Юрій Долгорукий. Юрій I Довгорукий

Юрій Долгорукий


Юрій I Довгорукий

Юрій I Довгорукий
Початок правління:
Кінець правління:
Інші титули:	Князь Володимироо-Суздальський
Попередник:	Ізяслав 2
Наступник:	Ізяслав 3
Дата народження:	бл. 1090
Дата смерті:	15 травня 1157
Місце смерті:	Київ
Дружина:	донька половецького хана Аепи Осеневича Ольга
Діти:	Ростислав, Андрій Іван, Борис, Гліб, Святослав, Ярослав, Мстислав, Василько, Михайло, Всеволод
Династія:	Рюриковичі
Батько:	Володимир 2 Мономах

Ю́ рій I Володи́ мирович Довгору́ кий (*1090 — †15 травня 1157) — князь Ростово-Суздальський і Великий князь Київський.

Син Володимира 2 Мономаха, родоначальник лінії володимиро-суздальських князів. За постійне посягання на чужі землі йому дали прізвисько Долгорукий. Похований у церкві Спаса на Берестові12 січня 1108 р. одружився з дочкою половецького хана Аепи Осеневича. Здається, що у нього була і друга дружина, яку Андрій 1 Боголюбський вислав у Візантію з молодшими братами.

Спас на Берестові в Києві, де похований Юрій I Долгорукий

Саркофаг Юрія I Долгорукого. Церква Спаса на Берестові у Києві

Юрій I Довгорукий (бл. 1090-1157), князь Ростово-Суздальський, згодом Великий князь Київський, шостий син Володимира 2 Мономаха Прізвище Долгорукий — «Довга рука», надано деякими літописцями після його смерті за постійні втручання з загарбницькою метою у справи Київського князівства. Ще за життя Мономаха за Юрієм Довгоруким закріплено Ростово-Суздальську землю з резиденцією у Суздалі, де місцеве боярство служило для нього підпорою. 1125, після смерті Мономаха, Юрій Долгорукий став незалежним ростово-суздальським князем. Після смерті свого старшого брата київського князя Мстислава 1 Великого(1132) Юрій Довгорукий силою захопив Переяслав, згодом виміняв його за частину півн. земель у свого брата Ярополкка 2, князя київського. Перехід Переяславщини до Юрія I Долгорукого спричинив його боротьбу з братами, яка закінчила1135 поразкою Юрія Довгорукого, у висліді чого він був примушений покинути південні землі і повернутися на Суздальщину. За його князювання зросла економічна і політична сила північних князівств, тут здвигнено м. Переяславль Залєський, Юрьєв Польський, Кострому, 1147вперше згадується Москва яку він укріпив 1156 тому Юрія Довгорукого вважають засновником Москви. Він оформив на Півнно-Східній Русі уділи, які роздав своїм синам, стаючи засновником моск. династичної лінії Рюриковичів(«молодші Мономаховичі») та організатором Ростово-Суздальського князівства, ядра пізнішої Росії.

1149 користуючися з міжусобиць між князями, Юрій Довгорукий пішов у похід на південь і разом з половцями, біля Переяслава на Дніпрі, розбивши війська київського князя Ізяслава2, оволодів Києвом. Однак 1150 мусив його покинути, але згодом знову опинився в Києві. Після поразки на р. Руті (1151), якої йому завдав Ізяслав II, Юрій Довгорукий повернувся до Суздаля. Втретє здобув він Київ1115, де лишився до кінця свого життя. Щоб закріпитись на півдні, він роздавав тут своїм синам удільні князівства. Юрій I Довгорукий не був любленим серед киян; під час пиру у київського боярина Петрила його 15 травня 1157 отруїли. Після його смерті повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу, «суздальців — бояр і дружину — побивали по. містах і селах» (М. Грушевський). За Юрія Долгорукого вперше виявилося суперництво двох народів, між Києвом та Суздальщиною почалася боротьба, яка набрала гострих форм за його сина Андрія Боголюбського.