Вивчення антонімів

Вивчення антонімів

Антоніми — це слова, що мають протилежне значення.«Вони, — відзначає М. Р. Львов, — використовуються в мовленні для контрасту, для побудови антитези. Контрастні картини, поставлені поряд, сприймаються яскравіше. Різкий перехід від світла до темряви, від радощів до смутку зачіпають почуття читача».

Вивчення антонімів у початкових класах має передусім практично-мовленнєве спрямування. Учитель повинен показати дітям, що використання в мовленні антонімів робить його виразнішим, допомагає яскравіше змалювати контрастні предмети, події. Крім того, учитель має враховувати, що, виконуючи вправи з антонімами, учні користуються такими логічними операціями, як порівняння (зіставлення і протиставлення), які сприяють розвитку розумових здібностей школярів. Слід також пам'ятати, що не всі слова можуть мати антонімічні пари, а лише ті, у значенні яких наявні часові, якісні або кількісні ознаки: багато —мало, багатий — бідний, учора — сьогодні, піднімати — опускати тощо. Важливо також показати учням, що антонімами можуть бути ті слова, які належать до однієї частини мови, хоча часом антонімічні лексичні сполучення можуть утворювати не окремі пари слів, а й фразеологізми: працювати — байдики бити, пізно — ні світ ні зоря.

Протилежними за значенням словами діти послуговуються ще в дошкільному віці. Значна кількість таких слів вміщена в сучасних букварях {ліворуч — праворуч, високий — низький, рано — пізно та ін.).

У 2—4 класах дітей вчать порівнювати протилежні за значенням слова, розуміти їх, здійснювати спостереження за роллю антонімів в усному і писемному мовленні, використовувати такі лексеми у власному мовленні. Здійснюється ця робота як під час опрацювання розділу «Слово», так і під час вивчення інших тем («Будова слова», «Частини мови», «Речення» та ін.).

Для того щоб навчити дітей розрізняти антоніми і правильно користуватися ними у своєму мовленні, потрібні спеціальні вправи, які залежно від висунутої мети можуть проводитися як на окремих парах слів чи словосполученнях, так і в реченнях і текстах. Серед них найдоступнішими й найефективнішими є такі: —добір антонімів до поданих слів;

—виділення з речення чи тексту антонімів і групування їх парами;

—заміна в тексті виділених слів їхніми антонімічними парами;

—дописування речень словами, що мають протилежний зміст, самостійно дібраними антонімічними парами.

Ознайомлення дітей зі словами протилежного значення починається з їх добору. Наприклад, учням пропонується розглянути малюнки, на яких зображені висока дівчинка і низенька, худенький хлопчик і огрядний, і розповісти, якою є Маринка, а якою — Ганнуся, який Сашко, а який — Іванко. Можна також запропонувати поєднати слова з протилежним значенням у стовпчиках ліворуч і праворуч:

високий сьогодні

важкий низький

учора легкий

мовчати розмовляти

Ефективним видом вправ є виділення антонімів із поданого тексту і з'ясування мети їхнього вживання:

— Прочитати текст. Виписати пари антонімів:

Хіба можна передати словами соловейкову пісню? Вона злітала кудись угору, то стрімголов падала вниз, і сміялася, і сплакувала, ніби в ній сплелися воєдино радість і печаль (Д. Приток).

Звичайно, головна увага вчителя має зосереджуватися на виробленні в дітей вміння самостійно вживати антоніми у своєму мовленні. З цією метою вчитель виконує такі варіанти вправ: а)дібрати антоніми і закінчити речення:

У лісі ростуть дерева товсті і... . Ми збирали яблука кислі і... . У нашому місті є вулиці широкі і... . Річки бувають глибокі і... .

б) до поданих слів дібрати антонімічні словосполучення і скласти з ними речення:

хвалять за працю — полохливий заєць — ледачий хлопець;

в) дібрати словосполучення і закінчити ними прислів'я:

1.Що влітку за день згубиш, то... й за тиждень не... .

2,Ліпше своє маленьке, ніж... .

З.Як є початок, то й... буде.

г) у реченнях замінити виділені слова антонімами. Про що тепер у тексті повідомляється?

Закінчився урок. У школі — гомін. Заговорив шкільний радіовузол. Лунає музика. Школярі відпочивають.

д) складання невеличких текстів із використанням у них антонімів (описати двох учнів або учениць свого класу, розповісти про спортивні змагання тощо).

Як і під час роботи над синонімами, у процесі вивчення антонімів учитель мусить показати дітям, що вибір антонімів часто визначається контекстом. Це зумовлено тим, що багатозначні слова можуть утворювати кілька антонімічних пар. Наприклад:

гіркий (перець) солодкий кислий (виноград) солоний (огірок)

Працюючи з антонімами, учитель має змогу повторити синоніми. Для цього найкраще використовувати комбіновані вправи: учні спочатку добирають до поданих слів синоніми, а потім — антоніми, як от: сумний, зажурений, похмурий — веселий; цікавий, захоплюючий — нудний.

Як видно з наведених прикладів, до кількох синонімів можна дібрати один антонім. За допомогою антонімів можна показати дітям різницю в значенні синонімів. Наприклад, різницю у значенні синонімів плакати придати можна показати за допомогою антонімів сміятися й реготати.

⇐ Предыдущая 1 2 3 45