Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





ТЕМА: ПРОВІШУВАННЯ ЛІНІЙ. ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИН ЛІНІЙ. ЕКЛІМЕТРИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ



ТЕМА: ПРОВІШУВАННЯ ЛІНІЙ. ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИН ЛІНІЙ. ЕКЛІМЕТРИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

План

1. Провішування ліній на місцевості.

2. Вимірювання довжин ліній.

3. Перевищення ліній.

4. Екліметри та їх застосування.

 

1. Вимірювання ліній на місцевості за допомогою мірного приладу проводять в її створі.

Створом лінії називають вертикальну плоскість, яка проходить через дві кінцеві точки цієї ліні. Якщо відстань між кінцевими точками лінії, яку вимірюють, велика, то для ясного визначення положення її створу цих двох точок недостатньо. У таких випадках необхідно цю лінію провісити, тобто поставити ряд віх в її створі.

Віха – шест з дерева циліндричної форми довжиною 2-2, 5м і товщиною 3-4см. Нижній кінець віхи обертається конусовидною залізною оковкою. Віхи розфарбовують полосами шириною по 20см білого та червоного кольору.

Якщо місцевість відкрита і рівна, віхи на вимірюваній лінії встановлюють так. Спостерігач стоїть у точці А, його помічник установлює віху в точку В; відмірявши на око 100м, помічник переходить у точку 1 і за командою, спостерігача встановлює віху в створі; через 100м установлюють другу віху і т. д. Це називають провішуванням лінії «на себе».

Коли провішують «від себе», віха, встановлена поблизу, закриє створ, і слідуючі віхи встановлюватимуть з помилками.

При провішуванні через яр спостерігач і його помічник стоять у точках А і В. Двоє робітників за командами з точок А і В установлюють віхи або в характерних місцях перегину місцевості, або, якщо схили одноманітні, на відстані між віхами не більш як 100м. Спочатку ставлять віху 1 за командою з А, потім віху 2 за командою з В і нарешті віху 3 за командою з точки А.

 

на себе            від себе з середини

На малюнку 49 (з середини), показано випадок, коли треба провісити лінію між точками, які через нерівності місцевості взаємно невидні. При цьому роблять так: з точок 1 і 2 місцевості, від яких видно точки В і А, спостерігач установлює помічника в створі 1—В, потім помічник установлює спостерігача в створі 2—А і т. д.

Довжини ліній визначають двома методами, безпосередньо і посередньо.

При безпосередньому вимірюванні вимірювану лінію порівнюють з одиницею вимірювання або мірним приладом, що містить якесь число одиниць, —стальною мірною стрічкою, мірним дротом, рулеткою, жезлом.

Посереднє визначення довжини ліній засноване на використанні геометричних або фізичних залежностей між довжиною лінії, яка визначається і розмірами безпосередньо вимірюваних величин. Наприклад, у трикутнику виміряно три кути й одну сторону; за теоремою синусів можна обчислити довжини двох інших сторін. До посередніх визначень відстаней відносять вимірювання довжин далекомірами.

Тепер частіше використовують зручніші методи посереднього визначення відстаней, які підвищують продуктивність праці і потребують менше виконавців.

 

2. Довжини ліній вимірюють:

Ø механічними мірними приладами (мірні стрічки, рулетки, проволки);

Ø фізико – оптичними (оптичні далекоміри, світловіддалеміри, радіовіддалеміри).

На геодезичних роботах для вимірювання широке використовують стальну 20-метрову штрихову стрічку — рулетку. Шкалову стрічку застосовують на точних роботах.

 

На особливо точних роботах використовують дроти, виготовлені з інвару– сплаву нікелю і заліза, який має малий коефіцієнт лінійного розширення.

Усі робочі мірні прилади перед початком лінійних вимірювань компарують, тобто звіряють з наперед відомою мірою — еталоном і визначають їх дійсну довжину. Шкалові 24-метрові стрічки компарують з помилкою, що не перевищує 0, 2мм, в спеціальних лабораторіях на компараторах. Інварні 24-метрові дроти компарують з помилкою, що не перевищує 0, 02мм. Штрихові стрічки компарують на польових компараторах з помилкою, що не перевищує 2мм.

Намічуючи лінію для вимірювання штриховою стрічкою, оцінюють зручність робіт. Зручно вимірювати лінії вздовж узбіччя доріг, по межниках, вигону, скошеній луці. Незручно вимірювати лінії через яри, по болоту, особливо купинястому, серед кущів, по бриластій ріллі. В цих випадках стрічка лягає нерівно, вигинається в усіх напрямах, а результати вимірювання виходять грубими.

Перед тим як намітити початки і кінці вимірюваних ліній, місцевість рекогносцирують, тобто попередньо оглядають і намічають загальну схему робіт. Правильно проведена рекогносцировка прискорить і підвищить точність роботи.

 

Після рекогносцировки кінці лінії закріплюють геодезичними знаками. Перед вимірюванням, якщо можливо, видаляють перешкоди.

До кожної стрічки додають шпильки. Вимірюють лінію двоє. Передній міряльник бере 5 або 10 шпильок і разом з стрічкою утримує їх у лівій руці. Задній міряльник утримує штрих стрічки над точкою, що позначає початок лінії, і направляє стрічку вздовж створу; передній міряльник акуратно укладає стрічку по створу і, натягнувши її лівою рукою, правою рукою через проріз у стрічці встромляє шпильку в землю. Коли передній міряльник натягує стрічку, задній утримує її. Залишивши шпильку на місці, передній міряльник протягує стрічку вперед, задній міряльник чіпляє кінець стрічки за залишену шпильку, міцно утримує її на місці, а передній укладає стрічку знову. Після того як у переднього міряльника вийдуть усі шпильки, задній міряльник передає всі 5 або 10 шпильок передньому і далі вимірює. Вимірюючи лінії, лічать число передач шпильок. Виміряну таким чином відстань обчислюють за формулою:

 

D = ln+r

де:      l – довжина стрічки;

n – кількість укладених стрічок;

r – залишок (менше довжини стрічки)

 

Для контролю і збільшення точності результату лінію вимірюють двічі; при допустимій різниці результатів з двох значень обчислюють середнє.

При вимірюванні довжин ліній треба:

1. вкладати стрічку точно в створі лінії;

2. натягувати стрічку з середнім зусиллям.

Точність вимірювань залежить від характеру місцевості і призначення виконуваних робіт. Для створення зйомочного обгрунтування вважають, що на рівній місцевості за загальних сприятливих умов відносна помилка вимірювань не повинна перевищувати 1: 2000, за несприятливих умов (бриласта рілля, купини, болото, чагарник) допускають 1: 1000 і за добрих (рівна дорога, рівний вигін, стерня) – 1: 3000. Щоб визначити допустиму різницю між двома результатами вимірювань, треба довжину лінії помножити на допустиму відносну помилку.

 При довжині лінії D1-2 = 732, 68 м і відносній помилці 1: 1000 можна допустити розбіжність ±0, 73 м. Якщо D2-1 = 732, 04 м, то D = (732, 68 + 732, 04): 2 = 732, 36.

 

3. Більшість вимірюваних ліній похилі, їхні горизонтальні проекції можна обчислити:

Лінія, наведена в прикладі, нахилена під кутом v = 3° 15', тому

d = D cos 3°15'=731, 17 м.

Горизонтальна проекція лінії завжди коротша ніж довжина лінії.

Через те що поправка у відстані за нахил ліній при малих кутах нахилу є мала порівняно з помилками вимірювань, її не вводять, якщо кут нахилу менший за 2°.

Кути нахилу ліній або їх частин визначають при вимірюванні ліній. Для цього використовують або теодоліт, або екліметр.

4. Екліметр – прилад, що складається з круга, поділеного на градуси, і візирної трубки, скріпленої з кругом. Круг вільно обертається навколо осі, закріпленої на візирній трубці. До круга прикріплено тягарець, під дією якого нульовий діаметр круга встановлюється в горизонтальне положення. Кут нахилу візирної трубки при наведенні на предмет можна прочитати на крузі.

 

Вимірюють кут нахилу так. Спостерігач з екліметром стоїть на початку похилої лінії, його помічник—в кінці, з віхою або рейкою, на якій позначено висоту ока спостерігача над землею. Екліметр наводять на позначену точку і по горизонтальній нитці візирної трубки визначають кут v.

Горизонтальну проекцію можна знайти безпосередньо, якщо застосувати метод ватерпасовки. В цьому випадку стрічку зручно замінити рейкою.

 

Питання для самоперевірки

1. Дати визначення створу лінії.

2. Охарактеризувати методи провішування ліній.

3. Охарактеризувати методи визначення довжин ліній.

4. Охарактеризувати прилади для вимірювання довжин ліній.

5. Пояснити, як виміряти лінію на місцевості.

6. Пояснити, що таке горизонтальне прокладання, як його знайти.

7. Пояснити, що таке екліметр, як працювати з ним.



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.