блекота чорна

- блекота чорна

Листя блекоти —Fоlіа Нуоsсуаті

Блекота чорна —Нуоsсуатиs піgеr

Родина пасльонові—Sоlапасеае

Народні назви: німиця чорна, люлюк, куряча сліпота, зубовник, дурноп'ян.

Російська назва: белена черная.

Опис рослини. Одно-, дворічна трав'яниста рослина. На першому році життя утворює розетку прикореневих черешкових, довгасто-яйцеподібних, великозубчастих або виїмчасто-перистонадрізаних листків. На другому році життя рослина дає прямостояче, розгалужене, циліндричне, густо покрите залозистими волосками стебло завдовжки 30—60 см. Стеблове листя чергове, довгасто-яйцеподібне, глибоко виїмчасто-зубчасте, верхнє листя сидяче, напівстеблоохоплююче. Уся рослина має неприємний запах. Квітки великі, зібрані на верхівці стебел та гілок у суцвіття завійка. Чашечка трубчасто-дзвоникоподібна, 5-зубчаста, біля основи густоволосиста; при плодах набуває глечикоподібної форми. Віночок 5-зубчастий, широколійкоподібний брудно-жовтого кольору, з сіткою темно-фіолетових жилок, усередині з фіолетовою плямою. Плід — довгаста коробочка яйцеподібної форми, відкривається напівкулястою кришечкою і міститься всередині затверділої глечикоподібної чашечки. Насіння дрібне, ниркоподібне, сітчасто-ямчасте, сіро-бурого кольору. Свіжа рослина має важкий, дурманний запах, що при сушінні майже зникає. Цвіте рослина з травня до жовтня. Уся рослина дуже отруйна.

Поширення і місце зростання. Росте по всій території України як бур'ян, здебільшого на смітниках, біля жител і доріг; заростей не утворює. Заготівля в природних умовах не рентабельна, тому рослину введено в культуру. Росте на родючих грунтах.

Правила заготівлі. Збирають розеткове прикореневе й стеблове листя. Листя першого року (розеткове) заготовлюють наприкінці літа, при цьому зрізають всі великі листки, залишаючи дрібні в середині розетки для того, щоб рослини до осені знову змогли відрости. Стеблові листки збирають під час цвітіння рослини (липень—вересень). Сировину збирають тільки в суху погоду. Не можна збирати листя, уражене мучнистою росою та іншими грибковими захворюваннями, покриті пилом і брудом, а також уражене комахами. Зібрану сировину пухко складають у кошики або ящики (щоб уникнути ущільнення, оскільки від цього листя швидко нагрівається і це призводить до потемніння сировини під час сушіння).

Первинне оброблення. Сушіння.Перед сушінням видаляють органічні й мінеральні домішки. Сушать одразу після збирання на горищах з доброю вентиляцією або під навісом, розкладаючи тонким шаром у 1—2 см на тканині або папері, періодично перегортаючи. При штучному сушінні в сушарнях за температури не вище ніж 60 °С отримують якіснішу сировину. Усі органи блекоти чорної дуже отруйні, тому при роботі з сировиною необхідно дотримуватися правил безпеки, після роботи обов'язково мити руки, а під час роботи в приміщеннях рот і ніс закривати марлевою пов'язкою й одягати захисні окуляри й комбінезон. Термін зберігання—З роки.

Опис сировини. Листя довгасго-яйцеподібної, яйцеподібної або еліптичної форми, перистолопатеві або цільні з нерівномірно-зубчастим краєм. Прикореневе листя з довгим черешком, з обох боків укрите густими, довгими, м'якими волосками; стеблове — без черешків, менш опушене, волоски розміщуються переважно по жилках і краю пластинки листка. Серединна жилка білуватого кольору, плеската, сильно розширюється до основи. Довжина листків — 5—20 см, ширина — 3—10 см. Колір листків сірувато-зелений. Запах слабкий, специфічний, при змочуванні посилюється. Смак не визначають.

Мікроскопічні ознаки. Клітини епідермісу з верхнього боку листка з мало звивистими стінками, на нижньому — з більш звивистими. Продихи є з обох боків, оточені 3—4 біляпродиховими клітинами. Волоски численні, двох типів — прості й головчасті. Прості волоски багатоклітинні, головчасті мають довгу багатоклітинну ніжку і 4— 8(зрідка 1—2)-клітинну залозисту головку. У мезофілі листка містяться поодинокі призматичні кристали кальцію оксалату; нерідко зустрічаються кристали у вигляді хрестоподібних зростків або тупокінцевих друз. У великих жилках є довгасто-овальні клітини, заповнені кристалічним піском. У молодих листках містяться тільки дрібні, малопомітні призматичні кристали, розміщені поблизу жилок.

Відмінні ознаки неприпустимих домішок до блекоти чорної:

Блекота польова.Стебла не гіллясті, 20 – 25 см заввишки. Листки нижні – черешкові, верхні – сидячі. Віночок блідо-жовтий з фіолетовими жилками.

Блекота бліда (чеська).Стебла гіллясті, 20 – 60 см заввишки. Листки нижні – черешкові, верхні – стеблоохоплювальні. Віночок блідо-жовтий без фіолетових жилок.

Блекота біла. Стебла гіллясті, 20 – 60 см заввишки. Листки усі черешкові, звужені біля основи. Віночок блідо-жовтий, майже білий, у зіві фіолетовий.

Хімічний склад сировини. Листя блекоти містить ті самі алкалоїди, що й беладонна, головним чином гіосціамін, але кількість його значно менша — до 0,1 %. Тут виявлено також речовини глікозидного походження: гіосципікрин.

Фармакологічна дія і застосування. Справляє спазмолітичну та болезаспокійливу дію, що пов'язано з наявністю в рослині тропанових алкалоїдів.

Лікарські форми і засоби. Листя блекоти чорної входить доскладу протиастматичного збору астматин і цигарок астмол; також із них виготовляють масло блекоти, яке використовують зовнішньо для розтирань при міозитах і невралгіях.

- дурман звичайний

12 3 Следующая ⇒