Змістовний модуль 8

Конфлікт ( лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Конкуренція -у ринковій економіці — це суперництво, боротьба між виробниками товарів та послуг за кращі, економічно вигідні умови виробництва та реалізації продукту.

Політичний конфлікт -розглядається як протиборство соціальних або політичних груп за владні пріоритети чи з приводу влади.

Політична напруга - це особливий стан суспільної свідомості й поводження громадян, специфічне сприйняття й оцінка ними дійсності.

Політична криза — це ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю.

Деба́ ти (фр. debat) — чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми.

конфліктний потенціал - розуміється ряд психологічних характеристик, мотивів, переконань і т. д., які проявляються в конфліктних взаємодіях суб'єкта

Функції політичного конфлікту - визначені в тих або інших тимчасових рамках наслідки або спрямованість його впливу на суспільство в цілому або на окремі сфери життєдіяльності.

Конфлікти поліфункціональні:

· виконують стабілізуючу роль і можуть привести до дезинтеграцї і дестабілізації суспільства;

· сприяють вирішенню протиріч і відновленню балансу у суспільстві, а можуть спричинити загибель людей і призвести до матеріальних втрат;

· стимулюють переоцінку цінностей, ідеалів, прискорюють або сповільнюють процес становлення нових структур;

· забезпечують краще пізнання учасників конфлікту, а можуть призвести до кризи або втрати легітимності влади

Політична боротьба - одна з форм політичних відносин. Проявом політичної боротьби є зіткнення політичних інтересів різних суб'єктів політики, у зв'язку з прагненням кожної зі сторін досягти певної політичної мети.

Терроризм — способ достижения политических целей путём диверсий, шантажа жизнями заложников и нагнетания страха в обществе. Изобретён в незапамятные времена, но особую популярность получил в XX веке. Метод террора активно использовался во все времена как спецслужбами, так и разного рода фанатиками.

Компроміс (грец. compromissum — угода, згода) — згода, порозуміння з політичним противником, що досягнуті шляхом взаємних поступок.

Консе́ нсус — загальна згода у спірних питаннях, до якої приходять учасники переговорів, з'їздів, конференцій, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості зацікавлених сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних поглядів.

Консенсус — процес знаходження, пошуку, вироблення рішення, яке б задовольнило всіх учасників переговорів до останнього, без винятків, а також саме таке рішення.

12 Следующая ⇒