МИ КВІТИ. То з нею можем порівняти. Бо з нас є квіткою і плодом кожен.. Бо ми красиві є для Бога.. Тай нас саджають,поливають,ростять. І вмієм сонце ми любити.. І син-нарцис іде чимдуж до танцю. І біля них співає пісню пташка.. Проходять роки,діти вчаться

МИ КВІТИ

Якщо ми є частиною природи,

То з нею можем порівняти

Себе як з квітами та цвітом,

Бо з нас є квіткою і плодом кожен.

Бо ми красиві є для Бога.

І ми, як квіти Його діти,

Тай нас саджають, поливають, ростять

І вмієм сонце ми любити.

Тож тішаться батьки бутоном:

І ось говорить дівчинка-ромашка,

І син-нарцис іде чимдуж до танцю

І біля них співає пісню пташка.

Проходять роки, діти вчаться в школі

І у цей час розкрилась квітка красна,

Із неї щедро мід бджола збирає

Серед квіток, бо це кімната класна.

І ось в юнацькому шляху

Квіти буяють жваво, як ніколи.

Вони тепер у піку всіх красот

І кожен знає вже дороги долі.

А потім квіти пустять і бутони

І стануть татом й мамою для них,

Тай так засадить наша молодь поле

І буде чути хор, що ще не стих.

Та вже пора цій квіточці зів’яти,

Її пелюстки слабнуть, вже стебло не те,

Та не помре вона, а буде жити,

Наступним разом знову зацвіте.

Тож ми переживаєм те, що й квіти:

Чекаємо коли Господь зірве

У свій букет послушну квітку,

Чекає райський сад тебе й мене.

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒