(Звучить музика, дівчинка прокидається в лісі)

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 5Следующая ⇒

(Звучить музика, дівчинка прокидається в лісі)

Дівчинка: Холодно як! Ой, де це я опинилася? Де моя ковдра, де моє ліжко, де я? Мамо!!!!!

Зайчик: Хто тут репетує, ліс тривожить? Що це за чудо, таке брудне і волохате, страшне і кудлате, так кричить?

Дівчинка: Я не чудо, я дівчинка.

Зайчик: Ні, ти не дівчинка. Ти чудо, ти гніздо для нашої ворони.

Дівчинка: Я не хочу бути гніздом.

Зайчик: А що ти хочеш?

Дівчинка: Я нічого не хочу. Хочу у ліжку своєму лежати, хочу в теплі спати!!!!!

Зайчик: Не кричи, ти – справжнісіньке гніздо, а гнізда не розмовляють, тихо!!!

Дівчинка: Ні, я дитина.

Зайчик: А от і ні. Я знаю, які бувають діти. Вони чистенькі, охайні, зачесані, не лежать у ліжку, а граються в різні цікаві ігри, бігають, стрибають і люблять працювати.

Дівчинка: Ой-ой-ой! (втікає) і хто це зі мною так пожартував? І що я маю робити, де моє ліжечко, де моя ковдрочка, де моя мама…???

(Під музику виходить співаючи жабка)

Жабка.

Жабка я маленька,

чиста, зелененька.

жовтенький животик

і у плямах ротик.

я прокинулась зі сну

і вмиватися іду.

ква-ква, ква-ква.

Ой, хто то? Що то? Страшне таке і плаче?

Дівчинка: Я не хто і не що, я дівчинка.

Жабка: Ні, ти не дівчинка. Дівчаток я бачила. Вони такі чистенькі, чепурненькі, з бантиками у косичках, наче квіточки. А ти, як страшний реп’ях. Вся кудлата, брудна, ні, ти не дівчинка, ти – баба-яга.

Дівчинка: Я дівчинка, я дівчинка, я не баба-яга.

Жабка: Та ні, глянь у водичку в озері, яка ж ти дівчинка? Страхопуд, та й годі.

Дівчинка ( дивиться і жахається). Ой, це не я. це не я, це якась баба-яга!

Жабка: А я тобі казала. Швидко біжи додому – вмивайся, розчісуйся, не лінись, так не гарно. чуєш? І то швидко, бо зробить з тебе ворона гніздо.

Дівчинка: Я…. не знаю, де мій дім.

Жабка:. І я не знаю. Та ось там недалечко, лисичка-сестричка живе, може вона тобі допоможе.

Дівчинка: Дякую! Бувай!

⇐ Предыдущая 1 234 5 Следующая ⇒