|
|||
2.Основні засади здійснення контролю за діяльністю ломбардів.Метою аудиторської перевірки є висловлення незалежної думки щодо підтвердження достовірності річної фінансової звітності ломбарду, пов- ноти і відповідності чинному законодавству та встановленим вимогам до них. Аудиторська перевірка діяльності ломбарду проводиться зовнішнім аудитором, який має право на провадження аудиторської діяльності на те- риторії України згідно із законодавством та внесений до реєстру аудиторів, що можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ. Залежно від стадії здійснення контролю за формами він поділяється на попередній, поточний і наступний. Попередній контроль здійснюється до початку руху грошових пото- ків. Його мета – перевірити доцільність і надійність фінансової операції, ви- явити рівень ризику, що пов’язаний з нею, та передбачити конкретні. Поточний контроль здійснюється у процесі руху грошових потоків. Його мета – забезпечити реальність проходження грошових потоків, реалі- зацію їх адресності й цільового призначення та дотримання встановлених термінів проведення фінансових операцій. Наступний контроль проводиться після здійснення фінансових опе- рацій та за підсумками фінансової діяльності за певний період. Його мета – перевірка реалізації стратегії і тактики фінансової діяльності фінансової установи. Наступний контроль дає повну і вичерпну інформацію про фінансову діяльність як кожного суб’єкта, так і суспільства в цілому Для аудиту використовують дані первинного обліку, внутрішні нормативні документи ломбарду, договірну та інвентаризаційну документацію, реєстри бухгалтерського та оперативного обліку, а також проміжну та річну фінансову звітність. Аудитор складає висновок щодо достовірності, повноти та відповідності встановленим вимогам стосується усіх складових відображення діяльності ломбарду, а саме: • загальної інформації про ломбард; • звіту про склад активів і пасивів ломбарду; • звіту про діяльність ломбарду. Під час перевірки ломбарду аудитор повинен звернути увагу на такі моменти: – оподаткування доходів від основної діяльності; – відображення в обліку та оподаткування операцій з реалізації незатребуваних речей; – оформлення відносин позики та зберігання; - визнання доходів від основної діяльності в бухгалтерському та податковому обліку; – обов’язкове страхування речей, прийнятих у заставу або на зберігання, тощо.
|
|||
|