ВИПУСКНИЙ

Атестати

Котурбач: Дивно так…Уже й останній дзвінок продзвенів, а я все ще не можу звикнути до того, що більше ніколи не зайду у стіни рідної школи, не сяду за свою парту, не подивлюсь в очі своїм рідним однокласникам…
Максимов: Ніколи не почуємо голос наших рідних вчителів, не будемо тішиться 12 і переживати через 2…Ніколи не будемо так нетерпляче чекати 7 уроку і з величезною неохотою йти на 1…

Довга: Ніколи не будемо запізнюватись на уроки, бігти на перерви…хвилюватись на контрольних, жартувати з однокласниками

Стахів: Цілих 11 років ми провели у школі.. Злети і падіння, піднесення і розчарування, щирі друзі, яких звемо» однокласниками», добрі наставники-вчителі, перше кохання.. Все це було у школі. Пам»ятаю як…

На проекторі фотографії. Бесіда. Всі стають в різних позах

(старі фотографії)

ЗГАДКИ УЧНІВ. (і я пам»ятаю, коли…, згадайте тільки, як…)
Федоришин: Стоп! Стоп! Що за сумний настрій? Подивіться скільки людей, а ви тут нюні розпускаєте…. І вам 17-18 років! У нас же попереду цілком нове, ще досі незвідане життя. Тепер нарешті будемо знати, що таке «сесія», «заліковка», «куратор» та інші незрозумілі слова. Невже вам це нецікаво? Сторінка життя, яка зветься «школою» уже позаду. Ми на порозі чогось абсолютно нового!!! Тому давайте не будемо сумувати, що сьогодні прощаємось, давайте радіти тому, що в нашому житті була така одна і неповторна, завжди рідна, завжди найкраща, завжди наша 3 Ходорівська школа!

Сочинська: А й правда! Чого це ми? У нас випускний вечір! Ми його 11 років чекали: дівчата мріяли, як одягнуть випускні сукні і пройдуться у них по всьому місту, вихваляючись перед молодшими класами, а хлопці…гмм…давайте подивимось про що думали хлопці!

Пісня «Каділак» (Поліщук, Кучма, Стариков, Стахів, Брила, Стойко, Дейнека, Коваленко, Максимов, Панат)

Ракус: Дорогі однокласники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ми, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Нас зустріла усміхнена та красива перша вчителька. Це вона взяла наші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий.

Станіславишин: Любі перші вчителі, мабуть. Ви уже не впізнаєте у нас—таких великих і солідних—тих діточок, які уважно слухали ваші слова, невміло тримали ручки в руках і виводили якісь каляки-маляки у перших зошитах…Мабуть уже й призабулись наші тоненькі голосочки, коли ми виголошували наші перші, але такі незабутні й досі, віршики. Тож давайте згадаємо: Як це було? Які голоси у нас були 7 років тому…

Гелеві шаріки (Кучма, Ільчишин, Складанівський, Спирилуп)

2: Перша вчителько!

Рідна і мила,

Ми - проміннячко ніжне твоє,

Ти нам крила любові зростила,

І в серцях наших завжди ти є.

3: Будьте здорові і живіть, будь ласка,

Ведіть малечу зранку за поріг.

Багато вже від вашого серденька

Протоптано і пройдено доріг.

4: І це нічого, що вже сріблить коси

Така непрохана і рання сивина.

Для нас завжди ви будете найкраща,

Найперша, рідна вчителько моя.

5: Читати вчили буковка до букви,

Проклали стежку в це складне життя.

Роки пройдуть, а вас ми не забудем,

Найперша, рідна вчителько моя.

Шумиляк: Це завдяки вашим старанням, сумлінню і витримці ми досягли перших результатів у своєму житті. То ж прийміть ці квіти та пісню, як вдячність від усіх нас.

Пісню співає Віка. Хтось дарує квіти.

Олексин: А потім ми піднялись на сходинку вище. Тьма-тьмуща вчителів, предметів, подій! Спочатку було дуже важко. Ми плутали імена вчителів, не могли засвоїти море інформації, яку вони наполегливо вкладали у наші маленькі голови. Тому, щоб майбутнім 5-класникам було легше жити в школі, пропонуємо своєрідний Парад порад.

Парад порад (Пуздрак, Дейнека)

Виступ малюків:

1. Дякуємо вам за поради. І ми також хочемо вас привітати.

Кажуть, ніби ви були теж колись маленькими

І до школи вас водили

Татусі із неньками

Та не вірю я цьому! Ви хіба не бачите?

Це ж не хлопці – козаки! Богатирі – красені!!

2. Поряд з ними випускниці

Дуже милі, знаєте,

Обійдіть весь Ходорів–

Кращих не зшукаєте!

4. Скажіть, невже це правда,

Що кілька років тому

Оці ось дяді й тьоті

У перший клас йшли з дому?

5. Скажіть ви нам, дорослі,
а чи мала Оксанка

І досі маму просить

Варити манку зранку.

5. Хотілось би ще взнати,

Чи й досі тьоті Віці
Жахливо танцювати

Вночі на дискотеці

6. Чи плаче тьотя Таня,
Коли сусід по парті

За кіску враз потягне,

Чи знає, що не варто!

7. Чи й досі дядя Роман

Не слухає дорослих,

Все шкодить в школі й вдома,

Чи став слухняний хлопчик?

8. І вельми нам цікаво

Чий досі тьотя Марта
Говорить мамі жваво,

Щоб й ТА сіла за парту.

9. А дядя цей Максимов

І досі так завзято

Зі школи їде взимку

На ранці в свою хату?

10. І ще скажіть нам, прошу,

Такі вже ми цікаві,

Чи правда, що ми виростем

Як будем вчитись далі?

12. Хай мрії ваші здійсняться.
Життя нехай складеться,

Погане все—розвіється

І сонечко всміхнеться!

КЛАСНІ КЕРІВНИКИ!

Баторик: Так дивовижно складається життя, ще сьогодні ми однокласники, а завтра – наші шляхи розійдуться. Проте стіни рідної школи кликатимуть нас завжди. Там чекатимуть нашого приходу найдорожчі вчителі. Лише тепер ми по-справжньому розуміємо, що саме вони найбільше про нас думали, захищали і підтримували, дбали і прагнули лише найкращого. Вірте, що ваша наука не пропаде даремно!

Знання з предметів у повсякденному житті. (Лушпак, Федоришин, Стойко; біологія-Стариков, Максимов; укр. мова і літ. --…, Ліля і Олена Олексин)

Заставський: Прийміть, дорогі вчителі, в дарунок квіти та пісню.

Пісня для вчителів. Даруємо квіти.

Каличинська: Ви знаєте, кожний урок у нашому шкільному житті був по-своєму особливий і з кожного уроку у нас залишились теплі спогади. Кожна мить шкільного життя була неповторною і зараз, неначе найкращий фільм, ми прокручуємо в пам»яті шкільні хвилини…

Камінська: Пропонуємо вашій увазі добірку пісень, які завжди у нас асоціювались зі школою.

Сценка з піснями (Камінська, Мастеровенко, Добровольська)

Коник: Ви знаєте, я настільки звик(ла) до школи, що взагалі не уявляю свого подальшого життя без неї! Невже ми більше не почуємо таких слів як класний журнал, урок, завуч, директор? Усе ж воно до болю рідне, проте для менших школярів це все буденно і одноманітно! Тому давайте пропіаримо речі, які оточували нас протягом 11 років.

Реклама. Р. В. Неїжмак грає програш (Брила, Шумиляк, Довга, Шуба, Філіпчук, Котурбач, Заставський, Спирилуп, Ярема)

Шуба: Проте цих 11 років нас оточували не лише речі, але й пам»ятні події.

Неймовірні історії навчання (Поліщук, Мастеровенко).

Ярема: Здається, що ще недавно були п»ятикласниками, а сьогодні вже тримаємо шкільні атестати…. Пройшло лишень 7 років, а вже добре помітно між нами таку велику різницю!

Велика різниця.

Дудин: Ти знаєш, мені якось важко зрозуміти, що останній дзвінок уже продзвенів для нас, що я не почую свого прізвища з уст улюблених вчителів, не візьму в руки шкільних підручників і все шкільне життя залишиться позаду…

Стойко: Школа подарувала мені не лише неабиякі знання, але й сотні тисяч незабутніх моментів…Саме тут я вперше покохав, зрозумів, що таке перша любов, перше розчарування…Еххх, як згадаю!

Пісня «Я тя кохам» (Стойко)

Коваленко: Мабуть, кожен з нас в залі шукає найдорожчих людей – рідних батьків, вони ж дуже хвилюються і водночас гордяться нами.

Панат: Дорогі батьки, ми так швидко виросли і вам вже не прийдеться будити нас зранку до школи, ходити на шкільні збори, вислуховувати зауваження класних керівників.

Філіпчук: Знаємо, що ви попри все будете любити нас, завжди чекати і просити Божої опіки за нас.

Ця пісня лунає для вас

Пісня Ірини Федишин. (Шумиляк)

Маркевич: Ми багато сьогодні згадували про шкільне життя, але найголовніше, мені здається, знаєте у чому? Найголовніше зараз уважно, пильно, з безмежною любов*ю подивитися один на одного. Так уважно, щоб воно запам*ятало на все життя. Бо більше вже ніколи не буде тих людей, які були супутниками нашого дитинства, які ділилися разом з нами успіхи і невдачі.

Поліщук: Отож у цей випускний вечір дамо собі святий обіт пам*ятати один одного, зустрічатися, згадувати шкільне життя, і, може, приходити у свій рідний клас. А поки що візьмемося міцно за руки і відчуймо ще раз плече свого однокласника і заспіваймо прощальну пісню.

Кінцева пісня. Всі разом виходять. (на мотив «Замыкая круг…»)

⇐ Предыдущая 12