ЗНАЧЕННЯ СОРТУ В ПІДВИЩЕННІ ВРОЖАЙНОСТІ

Олег Тучапський, викладач ІІ кат., к. с. -г. н., с. н. с.

ЗНАЧЕННЯ СОРТУ В ПІДВИЩЕННІ ВРОЖАЙНОСТІ

ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО

Основний шлях розвитку сучасного землеробства полягає в поліпшеному використанні орних земель через впровадження інтенсивних, енергоощадних та адаптованих технологій. Зростання виробництва продукції рослинництва відбувається в основному за рахунок підвищення врожайності сільськогосподарських культур, важливим чинником якого є впровадження високопродуктивних сортів. Заміна старого сорту на новий, кращий сорт може забезпечити підвищення врожаю на 10 – 40 % [1].

Особливо велике значення надають створенню й запровадженню у виробництво нових сортів ячменю озимого, оскільки лімітуючим чинником його поширення в певних ґрунтово-кліматичних зонах є зимостійкість рослин.

Проблеми зимостійкості ячменю озимого можна розв’язати лише створенням нових сортів, які, поряд з високою врожайністю, були б високозимостійкими.

Понад 30 років тому через відсутність морозостійких сортів в Україні практично не вирощували ячменю озимого. Створення академіком П. Ф. Гаркавим у 1955 р. сорту-дворучки Одеський 17 поклало початок впровадженню у виробництво ячменю озимого. З того часу змінилось багато сортів, але проблема морозостійкості залишається актуальною і донині.

Тип розвитку сортів ячменю озимого визначає їх спосіб використання у виробництві – сівба восени чи навесні. Вирощують сорти трьох типів: ярі, озимі та дворучки.

Озимі вирощують тільки в озимих посівах. У разі сівби восени вони не виколошуються, зимують у фазі кущіння. Для переходу до наступних фаз розвитку вимагають понижених температур (2 – 4 º С) і довгого світлового дня.

Дворучки вирощують переважно в озимій культурі. Зимують у фазі кущіння. Вимогливі до понижених температур на перших етапах органогенезу. Донедавна дворучкам особливого значення не надавали. У Західній Європі їх називали напівозимими, іноді «перемінними», а їх біологією і селекцією ніхто не займався. Завдяки роботам академіка П. Ф. Гаркавого, дворучки посіли значне місце у виробництві Півдня України та в інших регіонах. Ним було визначено [2; 3], що дворучки становлять окрему групу ячменю, відмінну як від озимих, так і від ярих форм, і здатні проявляти високу зимостійкість.

Біологічною особливістю дворучок є те, що восени вони пізніше закінчують вегетацію порівняно з типовими озимими сортами і весною раніше її відновлюють [4]. За весняної сівби дворучки виколошуються і дають урожай.

Ярі ячмені вирощують у ярій культурі, висіваючи їх рано навесні. Осінні посіви схильні до трубкування і вимерзають.

Наводимо таблицю сортів ячменю озимого, занесених до реєстру, та подаємо коротку характеристику найпоширеніших сортів у Західному регіоні України (див. табл. ).

Таблиця

Сорти ячменю озимого

Сорт	Рік реєстрації	Зона	Група стиглості	Зимостійкість, холодостійкість	Напрям використання
Бемір 2		Л. П.	рс		Зерн.
Борисфен		Л. П.	рс		Зерн.
Буран		С. Л. П.	сс		Зерн.
Восход		С. Л. П.	сс		Зерн.
Добриня 3		С. Л. П.	сс		Зерн.
Зимовий		С. Л. П.	сс		Зерн.
Луран		С. Л. П.	сс		Зерн.
Михайло		С. Л. П.	ср		Зерн.
Миронівський 87		С. Л. П.	сс		Зерн.
Метелиця		С. Л.	ср		Зерн.
Огоньковський		С. Л.	ср		Зерн.
Онега		Л.	сс		Зерн.
Основа		С. Л.	сс		Зерн.
Паллідум 77		П.	сс		Зерн.
Росава		С. Л. П.	сс		Зерн.
Радон		Л. П.	сс		Зерн.
Селена стар		С. Л. П.	рс		Зерн.
Тамань		С. Л.	сс		Зерн.
Трудівник		С. Л. П.	сс		Зерн.
Достойний		С. Л.	рс		Зерн.

Висновок. Таким чином, на підставі проведених досліджень можемо зробити висновок, що в умовах Західного Лісостепу України доцільно вирощувати сорти ячменю озимого дворучки.

12 Следующая ⇒