Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Сучасний етап економічного розвитку України на використання ринкових відносин можливий при широкому використанні нової техніки, винаходів використанні нової техніки, винаходів та відкриттів у стилі строки, підвищення ролі науково-технічної інформації. Зро



 Сучасний етап економічного розвитку України на використання ринкових відносин можливий при широкому використанні нової техніки, винаходів використанні нової техніки, винаходів та відкриттів у стилі строки, підвищення ролі науково-технічної інформації. Зростання ролі науки в суспільному житті і, зокрема, в процесі виробництва має певну суспільно-економічну основу. Наука безпосередньо впливає на скорочення часу від появи ідеї до її практичної реалізації. Наука – сфера діяльності, завдання якої є теоретична систематизації і узагальнення об’єктивних знань про діяльність. Це поняття включає не тільки діяльність. Спрямовану на одержання нового знання, але і її результат –суму знань, які утворюють науково-прогресивну картину світу.Виникнення ідеї та донесення її до суспільства залежний від інформаційної діяльності.Науково-технічна інформація – відомості про наукові досягнення, розвиток техніки, створення винаходів, промислових зразків, що передаються усно, письмово або іншим шляхом.Наукова інформація – різновид наукової діяльності з метою розв’язування проблем пошуку і використання інформації.Інформація тісно пов’язана з іншими науками: економікою, статистикою, кібернетикою, бібліотекознавством тощо.Інформаційна діяльність – це сукупність процесів збирання інформаційних матеріалів, відповідної їх обробки та переробки, отже зберігання та розповсюдження.Інформація поділяється на:науковунауково-технічнутехнічнуекономічнунауково-економічнуприродничумедичнустатистичну і ін. Наукова інформація – результат науково-дослідницької діяльності отриманий в процесі пізнання навколишнього світу. Технічна інформація – результат творчої переробки наукової інформації фахівцями. Економічна інформація – відомості, що відображаються взаємовідносини між продуктивними силами і виробничими відносинами. Природнича інформація – результат вивчення та спостереження природничих процесів. Широке використання НТІ – обов’язковий елемент професійної підготовки та діяльності спеціаліста любої галузі. Тому формування навичок інформаційної роботи стає важливим компонентом освітньої підготовки. З метою швидкого доведення інформації до широкого кола споживачів використовують сучасні електронні інформаційні системи. Характер робіт наукових під час розв’язання складних наукових проблем вимагає об’єднання зусиль колективів дослідників, різних за фахом і напрямами діяльності. Таким чином наука в наш час набула коллективного характеру. Характер робіт наукових під час розв'язання складних наукових проблем вимагає об'єднання зусиль колективів дослідників, різних за фахом і напрямами діяльності. Таким чином наука в наш час набула колективного характеру. Постійне збільшення наукової інформації і труднощі її пошуку приводять до того, що час для вивчення інформації постійно збільшується. Недостатнє ознайомлення дослідника з результатами вже виконаних наукових робіт породжує дублювання розробок. Інформація вивчає: - документальну інформацію і її носій; - інформаційні процеси і інформаційну діяльність; - засоби і методи забезпечення інформаційної діяльності. Документна інформація передається письмово рукописним або друкованим методом, фонетично звуковим методом, графічно за допомогою знаків, графіків тощо, магнітно-світловими методами. За першочерговістю інформації документи поділяються на: - первинні (матеріли наукових спостережень рукописи звітів, статті, монографія і ін.); - вторинні (реферати, бібліографія, огляди і ін.). Інформаційні процеси і інформаційна діяльність - процеси збирання, систематизації, переробки, збереження, пошуку, відтворення і розповсюдження інформації. Інформаційна діяльність спрямована на передавання інформації від створювача до споживача. Засоби і методи забезпечення інформаційної діяльності. Успіх інформаційної діяльності залежить від того, які засоби і методи використовують для виконання окремих інформаційних процесів. В інформаційній практиці широко застосовується оргтехніка і комп'ютерна техніка (телефакси, копіювальна техніка, комп'ютерні системи і мережі і т.н.). Інформаційно-пошукові системи (ІПС) можна поділити на наступні групи: - ІПС книжкового типу (реферативні журнали); - ІПС картотечні на неперферованих перфорованих картках; - ІПС на магнітних і відео магнітних дисках; - ІПС мікрофільмові; - ІПС на ЕВМ. ДОКУМЕНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: Первинні документи Книги Монографії Вузькотематичний напрям Підручники і посібники Узагальнюючі відомості і факти у навчальних цілях Наукові праці Дискусійні матеріали з наукових проблем Видання державних установ Відображаючі відомості діяльності установ Періодичні видання Журнали Відомості з певного напряму Газети Відомості, новини високої оперативності  Спеціальні види науково-технічних видань Стандарти Періодичні державні документи Технічні каталоги Описуючі характеристики продукції Каталоги зарубіжних фірм Рекламно-описуючі матеріал Прейскуранти Характеризуючи продукцію та дають цікаву  

Основною властивістю, яка характеризує користувача інформації в системі управління, є його інформаційна потреба, яка, перш за все, визначається його професійною діяльністю. В системі управління існує:

– наявність проблемної ситуації в діяльності суб’єкта, для вирішення якої йому необхідна інформація;

– стан потреби суб’єкта, який свідчить про усвідомлення суб’єктом даної проблемної ситуації;

– моделювання діяльності у свідомості суб’єкта;

– приблизні уявлення, ґрунтуючись на яких суб’єкт міг би спрямовувати свою діяльність з пошуку інформації;

 – “зустріч” стану потреби з відповідним йому предметом – як на внутрішньому рівні – у свідомості, так і на зовнішньому рівні – в процесі вибору необхідної інформації з масиву документів.

 Діяльність є основою формування інформаційних потреб, визначає їх природу і зміст. Теорія інформаційних потреб спирається, перш за все, на загальну теорію потреб і на взаємовідношення між потребою і діяльністю, зокрема, на такий бік їх взаємодії: виникнення потреби з діяльності, діяльність створює потреби, які, в свою чергу, стимулюють нову діяльність. Ефективність задоволення професійної потреби в інформації проявляється по мірі актуалізації спожитої інформації в діяльності користувачів інформації. Поняття “інформаційна потреба” є інтегрованим. Крім об’єктивних інформаційних потреб, обумовлених посадовими обов’язками користувача інформації, слід враховувати і суб’єктивні аспекти формування інформаційних потреб, які можуть бути викликані особистою метою користувача інформації (навчанням у вузі, схильністю до винахідництва), тобто пов’язані з матеріальними, престижними, психофізіологічними та іншими факторами, які впливають на особистість. Оскільки інтереси суспільного виробництва апріорі впливають як на професійні, так і на особисті інтереси користувача інформації, умовно можна вважати, що інформаційна потреба формується шляхом взаємодії професійних і особистих інтересів.

Задоволення інформаційних потреб є важливим фактором мотивації в системі управління: "Соціальною психологією встановлено, що серед потреб людини важливу роль відіграє потреба в пізнанні, в інформації. Поінформованість працівника може служити одним із суттєвих факторів мотивації, які визначають його задоволеність роботою. І, навпаки, нестача необхідної інформації призводить до емоційного неспокою і збудження" [27, с.181]. Спеціалісти, які виконують диференційоване інформаційне забезпечення управління, повинні бути добре знайомі з управлінським циклом і уміти на основі наукового аналізу прогнозувати можливість виникнення проблемної ситуації у виробничій системі. Надання особі, що приймає рішення, інформаційно-аналітичного продукту, який є не просто впорядкованим набором окремих фрагментів проблемної галузі, а цілісною картиною, яка відображає об’єкт управління у зручному для сприйняття ракурсі, містить пропозиції варіантів альтернативної поведінки і можливих наслідків, дає можливість сприймати об’єкт управління у його динаміці. Задоволення інформаційної потреби працівників у процесі управлінської діяльності також можна представити у вигляді своєрідного циклу “дослідження – підготовка - використання інформації”. В цьому циклі існують два взаємопов’язані напрями: робота з інформаційними матеріалами і взаємодія із користувачами інформації, при чому цей зв’язок опосередковується застосуванням комп’ютерних технологій для збирання, зберігання і розповсюдження інформації. Діяльність з відбору інформації в управлінській праці завершується фіксацією одержаної і систематизованої інформації на певні носії, введення до комп’ютерів, представлення у вигляді аналітичних оглядів, баз даних, розрахунків, діаграм, які використовуються для прийняття управлінських рішень.

Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління, вважає А.О. Рось[44], значною мірою залежать від таких складових, як:

1) особливості інформаційних процесів, що визначають характер обміну інформаційними ресурсами;

2) стан національного інформаційного простору (національний інформаційний простір – вся “сукупність інформаційних потоків як національного, так і іноземного походження, які доступні на території держави”);

3) використання інформаційних технологій.

Вимоги до інформації.

Для ефективного управління організацією потрібна інформація повинна бути своєчасною, достовірною, необхідною, достатньою та представленою в зручній формі.

Своєчасною інформацією є та, яка надходить на протязі визначеного інтервалу часу. Інформація повинна поступити не пізніше того моменту, після якого залишається достатньо часу для підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення. Разом з цим небажане раннє представлення інформації, яка може застаріти та вимагати додаткових затрат на її збереження.

Достовірність інформації означає таку її якість, коли незалежно від джерел інформації і каналів передачі достатньо точно відтворюється стан керованого об’єкту.

Необхідноювважається така інформація, без якої неможливо прийняти управлінське рішення. Будь-яке скорочення інформації, що знаходиться в повідомленні, зменшує наші знання про керований об’єкт. Разом з тим в деяких випадках з метою підвищення достовірності доводиться допускати визначену надлишковість інформації (наприклад, багатократне повторення - для гарантування надійності одних і тих самих відомостей).

Достатня інформація містить весь набір відомостей, які використовуються для прийняття рішень по управлінню: додавання інших відомостей в цьому випадку не дає нових знань про розглядуваний об’єкт, потрібних для прийняття рішення.

Під надійністю розуміють гарантовану (з заданою імовірністю) передачу інформації від джерела до користувача.

Зручною вважається така форма представлення інформації (наприклад, характер, розмір і значимість фактичного ходу робіт у порівнянні із запланованим), користуючись якою керівник може найкраще уявити реальну ситуацію про функціонування організації. Таким чином, стимулюється активність сприйняття інформації, що має велике значення для ефективного управління.

Зазначимо, що зміст кожної конкретної інформації визначається потребами управлінських ланок та формуванням управлінських рішень. Отже інформація повинна задовольняти певне коло вимог споживачів, а саме:

· за обсягами і якістю - стислість і чіткість формулювань, своєчасність поступлення;

· за цілеспрямованістю - задоволення конкретних потреб;

· по точністю і достовірністю - правильний відбір первинних даних, оптимальність систематизації і неперервність збору і обробки даних

 

Якісні характеристики інформації.Закон України „Про інформацію” № 2657–XII від 02.10.1992 р. визначає інформацію як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Розуміння інформації як властивості матерії запропонував Н.Вінер в роботі “Кібернетика, або управління і зв'язок в тварині і машині”. Одним з визначень інформації, яким часто користуються є спосіб, який пов'язаний з обчисленням її кількості з використанням статистичного підходу. Для цього застосовується формула Шенона. Статистичний підхід має і ряд обмежень, коли його вживання виходить за рамки теорії зв'язку. При вивченні системи необхідно враховувати безліч станів в яких можуть знаходитися її елементи і зв'язки. В роботах Мартіна Н. та Інгленда Дж. інформація і невизначеність розглядаються як функції подій, які залежать від їх вірогідності. Статистичне визначення інформації також використовує Леон Бріллюен в роботі “Наука і теорія інформації”. Дж. Николіс як один з критеріїв інформаційного вмісту повідомлення розглядає його несподіваність.

Математичні теорії інформації описують лише її знакову структуру, тому їх ще називають синтаксичними теоріями. Крім того існують змістовні теорії, які розглядаються в семантичних концепціях і ціннісні – в прагматичних. Семантична теорія заснована на понятті тезауруса. Цей підхід був запропонований Ю.І. Шрейдером. Теорія ґрунтується на тому, що для живих систем, у тому числі і соціально-економічних, важливе не лише віддзеркалення фактів і подій, а і можливість сприйняття й інтерпретації.

Корисність інформації визначається її прагматичним аспектом. Користувача цікавить тільки та інформація, яка важлива для ухвалення рішень. У системі державного управління корисність інформації, яка знаходиться в інформаційній системі, в значній мірі визначає її ефективність. Для здобуття саме корисної інформації інформаційні системи побудовані із застосуванням принципу відбору інформації, що означає її попередній аналіз після збору і сортування на дані, які є потенційною інформацією і на ті, що такими не є. Цей захід вважається відносним і залежить від того як він використовується в системі управління і від призначення самої системи. Особливістю державного управління є те, що рішення, які в ній приймаються, мають бути юридично вивіреними, і тому правова інформація повинна відповідати існуючій нормативно-правовій базі, а також ці рішення можуть мати соціальні наслідки, що викликає необхідність введення в систему інформації соціально-економічного характеру. Проте тут існує небезпека заповнення баз і банків даних системи великою кількістю інформації, яка може не використовуватися зовсім, або ж використовуватися украй рідко. Тому для інформаційних систем в державному управлінні важливою підсистемою є аналітична, яка дозволить правильно відбирати потрібну інформацію. Для проведення аналізу необхідно виявити критерії цінності, що пов'язані з ефективністю функціонування системи державного управління. При цьому необхідне прогнозування очікуваного ефекту за умови використання інформації в управлінні системою. Для цього визначають завдання, що вирішуються в системі і для яких використовується інформація, враховують частоту рішень, економічний ефект від кожного завдання, вплив повідомлення на точність рішення.

Цінність, як показник якості, розглядають через приріст вірогідності досягнення цілі системою, що застосовує інформацію в управлінському процесі. Приріст виражають або як відношення ймовірності події, що визначається ціллю при використанні інформації до цієї ж події без використання інформації при спонтанному здійсненні події, або як різницю цих двох ймовірностей. Цінність інформації завжди зв’язана з певною ситуацією і певною ціллю. Інформація, яка є конче необхідною для досягнення якоїсь мети, для іншої може бути даремною. Ймовірність досягнення цілі в системі визначає її керованість, тому цінність можна визначити як відношення керованості системи до отримання інформації і після. Також використовують показник ефективності інформації, який знаходять як відношення цінності інформації до її кількості. Однак цінність може бути представлена і як комплексний показник якості інформації. В цьому розумінні він розглядається як міра якості на прагматичному рівні і залежить від ефективності управління.

Аналіз кількісних і якісних характеристик інформації та дослідження основних властивостей, що впливають на ефективність функціонування інформаційних систем в державному управлінні, дозволяє визначити інформацію в державному управлінні як документовані відомості про події та явища у суспільстві, державі, природному середовищі, які відповідають вимогам репрезентативності, своєчасності, точності, актуальності, достатності, дієвості і відібрані для забезпечення державно-управлінських функцій.

relevant) — применительно к результатам работы поисковой системы и экспертной системы — степень соответствия запроса и найденного, то есть уместность результата. В более общем смысле, одно из наиболее близких понятию качества «релевантности»«адекватность», то есть оценка степени соответствия, но и степени практической применимости результата, а также степени социальной применимости варианта решения задачи.

[править] Релевантность поиска

Это субъективное понятие, поскольку результаты поиска, уместные для одного пользователя, могут быть неуместными для другого. Основным методом для оценки релевантности является TF-IDF-метод, который используется в большинстве поисковых систем (как в интернет-поисковиках, так и в справочных системах (MSDN). Его смысл сводится к тому, что чем больше локальная частота термина (запроса) в документе (TF) и больше «редкость» (то есть чем реже он встречается в других документах) термина в коллекции (IDF), тем выше вес данного документа по отношению к термину — то есть документ будет выдаваться раньше в результатах поиска по данному термину. Автором метода является Gerard Salton (в дальнейшем доработан Karen Sparck Jones).

Пертине́нтность (англ. pertinence) — соотношение объёма полезной информации к общему объёму полученной информации. Коротко — это пользосоответствие может быть выражено в виде процента наподобие КПД (коэффициент полезного действия).

Пертине́нтность (англ. pertinence) — соответствие найденных информационно-поисковой системой документов информационным потребностям пользователя.

Допустим, что мы решили обзавестись четырёхколёсным другом и, чтобы купить легковушку, пытаемся вначале узнать что-нибудь об автомобилях. Вводим в поисковой системе слово "машина" (это ведь так называется?) и получаем: "боевая машина пехоты", "машина баз данных", "машинка для точной подстройки скрипичных струн", "адская машина", "бездушная судебная машина" и т. п. Всё найденное релевантно запросу, однако совершенно не пертинентно информационной потребности. Стоит, однако, ввести запрос "легковой автомобиль", и всё, релевантное ему, окажется пертинентным информационной потребности.

Збільшення кількості інформації не обов'язково підвищує якість рішення. Іноді навіть керівники страждають від надлишку інформації, що не відноситься до справи. Тому в ході спостережень важливо бачити відмінності між релевантною і недоречною інформацією і уміти відділяти одну від іншої. Релевантна інформація це дані, що стосуються тільки конкретної проблеми, людини, мети або періоду часу. Оскільки релевантна інформація основа рішення, то необхідно домагатися її максимальної точності і відповідності проблемі. Організації може бути непросто отримати вичерпну точну інформацію з проблеми.

Запит користувача - це опис інформації, доступ до якої він хоче одержати. Релевантність результатів пошуку в даній роботі оцінюється з погляду користувача. Документи, що за якимсь параметром, у тому числі і не зазначеному явно в запиту, не задовольнили користувача, вважаються не релевантними. Чим складніше форма подання запиту, тим вище релевантність пошуку. Але ускладнення форми запиту призводить до ускладнення процедури його обробки, і, отже, до збільшення часу пошуку.

Традиційні механізми пошуку в Інтернет, як правило, розглядають запити користувача на пошук інформації ізольовано один від одного і не враховують отримані раніше результати. Значно підвищити ефективність пошуку дозволяє його персоніфікація, тобто використання відомостей про попередні запити конкретного користувача і сферу його інформаційних інтересів. Враховуючи контекст пошуку – інформацію про користувача, його інтереси і виконані раніше запити - можна отримувати більш релевантні результати. На сьогоднішній день існує кілька різних підходів до формалізації такого контексту.

Наприклад, у проекті Inquirus [[i]] інституту NEC Research Institute контекстна інформація задається явно у вигляді категорії даних, які хоче знайти користувач. Ця інформація використовується для вибору механізмів пошуку, яким передається запит, для модифікації запитів і для визначення принципів упорядкування отриманих документів.

Деякі засоби здатні визначити контекст пошуку автоматично. Наприклад, система Watson моделює контекст інформації, що потрібна користувачу, на основі вмісту документів, які користувач раніше редагував засобами Microsoft Word чи переглядав у Internet Explorer. Ці документи аналізуються за допомогою евристичного алгоритму, який виявляє слова, характерні для вмісту документів. Потім знайдені слова автоматично додаються до запиту користувача. Крім того, Watson у фоновому режимі шукає в Web документи, пов'язані з матеріалами, що редагує та переглядає користувач. Недоліком системи є непрозорість алгоритмів, використовуваних системою, для кінцевого користувача.

Remembrance Agent [[ii]] індексує визначені файли (повідомлення електронної пошти, наукові статті тощо), та, поки користувач працює з певним документом, веде пошук документів, пов'язаних з цим документом. До аналогічних рішень можна віднести Autonomy’s Kenjin [[iii]], агентів Fab [[iv]], Letizia [[v]] і WebWatcher, що вивчають область інтересів користувача для того, щоб запропонувати йому відповідні Web-сторінки. Спільним недоліком всіх цих систем є те, що вони не використовують стандартизовані засоби для опису ПрО, яка цікавить користувача, внаслідок чого знання, здобуті однією системою, не можна застосовувати в іншій.

Уровень релевантности определяется исходя из «внутренних» показателей (ключевые слова, тексты и их содержание) и "внешних" – наличие ссылок на сайт в Сети. Подобный подход неизменно приводил к различным манипуляциям со стороны оптимизаторов, целью которых было искусственное "накручивание" рейтинга сайта. Например, широкое распространение получили дорвей-страницы, отличающиеся большим количеством ключевых слов, которые для большего эффекта заключались в специальные теги. Не лучше обстояли дела и с внешними показателями. Поисковые машины стали применять принцип цитируемости – подсчет уровня релевантности сайта на основании количества ссылок на данный ресурс в Сети, но и тут был найден выход из положения. Появились FFA (Free for All), так называемые «фермы ссылок» - специализированные ресурсы, на которых любой желающий мог разместить ссылку на свой ресурс. Просуществовала подобная система не долго. Очень скоро оптимизаторы убедились, что такой метод обхода поисковых машин не приносит должных результатов. Причина как выяснилось, довольна банальная: спрос превысил предложение. Пользователей FFA было слишком много, поэтому новые ссылки размещались в начале страниц, в то время как созданные позднее оттеснялись вниз и вообще удалялись. Использование программ автоматической регистрации одной ссылки одновременно на нескольких «фермах», привело к снижению эффективности таких сервисов до нуля, и оптимизаторы отказались от их услуг.

 Однако преподнесенный урок не прошел даром. Первой решилась на изменение подсчета уровня релевантности компания Google. В результате был разработан новый алгоритм ранжирования PageRank, согласно которому поисковые системы теперь обращали внимание не только на количество ссылок, но и на их качество. Причем огромное значение уделялось популярности сайтов, ссылающихся на веб-ресурс. Ссылки часто цитируемых и раскрученных источников представляют более высокую ценность при начислении показателя ранжирования в сравнении с менее известными ресурсами. Далее Яndex ввел понятие "тематический индекс цитирования (тИЦ)". Тематический индекс цитирования показывает авторитетность ресурса относительно других сайтов близких по тематике. Применяется тИЦ при вычислении показателя ранжирования сайтов в каталоге Яndex. Но, если тИЦ характеризует сайта в целом, то взвешенный уровень цитируемости (вИЦ) служит для измерения уровня релевантности и анализа текста внешних ссылок.

 

1. Повнота : якщо вас повідомлять, що буде контрольна, але не зазначать, з якої теми та з якого предмету, то інформація буде неповною.Ця властивість характеризує якість інформації і визначає достатність даних для ухвалення рішення. Ніж повніше дані, тим ширше діапазон методів, що можна використовувати в ході інформаційного процесу;

2. Достовірність : якщо вам скажуть, що контрольна буде завтра, а насправді вона буде післязавтра, то інформація буде недостовірною. При реєстрації сигналів завжди є присутнім якійсь рівень сторонніх сигналів - «інформаційний шум». Якщо корисний сигнал зареєстрований більш чітко, чим сторонні сигнали, достовірність інформації буде більш високої;

Адекватність - це ступінь відповідності реальному об'єктивному стану справи. Неадекватна інформація утворюється звичайно при створенні нової інформації на основі неповних або недостовірних даних. До створення неадекватної інформації може привести і застосування неадекватних методів до повних і достовірних даних; Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.

 

3. Корисність : якщо ви дізнаєтеся, що контрольна буде з певної теми математики, то отримана інформація буде для вас корисною.

4. Своєчасність : якщо ви дізнаєтеся про контрольну вже після її проведення, то отримана інформація буде несвоєчасною.

5. Зрозумілість : якщо інформацію про контрольну передати азбукою Морзе, яку ви не знаєте, то така інформація буде для вас незрозумілою. Це міра можливості одержати ту або іншу інформацію. На ступінь доступності інформації впливають одночасно як доступність даних, так і доступність адекватних методів для їхньої інтерпретації;

6. Об'єктивність : Це поняття є відносним. Елемент суб'єктивності вносять методи. Наприклад, ті самі події, які зафіксовані в історичних документах різних країн, виглядають цілком по-різному. Інформація про об'єкти, отримана за допомогою фотознімків, більш об'єктивна, чим отримана за допомогою рисунків;



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.