Схематичний переріз будинку по дробинним сходам М 1: 100. Заняття № 8. Тема: (8. 1. ) Модулювання взаємозв, язків зовнішніх та серединних просторів розробленого планіровчого рішення житлового будинку на родину (через структурний макет в М 1: 50): - модулювання в макеті конструктивної структури, виява конструктивних елементів – розробка тектоніки будинку; - виявлення основних комунікацій (дробини, коридори, шлюзи та ін. ); - виявлення входної частини будинку – перебір засобів фіксації входа (навіс, виступаючий об, єм будинку, западаючий пройом, через конфігурації плану, зміна рівня входу по відношенню до рівня землі та ін. ); - співвідношення нижньї, середньої та верхньої частини будинку; - варіанти рішень кровлі (плоска, односкатна радіональноспрямована: двохскатна, та ін. ); - види рішення літніх приміщень (тераси, балкони) Домашнє завдання. Завершення виготовлення структурного макету в М 1: 50 на основі обраного підходу рішення теми «внутрішнє – зовнішнє». Занаття № 9. Тема: (9. 1. ). Розробка «архітектурної теми» фасада на основі розробленого макетного рішення взаємозв, язку внутрішнього та зовнішнього просторів: - співвідношення між поверхнями обгородження та віконними і дверними пройомами(контрастне –південне; симетричне – асиметричне; ритмічне – аритмічне та ін. ); - розробка тектоніки (засобами реальної конструкції; з використанням декоративно-пластичних засобів та ін. ); - уточнення параметрів плана та переріза; - деталізація фасадного рішення та уточнення переріза. Домашнє завдання. Розробка макету графічних зображень проекту на планшетах (компоновка в М 1: 20 основних проекцій проектного рішення на 2-3 планшетах). Заняття № 10. Тема: (10. 1. ) Викреслення в тонких лініях основних проекцій проектного рішення: - компановка основних проекцій (планів, фасаду, перерізу, генплану) на планшетах; - коректировка та взаємоув, язка параметрів цих проекцій. Тема: (10. 2. ). Взаємопов, язане уточнення пластики фасада, планів, переріза: - уточнення конфігурації зовнішніх стін на планшетах, фасаді, перерізі; - уточнення міста та розмірів вертикальних комуникацій на планах, перерізі та фасаді; - уточнення розмірів, міста та деталей пластичного оформлення дверних та віконних пройомів на планах, фасаді та перерізі; - уточнення місця та розмірів внутрішніх несучих елементів на планах та перерізі; - уточнення прийнятого рішення кровлі на фасаді та перерізі; - уточнення розмірів та пластики огороджень літніх приміщень (балконів, лоджій, терас) на планах, перерізі, фасаді. Домашнє завдання. Завершення роботи по темі (10. 2. ) Занаття № 11. Тема: (11. 1. ) Засвоєння прийомів графічного зображення конструкцій будинку в перерізі: - уточнення маркіровки несучих елементів конструкції в плані та перерізі; - уточнення відміток різноманітних елементів будинку в плані, перерізі, фасаді; - засвоєння прийомів графічного зображення різноманітних видів кострукцій дробини в перерізі; - засвоєння прийомів графічного зображення різноманітних видів віконного та дверного заповнення. Тема: (11. 2. ) Засвоєння прийомів графічного зображення різноманітних складаючих генплана: - зображення на генплані основного під, їзду та підходу до житлового будинку; - засвоєння прийомів зображення озеленення; - засвоєння прийомів зображення основних функціональних зон генплану. Домашнє завдання. Завершення роботи по темам (11. 1. ) та (11. 2. ). Заняття № 12. Тема: (12. 1). Завершення графічного оформлення проекту: - аналіз рівня графічного оформлення проекту; - визначення недоліків в графічному виконанні та засобів їх усування; - вибір розміру та типу шрифту для надписів; - вибір графічного виконання антуража. Домашнє завдання. Розрахунок техніко-економічних показників; - розрахунок житлової площі в м2, вспоміжної площі в м2, корисної площі в м2; - визначення К1 - визначення К2
Заняття № 13. Тема: (13. 1. ). Завершення графічного оформлення проекту: - оформлення можливих варіантів проектного рішення у вигляді альбому розміром 30х40 см; - або у вигляді планшету (60х80 см) з наклеєними фотокартками цих ескізних варіантів та відповідними підписами. Домашнє завдання. Завершення графічного оформлення проекту. Заняття № 14. Тема: (14. 1. ) Здача курсового проекту № 3 з захистом проектного рішення.
Заняття № 15. Тема: (15. 1) Виставка-обмірковування курсових проектів по темі “Житловий будинок садибного типу”
Прикладка № 2.
ЛІТЕРАТУРА. 1. Будущее жилой ячейки. \Коллективная монография ЦНИИП жилища. М.: Стройиздат 1982 г. 2. Зайцев К. Г. Архитектурная графика. М.; 1971 г. 3. Лажава И. Г., Метленков Н. Г., Нечаев Н. Н. Организация пространственного моделирования в учебном архитектурном проектировании. М.: Наука, 1980 г. 4. Нечаев Н. Н., Сулименко С. Д. “Ватага недорослей»начинается в ВУЗе», М.: Архитектура прилож. строительной газеты № 18, 1982 г. 5. Степанов А. В., Малахов С. Д.; Нечаев Н. Н. Введение в проектирование. М. 1982 г. 6. Методические указания к выполнению исследовательской части курсовых проектов гражданских зданий по специальности 1201. /Сулименко С. Д., Нечаев Н. Н.
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|