МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гірничозаводського транспорту і логістики

Методичні вказівки

до складання курсового проекту по дисципліні "Транспортні машини і комплекси гірничих та гірничо-збагачувальних підприємств" для студентів з напряму підготовки 0505 «Інженерна механіка», спеціальності 6.050502 «Гірниче обладнання», спеціалізації «Комп'ютерне проектування мехатронного гірничого обладнання

Донецьк 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гірничозаводського транспорту і логістики

Методичні вказівки

Затверджено на засіданні

кафедри гірничозаводського

транспорту і логістики

Протокол № від р.

Затверджено на засіданні

навчально-видавничої ради

Протокол № від р.

Донецьк 2010

УДК 622.232.8

Методичні вказівки до складання курсового проекту по дисципліні "Транспортні машини і комплекси гірничих та гірничо-збагачувальних підприємств" для студентів з напряму підготовки 0505 «Інженерна механіка», спеціальності 6.050502 «Гірниче обладнання», спеціалізації «Комп'ютерне .проектування мехатронного гірничого обладнання /Укладач Шавлак В.Ф- Донецьк: ДОННТУ, 2010. - 25 с.

Визначені цілі і завдання курсового проекту, встановлений об'єм записки пояснення і графічного матеріалу, даний список зразкової тематики курсових проектів і літературних джерел, а також приведені методики визначення розрахункових навантажень при проектуванні основних видів транспортних установок.

Укладачі: В.Ф.Шавлак, доц.

Відповідальній за випуск: проф. Ст. А. Будішевський

Рецензент: проф. П.А.Горбатов

1 ЦІЛІ І ЗАДАЧІ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

1.1. Курсове проектування ставить своєю метою розширити і навчити творчо застосовувати при вирішенні поставлених завдань придбані знання в області загальноінженерних і спеціальних дисциплін, а також розвинути у студентів самостійність, творчу активність, конструкторські навики у вирішенні конкретних інженерних завдань. Курсовий проект є необхідним етапом підготовки до виконання спеціальної частини дипломного проекту.

1.2. Основні завдання курсового проектування:

1. Навчити студентів всесторонньо оцінювати і аналізувати специфічні гірничі умови експлуатації транспортних машин і на цій основі правильно формулювати вимоги, що пред'являються до засобів рудникового транспорту.

2. Розвинути навики визначення розрахункових навантажень, що діють у вузлах і деталях транспортних машин.

3. Виробити упевненість у вирішенні конкретних технічних завдань, розвинути відчуття пропорцій, навики конструктивного оформлення зовнішнього вигляду машини і контролю отриманих результатів розрахунку деталей і вузлів машин графічним їх оформленням.

4. Виховати у студентів відчуття ініціативи і відповідальності при вирішенні інженерних завдань.

5. Підготувати студентів до самостійної роботи з довідковою літературою, стандартами, методиками розрахунків, прийнятими в гірничому машинобудуванні і виробити навики виконання проектно-конструкторських робіт.

2 ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

2.1 Основними розділами проекту є графічна частина, що містить конструктивну розробку машини і її складальних одиниць і пояснювальна записка , що складається з описової, розрахунково-теоретичної і експлуатаційною частин.

2.2 Графічна частина планується в обсязі 2 листів формату А1: один лист – складальне креслення машини або її вузла; другий лист - складальні креслення складальних одиниць з видами, розрізами, перетинами проектує- мої машини або складальної одиниці. Виконується в двох або трьох проекціях з розрізами і перетинами, необхідними для віддзеркалення ухвалених конструктивних рішень.

2.3 Пояснювальна записка повинна включати наступні матеріали

2.3.1. Оформлений бланк завдання на курсовий проект

2.3.2. Реферат, який повинний відображати основний зміст роботи. Зміст реферату повинен відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 і ГОСТ 7.9-95. Реферат повинен містити зведення про об'єм роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, використаних джерел, на які зроблені посилання в текстовому документі (включаючи дані додатків); текст реферату і перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати:

- об'єкт дослідження або розробки;

- мета роботи;

- методи дослідження;

- зв'язок з іншими роботами;

- коротку анотацію виконаної роботи;

- рекомендації по використанню результатів роботи;

- область застосування;

- висновки.

Текст реферату розташовують на одній сторінці. Об'єм його – до 500 слів.

Перелік ключових слів повинен містити від п'яти до 15 слів (словосполучень) в називному відмінку, надрукованих в рядок через коми. Ключові слова повинні характеризувати основний зміст роботи. Кожне слово повинне виражати окреме поняття, яке істотне для розкриття змісту тексту. Перед переліком напис «Ключові слова» не робиться. Ключові слова друкуються прописними буквами.

2.3.3. Зміст

2.3.4. Вступ, який повинен коротко характеризувати сучасний стан проблеми, вирішенню якої присвячений проект, з вказівкою завдань, що стоять перед галуззю. Крім того, у вступі повинний бути опис гірничотехнічних умов застосування транспортної машини, що є об'єктом проектування, короткий аналіз вимог, що пред'являються до машини: економічних, соціальних, експлуатаційних, технологічних і виробничих.

2.3.5. Загальнотехнічний розрахунок основних параметрів транспортної машини (розміри вантажонесучого або робочого органу, потужність двигунів, визначення допустимих навантажень та ін.), що є об'єктом проектування, а також визначення розрахункових навантажень, що діють на проектовану складальну одиницю машини.

2.3.6. Розробку і критичний аналіз двох-трьох варіантів кінематичних або конструктивних схем складальної одиниці, що реконструюється, обґрунтування прийнятого до розробки варіанту.

2.3.7. Конструктивну розробку складальної одиниці машини і міцнісний розрахунок її елементів.

2.3.8. Опис розробленої конструкції складальної одиниці машини.

2.3.9. Обґрунтований вибір способу змащення поверхонь елементів розробленої складальної одиниці машини, що труться і характеристика прийнятого змащувального матеріалу, вибір ущільнень підшипників.

2.3.10. Правила експлуатації і заходи, що забезпечують безпечне обслуговування транспортної машини.

2.3.11. Висновок, що містить основні виводи по роботі.

2.3.12. Перелік посилань, що включає всі джерела, розташовані в порядку появи посилань в тексті записки. Порядок опису джерел повинний відповідати вимогам ДСТУ 3008-95.

2.3.13. У залежності від особливостей проектуємої машини окремі розділи допускається об'єднувати або виключати, а також вводити нові. Загальній об'єм пояснювальної записки повинний складати 30-35 сторінок машинного або рукописного тексту.

2.4. Студенти, що займаються науково-дослідною роботою на кафедрі гірничозаводського транспорту і логістики, виконують курсовий проект відповідно до вибраної раніше теми дослідницької роботи під керівництвом свого наукового керівника. Теми досліджень і курсових проектів вибираються таким чином, щоб вони могли бути використані при виконанні спеціальної частин дипломних проектів. Для цього тема курсового проекту повинна бути, по можливості, наближена до досліджувальних питань.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД КУРСОВІМ ПРОЕКТОМ

3.1. Для керівництва і консультацій курсовими проектами кафедра виділяє зі свого складу керівників.

Завдання на курсове проектування індивідуальне для кожного студента і затверджується керівником проекту.

Для комплексних проектів, що виконуються декількома студентами, в завданні повинне бути вказано, які конкретні питання повинний вирішувати кожен студент. Завдання видається не пізніше 5 днів після початку семестру.

Консультації проводяться в години, встановлені керівником. Явка студентів на консультації в ці години обов'язкова. Якщо у студента немає питань до керівника, то він повинний пред'явити йому всі матеріали по виконаній роботі, по яких той міг би вести контроль за ходом виконання курсового проекту.

3.2. Після отримання завдання студент протягом 3-4 днів складає графік виконання проекту, підбирає відповідну літературу і креслення, знайомиться з машиною в натурі, якщо буде така можливість, і приступає до розробки проекту.

У процесі виконання курсового проекту у студента можуть виникнути певні труднощі, які він винен, по можливості, вирішити самостійно, використовуючи для цього різні літературні джерела. Всі основні рішення по конструкції машини в цілому, по конструкції вузлів, вибору методів розрахунку студент повинний приймати самостійно. За ухвалені в проекті технічні рішення і правильність всіх обчислень відповідає студент - автор проекту. Керівникові курсовим проектуванням він представляє на розгляд і затвердження вже готове рішення, яке отримане в результаті роботи над проектом.

3.3. Керівник дає вказівки тільки по принципових питаннях проекту. Його підпис на кресленнях і пояснювальній записці засвідчує той факт, що проект відповідає завданню, що він згоден з принциповим вирішенням питань і у проекті відсутні грубі помилки. Проте цей підпис не свідчить про повну непогрішність графічного оформлення проекту і цифрових матеріалів, отриманих розрахунком.

4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

4.1. Загальні вказівки

4.1.1. Теми для курсових проектів повинні бути направлені на вирішення завдань як по створенню нових високопродуктивних гірничих транспортних машин, так і по вдосконаленню конструкції існуючих машин і механізмів стосовно конкретних гірничо-геологічних умов їх експлуатації.

У курсових проектах повинна бути звернена увага на використання новітніх досягнень в області підвищення міцності, зносостійкості елементів машин, конструкцій ущільнень, застосування гідроприводу, пластичних матеріалів і засобів автоматизації.

Кожна тема повинна передбачати елементи самостійної роботи студентів по розробці конструкції якої-небудь машини або її складальної одиниці і направлена на розвиток творчої ініціативи.

У проектах повинні бути відбиті основні технічні напрями розвитку вугільної і гірничорудної промисловості, а також новітні досягнення науки і техніки.

4.1.2. Основними темами курсових проектів можуть бути: розробка або модернізація конструкції окремих складальних одиниць і частин різних типів гірничих транспортних машин і комплексів, а також розробка механізмів і машин для механізації допоміжних робіт на транспорті.

Виконання проекту не може бути однаковим для всіх варіантів завдань, але в більшості випадків можна відзначити основні етапи роботи, приведені нижче.

4.2. Розробка вимог, що пред'являються до проектуємої машини

4.2.1. Розглядаючи специфічні умови експлуатації транспортної машини, слід оцінити вплив на конструктивне оформлення машини наступних чинників: можливе похиле положення, запилене і вибухонебезпечне середовище, рухливість робочого місця, викривленість траси і тому подібне.

Коротко аналізуючи економічні вимоги, слід привести дані техніко-економічної ефективності застосування даної транспортної машини в порівнянні з іншими видами транспортних засобів за літературними джерелами.

Оцінюючи соціальні вимоги, показати, якою мірою дана транспортна машина підвищує безпеку робіт на підземному транспорті і покращує умови праці обслуговуючого персоналу.

Розглядаючи експлуатаційні вимоги, слід оцінити, наскільки транспортна машина відповідає своєму призначенню і вимогам надійності експлуатації.

Аналізуючи технологічні вимоги, потрібно оцінити існуючу машину і її вузли, що реконструюються, по зручності збірки, розбирання, ремонту і доставки по гірничих виробках.

Необхідні для описової частини відомості беруться з літературних джерел і матеріалів виробничих практик.

4.3. Визначення розрахункових навантажень.

4.3.1. Для визначення розрахункових навантажень, потужності приводу або для встановлення розмірів вантажонесучого або робочого органу транспортної машини необхідно виконати загальнотехнічний розрахунок транспортних установок. Методики виконання загальнотехнічних розрахунків стрічкових і скребкових конвеєрів приведені в додатках.

4.4. Вибір варіанту і розробка ескізного рішення.

4.4.1. Варіанти, що розробляються, можуть включати різні передачі і механізми.

Кінематична схема і механізми, що її реалізовують, повинні дозволити створити складальну одиницю малих габаритів, що розробляється, компактною і зручною при монтажі і ремонті.

При оцінці варіантів, по можливості, слід визначити ККД і орієнтовні розміри проектованої складальної одиниці.

4.4.2. Основними критеріями для порівняння і вибору оптимального варіанту можуть бути: відповідність гірничоексплуатаційним, виробничим і технологічним вимогам; надійність і довговічність машини і окремих її вузлів; економічність; маса і вартість; можливість автоматизації; простота обслуговування і ремонту і інші показники.

До конструктивної розробки потрібно прийняти таку схему, яка забезпечує вищий ККД і має мінімальне число ланок.

4.4.3. Якщо до складу складальної одиниці входить передавальний механізм, то розбиття передавальних чисел слід проводити в порядку зменшення їх величини в напрямі від швидкохідної пари до тихохідної.

Завершальною частиною цього етапу є визначення основних конструктивних параметрів машини: габаритів, кінематичної схеми, розмірів робочих органів, швидкості і так далі, ескізна конструктивна компоновка машини або складальної одиниці.

При розробці ескізного рішення слід максимально використовувати стандартні складові частини.

4.5. Розрахунки і конструктивна розробка.

4.5.1. Наявність ескізного рішення по конструкції машини або її складальної одиниці дозволяє почати її конструктивну розробку і уточнений розрахунок.

Гірничі транспортні машини, як правило, працюють із змінними навантаженнями. Тому при розрахунку проектованих вузлів і деталей необхідно користуватися сучасними методами розрахунку на міцність і довговічність з урахуванням режиму роботи. Розрахунки деталей машин на міцність проводяться по еквівалентному навантаженню, для визначення якого складаються графіки режиму їх роботи (діаграми навантажень).

Для деяких транспортних машин діаграми навантажень будуються за відомими даними.

За відсутності таких даних діаграма навантажень складається орієнтовочно з урахуванням реальних умов експлуатації машини і узгоджується з керівником проекту.

У тих випадках, коли не можна отримати достовірні дані по навантаженнях, що виникають в робочих органах машини, розрахунок елементів проектованого вузла слід вести на основі попередньої певної потужності двигуна по величині пускового моменту.

4.5.2. В процесі розробки конструкції проектуємого вузла машини спочатку проводиться проектувальний розрахунок спрощеним методом, при якому заздалегідь визначаються основні розміри деталей складальної одиниці. А потім основні елементи складальної одиниці піддаються детальному перевірочному розрахунку, який і приводиться в пояснювальній записці. Дублюючі детальні розрахунки однотипних елементів у записці не приводяться, результати цих розрахунків зводяться в таблиці.

4.5.3. У проекті слід широко використовувати стандартні деталі і заготовки. Необхідно при проектуванні користуватися стандартами на габаритні розміри, кріпильні деталі, ущільнення, а також на допуски і посадки.

4.5.4. Вибір матеріалів проектованих деталей і їх термообробки повинен бути обґрунтованим. Слід уникати застосування дорогих матеріалів, якщо застосування дешевих не спричинить погіршення якості і працездатності проектуємої складальної одиниці.

4.6. Опис розробленої конструкції

Приводиться склад розробленої машини або складальної одиниці, взаємодія вузлів і механізмів при її експлуатації.

4.7. Вибір способу змащення.

Приводиться обґрунтований вибір способу змащення поверхонь елементів розробленої складальної одиниці машини, типу і марки змащувального матеріалу, способу контролю рівня масла та інше. Для підшипникових вузлів необхідно привести обґрунтування прийнятих типів ущільнень.

4.8 Питання експлуатації і техніки безпеки

Приводяться питання експлуатації і техніки безпеки, передбачені конструктивними рішеннями проекту.

4.9. Висновки.

Приводяться основні виводи по роботі, з яких повинно бути ясно, що нове зроблено в проекті.

5. ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

5.1. Графічна частина повинна бути виконана акуратно і грамотно, з дотриманням правил Єдиної системи конструкторської документації.

5.2. Всі креслення повинні бути виконані на листах форматом А1, А2, АЗ і А4 і забезпечені основними написами (кутовими штампами) по ГОСТ 2.104-68. Креслення форматом менше А1 допускається виконувати спільно на нерозривному листі.

5.3. Основним конструкторським документом на виріб (машину) і на складальну одиницю, що входить до складу виробу, є специфікація. Специфікація в сукупності з іншими записаними в ній конструкторськими документами повністю і однозначно визначає даний виріб і його склад.

5.4. Специфікація виконується в порядку, передбаченому ГОСТ 2.108-68, з основними написами за формою 2 ГОСТ 2.104-68 для першого листа і формою2 а для подальших листів.

5.5. Форму специфікацій викреслюють на листах формату А4 і заповнюють тушшю або пастою креслярським шрифтом ( по ГОСТ 2.304-81). Можливе оформлення специфікацій на комп’ютері.

5.6. Виду виробів, що розглядаються в учбових проектах, такі, що для виконання специфікації виробу (машини) або складальної одиниці достатньо розділів, що розташовуються в наступній послідовності:

а) документація - в неї записують складальне креслення виробу (машини), схеми і пояснювальну записку;

б) складальні одиниці - в розділ записують специфікації складальних одиниць, що входять безпосередньо в даний виріб або складальну одиницю;

в) деталі - в цей розділ записують деталі, що безпосередньо входять в даний виріб або складальну одиницю;

г) стандартні вироби, тобто вироби, застосовані по державних, галузевих стандартах і стандартах підприємств;

д) інші вироби, тобто вироби; які застосовуються за технічними умовами (не по стандартах);

е) матеріали: метали, кабелі, дроти, лісоматеріали, гума, шкіра, лаки, фарби і ін.

Назву кожного розділу записують у вигляді заголовку в графі "Найменування" і підкреслюють.

5.7. У розділі "Стандартні вироби" записують вироби по категоріях стандартів: державним, галузевим і стандартам підприємств. В межах кожної категорії запис проводять в алфавітному порядку найменувань, в межах найменування - в порядку зростання позначень стандартів, в межах позначення - в порядку зростання параметрів виробу.

5.8. У розділі "Інші вироби" запис проводять в алфавітному порядку найменувань виробів.

5.9. Складальне креслення машини або складальної одиниці повинне містити:

а) зображення виробу з необхідними видами, розрізами і перетинами ;

б) розміри з межовими відхиленнями, які виконуються по даному кресленню;

в) номери позицій складових частин, що входять у виріб, відповідно до специфікації на цей виріб;

г) габаритні розміри виробу;

д) настановні і приєднувальні розміри;

е) технічну характеристику виробу - тільки для складального креслення машини (так званого загального вигляду).

5.10. Складальні креслення виробів і складальних одиниць виконуються по правилах, викладених в розділі 3 ГОСТ 2.109-73 "Основні вимоги до креслень". При цьому в курсових проектах не рекомендується застосовувати спрощення, передбачені ГОСТ 2.109-73 для складальних креслень, наприклад, підшипники слід викреслювати в розрізі, показувати канавки і фаски і так далі

5.11. На складальних кресленнях і в кресленнях деталей приводять технічні вимоги, які розташовують безпосередньо над основним написом шириною не більше 180 мм. У них поміщають всі вимоги, необхідні для виготовлення і контролю деталі або складальної одиниці, але які неможливо вказати на зображенні (наприклад регулювання, покриття і тому подібне).

5.12. На складальних кресленнях технічну характеристику розміщують на вільному полі креслення з самостійною нумерацією пунктів під заголовком "Технічна характеристика". В цьому випадку над технічними вимогами також пишуть заголовок "Технічні вимоги". У решті випадків заголовок "Технічні вимоги" не указують.

Кожен пункт технічних вимог і технічної характеристики записують з нового рядка з абзацу.

5.13. Креслення складальних одиниць слід виконувати в такому масштабі (ГОСТ 2.302-68), щоб чітко і ясно була розкрита суть ухваленого рішення.

Написи, розміри і технічні вимоги виконують креслярським шрифтом по ГОСТ 2.304-81. Зображення і товщина ліній винні відповідати ГОСТ 2.303-68, графічне позначення матеріалів в розрізах і перетинах - ГОСТ 2.306-68.

Термообробку і покриття указують відповідно до вимог ГОСТ 2.310-68.

6. ПОЗНАЧЕННЯ КОНСТРУКТОРСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ

Кожному конструкторському документу привласнюється позначення.

Всім студентським роботам привласнюється позначення у вигляді набору букв і цифр.

Для курсових проектів рекомендується наступна структурна схема позначення конструкторських документів.

ХХ Х.ХХХХХ – ХХ – ХХХ ХХ ХХ ХХХ ХХ

1 2 3 4 5 6 7 8

Позиції, позначені цифрами, мають наступний зміст:

1 - індекс виду документа складається з двохбуквеного позначення:

КР – курсова робота; КП – курсовий проект;

2 – шифр спеціальності автора роботи містить семизначне цифрове позначення і співпадає з сьома першими цифрами номера спеціальності, по якій він навчається:

6.050502 – спеціальність «Гірниче обладнання», спеціалізації «Комп'ютерне проектування мехатронного гірничого обладнання »;

3 – рік розробки містить двозначною цифрове позначення і співпадає з двома останніми цифрами року виконання роботи;

4 – шифр номера залікової книжки співпадає з трьома останніми цифрами номера залікової книжки;

5 – позначення вузла виробу;

6 - позначення підвузла виробу;

7 – позначення деталі креслення;

8 – шифр типу документа складається з двохбуквеного позначення:

ПЗ – записка пояснення; СБ – складальне креслення.

Позначення є єдиним для всього документа і приводиться на титульному листі записки пояснення, а також в основному написі графічної частини документа.

Приклад позначення курсового проекту, виконаною студенткою факультету інженерної механіки імашинобудування спеціальністі «Гірниче обладнання», спеціалізації «Комп'ютерне проектування мехатронного гірничого обладнання », у якої три останні цифри залікової книжки 096.

КП 6.050502 – 10 – 096 00.03.000 СБ

КП 6.050502 – 10 – 096 00.00.000 П3

Стосовно курсового проекту кодом учбового документа є поєднання букв КП. Код конструкторського документа складається з шести цифр. Першими двома цифрами зліва позначається код факультету (03 - факультет інженерної механіки і машинобудування; 13 - заочний факультет); наступними двома цифрами позначається код кафедри (23 - кафедра гірничозаводського транспорту); третіми двома цифрами - дві останні цифри з номера залікової книжки студента. Наприклад, для курсового проекту по курсу "Проектування і конструювання транспортних машин і комплексів", виконаного студентом ФІММ, що має номер залікової книжки 63, позначення приводу конвеєра, тобто позначення специфікації приводу, матиме вигляд:

КП .03.23.63.000.000.

6.2. Номер складальної одиниці складається з двох цифр. Першою зліва цифрою від I до 9 позначають номери складальних одиниць, що входять у виріб, що специфікується. Другою цифрою від I до 9 позначають складальні одиниці, що входять у виріб, що специфікується, позначений першою цифрою. Порядкові номери деталей позначають трьома останніми цифрами (від 001 до 999).

6.3. Учбові документи, що відносяться до виробів (складальні креслення, схеми, записка розрахункового пояснення), що специфікуються, мають позначення, однакові з позначеннями складальних одиниць, що специфікуються, з додаванням в кінці позначення шифру документа СБ, ПЗ.

8. ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

8.1. Курсовий проект повинен бути виконаний у встановлених календарним планом терміни, зданий на перевірку за 3-4 дні до захисту і представлений до захисту з підписом керівника на титульному листу записки і кресленнях.

8.2. Виконаний проект захищається в комісії з 2 викладачів, одним з яких є керівник курсового проектування.

При захисті студент протягом 7-9 хвилин висловлює зміст проекту, обґрунтовує ухвалені ним рішення, оцінює результати розрахунків і дає загальні виводи за проектом. Після доповіді студент відповідає на питання членів комісії, які йому задаються по суті проекту, що захищається.

8.3. При виставлянні відмітки за курсовий проект комісія враховує:

а) повноту, якість виконання пояснювальної записки ;

б) якість виконання графічної частини проекту;

в) відповідність доповіді виконаній роботі і його технічну письменність;

г) якість і повноту відповідей студента на питання, що виникають при захисті проекту.

Після захисту матеріали проекту передаються для зберігання на кафедру. Видаються студентові матеріали за проектом тільки у виняткових випадках з дозволу завідувача кафедрою.

У разі потреби використання всіх матеріалів проекту, або його частини, наприклад, графічною, в подальшій роботі студента в рамках виконання НДР, участі в госпдоговірній тематиці, студент оформляє заяву на і'мя завідувача кафедрою, візує його у керівника НДР.

8.4. Студенти, що не виконали запланований об'єм робіт в строк

допускаються до захисту по дозволу деканату. Комісія із захисту проектів, виконаних не в строк, призначається вирішенням засідання кафедри

або завідувача кафедрою і зазвичай складається з 4-5 викладачів.

9. ЗРАЗКОВА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ

Темою курсового проекту, як правило, є розробка конструкції одного вузла транспортної машини або установки. У якості примірних тем на курсові проекти можуть бути рекомендовані наступні теми:

9.1. Спроектувати приводну станцію конвеєра 1Л80У (1ЛТ80У) з диференціальним приводом [I, 2, 5, 14, 16, 19, 24, 27, 34, 44, 45,46, 49, 50].

9.2. Спроектувати приводну станцію стрічкового конвеєра типу 1Л100У з одним провідним барабаном, забезпеченим притискним пристроєм [I, 2, 5, 8, 14, 16, 19, 24, 27, 34, 40,41, 42, 44, 48, 49, 50].

9.3. Спроектувати двошвидкісну приводну станцію конвеєра

типу 2Л100У [I, 2, 5, 8, 14, 16, 19, 24, 27, 34, 44, 48, 50, 57].

• 9.4. Розробити конструкцію двошвидкісної планетарної коробки передач для конвеєра 2Л1000 [I, 2, 5, 14, 15, 16, 19, 24, 27, 33, 34, 39, 44, 45,46, 49, 50].

9.5. Спроектувати приводну станцію конвеєра типу 1Л1000

з урахуванням нерівномірності розподілу потужності в двохбарабанному

приводі конвеєра [I, 2, 5, 8, 14, 16, 19, 24, 27, 34, 38, 44, 48, 50, 57].

9.6. Розробити конструкцію автоматичного натяжного пристрою без індивідуального приводу для конвеєра типу 1ЛТ80У [I, 2, 5, 8, 14, 16, 19, 24, 27, 30, 34, 38, 44, 48, 50, 57].

9.7. Спроектувати двошвидкісну приводну станцію конвеєра типу 2Л80У, [I, 2, 5, 14, 15, 16, 19, 24, 27, 33, 34, 39, 44, 45,46, 49, 50].

9.8. Розробити конструкцію приводної станції конвеєра типу 2Л800 з магнітним приводним барабаном [I, 2, 5, 14, 15, 16, 19, 24, 27, 33, 34, 39, 44, 45,46, 49, 50, 51].

9.9. Розробити конструкцію проміжного приводу для стрічкового конвеєра на базі конвеєра IЛ100У-01 [I, 2, 5, 14, 15, 16, 19, 24, 27, 31, 32, 33, 34, 39, 44, 45,46, 49, 50].

9.10. Розробити конструкцію стартового пристрою для могутнього

конвеєра типу ЗЛ1000 [I, 2, 5, 14, 15, 16, 19, 24, 26, 27, 33, 34, 39, 44, 45,46, 49, 50].

9.П. Розробити конструкцію приводної станції стрічкового конвеєра типу 1ЛТ80У з підвищеною швидкістю руху вантажонесучої стрічки [I, 2, 5, 14, 15, 16, 19, 24, 27, 33, 34, 39, 44, 45,46, 49, 50].

9.12. Розробити конструкцію вдосконаленої приводної станції конвеєра-типу СК-38 [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.13. Розробити конструкцію двошвидкісної приводної станції конвеєра типу С 50 [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.14. Розробити конструкцію двошвидкісної станції конвеєра типу КСД 26 [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.15. Розробити конструкцію планетарного редуктора для приводної станції конвеєра типу СПЦ 163 (СПЦ 272) [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 36, 38, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.16. Розробити конструкцію двохдвигуневої приводної станції з П-образним розташуванням двигунів для конвеєра типу СП 301 (СПМ 87) [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.17. Розробити конструкцію могутнього одностороннього приводу скребкового конвеєра типу СП-202, забезпеченого електромагнітною запобіжною муфтою [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.18. Спроектувати двохдвигуневу односторонню приводну станцію скребкового конвеєра типу СП-26 [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.19. Спроектувати двохдвигуневу плосковерху приводну станцію для скребкового конвеєра типу СП-87(КСД 28) [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.20. Розробити конструкцію розштибовщика для конвеєра типу СПМ-87П (СП-301) [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 53, 54, 56].

9.21. Розробити конструкцію планетарного редуктора для приводу скребкового конвеєра типу СП-205 [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 45, 48, 53, 54, 56].

9.22. Розробити конструкцію гідравлічної приводної станції для скребкового конвеєра типу СПМ-87 (СП-202) [I, 2, 3, 13, 14, 18, 21, 22, 26, 33, 34, 39, 42, 41, 44, 48, 52, 53, 54, 56].

9.23. Розробити конструкцію двошвидкісної головної приводної станції пластинчастого конвеєра типу П-65 [I, 2, 3, 12, 15, 17, 24, 26, 28, 29, 34, 39, 40, 41, 44, 48, 53, 57].

9.24. Спроектувати проміжну магнітофрикційну приводну станцію пластинчастого конвеєра типу П-80 (ПН-65) [I, 2, 3, 12, 15, 17, 24, 26, 28, 29, 34, 39, 40, 41, 44, 48, 53, 57].

Початкові дані для виконання проекту видаються студентові керівником в робочому порядку.

10. СПИСОК РЕКОМЕНДУЄ МОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Проектирование и конструирование транспортных машин и комплексов: Учеб. для вузов / Под редакцией проф. И.Г.Штокмана. - 2-ое изд. перераб. и доп. - М.: Недра, 1986. - 392 с.

2. Проектування та конструювання транспортних машин і комплексів/ Під редакцією проф.В.О.Будішевського.- Донецьк, 2009.- 599с.

3. Поляков Н.С., Штокман И.Г. Основы теории и расчеты подземных транспортных установок. - М.: Госгортехиздат, 1962. - 491 с.

4. Евневич А.В. Транспортные машины и комплексы. - М.: Недра, 1075. - 415 с.

5. Шахмейстер Л.Г., Дмитриев В.Г. Расчет ленточных конвейеров для шахт и карьеров. - М.: МГИ, 1972. - 298 с.

Андреев А.В., Шешко Е.Е. Транспортные машины и комплексы для от-крытой добычи полезных ископаемых. - М: Недра, 1970. -430 с.
Александров М.П. Подъемно-транспортные машины - М: Высшая школа, 1985.-514 с.

8. Лаповенко Н.А, Ленточные конвейеры на угольных карьерах. - М.: Углетехиздат, 1953. - 203 с.

Дьяков В.А. и др. Ленточные конвейеры в горной промышленности. - М.: Недра, 1982. - 349с.
Дьячков В.К. Крутонаклонные и вертикальные конвейеры. Обзор. - М.: ЦНИИТЭИМТЯЖМАШ, 1985. 44с. Подвесные конвейеры. - М.: Машиностроение, 1976. 320с.
3енков Р.Л., Ивашков И.И., Колобов Л.Н. Машины непрерывного транспорта. - М.: Машиностроение, 1980. 301с.
.Конвейеры. Справочник / Под редакцией Ю.А. Пертена. - Л.: Машиностроение, 1984. 356с.
.Подъемно-транспортные машины/В.В. Красников, В.Ф. Дубинин., В.Ф. Акимов и др. М.: Агропромиздат, 1987. 272с.
Проектирование транспортных систем энергоемких производств. В.А. Будишевский, А.А. Пуханов, А.К. Носач, А.А. Сулима, А.И. Ганза. Под ред. В.А. Будишевского, А.А. Сулимы. - Донецк, 2002. - 481с.
Спиваковский А.О., Дьячков В.К. Транспортирующие машины. - М.: Машиностроение, 1983. 487с.
Шахмейстер Л.Г., Дмитриев В.Г. Теория и расчет ленточных конвейеров. М.: Машиностроение, 1978. 393с.

17. Справочник по шахтному транспорту /Под ред. Г.Я.Пейсаховича, И.П.Ремизова. - М.: Недра, 1977. - 623 с.

18. Шахмейстер Л.Г. Солод Г.И. Подземные конвейерные установки. -М.: Недра, 1976. - 432 с.

19. Правила эксплуатации подземных ленточных конвейеров на угольных и сланцевых шахтах. - М.: Недра, 1973. - 103 с.

20. Шахмейстер Л.Г., Зарман Л.Н. Магистральные подземные конвейеры. - М.: Недра, 1968. - 207 с.

21. Самойлюк Н.Д., Кравцов Н.И. Забойные скребковые конвейеры. -М.: Недра, 1964, - 152 с.

22. Самойлюк Н.Д. Подземные скребковые конвейеры. - М.: ЦНИЭИуголь 1970. - 180 с.

23. Правила пользования "Основными положениями по проектированию подземного транспорта новых и действующих угольных шахт" при проектировании конвейерных линий. - М.: ИГД им. А.А.Скочинского, 1977. -167 с.

24. Расчет и конструирование горньх транспортных машин и комплексов / Под обш. ред. И.Г.Штокмана. - М.: Недра, 1975. - 464 с.

25. Зенков Р.Л., Петров М.М. Конвейеры большой мощности. - М.: Машиностроение, 1964. - 428 с.

26. Карбасов О.Г., Цоглин А.М. Монтаж, эксплуатация и ремонт конвейеров. - М.: Недра, 1967. - 82 с.

27. Квитко А.К., Гришанов А.Г. Механизмы приводов горно-транспортных машин. - М.: Недра, 1966. - 170 с.

28. Беленький Д.М., Кузнецов Д.Г. Пластинчатые конвейеры. - М.: Недра, 1971. - 183 с.

29. Солод Г.Л., Чугреев Л. И. Промежуточные приводы конвейеров. -М.: Машиностроение, 1967. - 199 с.

30. Овчаров Б.З., Горожанин Д.И. Выбор параметров уравнительного натяжного устройства ленточного карьерного транспорта / Под ред. А.О.Спиваковского. - М.: Недра, 1973. - 147 с.

Барышев А.И., Котов М.А., Кост Г.Н., Дьяков В.А. Промежуточный привод ленточного конвейера. Авторское свидетельство № 456914, Бюллетень № 2, 1975.
Барышев А.И., Штокман И.Г., Ороховский И.И. и др. Промежуточный привод ленточного конвейера. Авторское свидетельство № 583042, Бюллетень № 45, 1977.
Кузьмин А.В., Марон Ф.Л. Справочник по расчетам механизмов подъемно-транспортных машин. - Минск: Высшая школа, 1983. 351с.
Куюбний О.А. Курсове проектування транспортуючих машин. - КиТв: Вища школа, 1973. 184с.
Подъемно-транспортные машины/В.В. Красников, В.Ф. Дубинин., В.Ф. Акимов и др. М.: Агропромиздат, 1987. 272с.

36. Решетов Д.Н. Детали машин. - 3-е изд. - М.: Машиностроение, 1975. - 655 с.

37. Серенсен СВ., Когаев В.П., Шнейдерович Р.М. Несущая способность и расчеты деталей машин на прочность: Справ.пособие. - М.: Машиностроение, 1975. - 488 с.

38. Проектирование механических передач: Учебно-справочное пособие для втузов / С.А.Чернавский, Г.А.Снесарев, Б.С.Козинцев и др.-5-е изд. перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1984. - 500 с.

39. Кудрявцев В.Н. Конструкция и расчет зубчатых редукторов. - Л. Машиностроение, 1971. - 328 с.

40. Поляков В.С, Барабаш И.Д. Муфты.- М.: Машиностроение, 1973.-336 с.

Поляков В.С, Барбаш И.

12 3 Следующая ⇒