Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Міністерство освіти та науки, молоді та спорту.



Міністерство освіти та науки, молоді та спорту.

Загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів «Лідер»

                         з різними формами навчання.

Ферум: будова атома, поширення в природі

                         

                                            

                                                 

                                                  

                                          

                                                           Виконала: учениця 7-а класу

                                                                          Тихонька У.Т.

                                          

                                           

                                           

                                          Львів-2012

Ферум – металічний елемент побічної підгрупи, VІІІ групи, 4 періоду періодичної системи хімічних елементів.

Масова частка Феруму в земній корі становить 5 %. Він займає четверте місце по розповсюдженості в природі. Найважливішими залізними рудами є: магнетит Fе3О4, гематит Fe2О3, лімоніт — Fe2O3 ·nH2O, сидерит FеСО3, пірит FеS2.

Ферум є біологічно важливим елементом. Він міститься в організмах усіх тварин і в рослинах. Ферум входить до складу цитоплазми рослин, бере участь у процесі фотосинтезу. В організмі дорослої людини міститься десь 4 г Феруму. Він накопичується здебільшого в печінці, кістковому мозку, селезінці. Але основна частина Феруму входить до складу гемоглобіну – червоного пігменту крові, який виконує функцію переносу кисню від легень до тканин, а в зворотному напрямку — вуглекислого газу. Нестача Феруму призводить до небезпечної хвороби — недокрів’я. Тому обов’язково треба вживати харчові продукти, багаті на Ферум: петрушку, печінку, телятину, гречку, курагу тощо.

Чисте залізо — сріблясто-білий блискучий метал з температурою плавлення 1535 ºС і густиною 7,87 г/см3. Від інших металів залізо відрізняється магнітними властивостями. Залізо є дуже пластичним металом і легко піддається обробці.

Залізо належить до металів середньої активності. Хімічно чисте залізо стійке до корозії. Однак незначні частки домішок позбавляють його цієї властивості.

Залізо згоряє в кисні. Продукт цієї реакції – залізна ожарина:

3Fe + 2O2 = Fe3O4.

Залізо реагує і з іншими неметалами — галогенами, сіркою, вуглецем. При взаємодії з сильними окисниками, наприклад, хлором утворюються сполуки Феруму з ступенем окиснення +3:

2Fe + 3Сl2 = 2FeCl3,

а при взаємодії з менш активними окисниками утворюються сполуки зі ступенем окиснення Феруму +2:

Fe + S = FeS.

За високої температури залізо реагує з водяною парою. У результаті реакції утворюються залізна ожарина і водень:

3Fe + 4H2O Fe3O4 + 4H2↑.

Залізо реагує з розчинами кислот з утворенням солей і виділенням газуватого водню:

Fe + H2SO4 = FeSO4 +H2↑.

Під дією концентрованих сульфатної та нітратної кислот на поверхні заліза утворюється щільна оксидна плівка; тому ці концентровані кислоти можна зберігати і транспортувати у сталевих цистернах.

Залізо заміщує менш активні метали при взаємодії з розчинами їх солей:

Fe + CuSO4 = FeSO4 +Cu.

На вологому повітрі залізо зазнає корозії. Її продуктом є іржа. Унаслідок своєї пористості іржа не перешкоджає доступу кисню й вологи до металу, що призводить до подальшого руйнування металу.

Залізо — найважливіший метал сучасної техніки. У чистому вигляді залізо майже не використовується, але приблизно 90 % металів, що використовуються людством — це сплави на основі заліза. Заліза виплавляється у світі дуже багато, приблизно в 50 разів більше, ніж алюмінію, не говорячи вже про інші метали. На основі заліза створюють сплави, які здатні витримувати вплив високих і низьких температур, вакууму і високих тисків, агресивних середовищ тощо. Сплави заліза широко застосовують як конструкційні та художні матеріали.

 

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.