Виникнення теорії бухгалтерського обліку в англомовних країнах

5. Виникнення теорії бухгалтерського обліку в англомовних країнах

В англійській школі бухгалтерського обліку відповідальність за постановку бухгалтерського обліку, за оперативність ведення ніс бухгалтер, а сам адміністратор.

В Англії поширення набуває аудит. Його основними завданнями вважали виявлення:

· фальсифікації даних;

· випадкових помилок;

· недоліків в організації обліку.

Першим бухгалтером зі світовим ім’ям в США і в Англії був Ч.Е. Шпруг. Цей вчений був одним із перших, хто почав викладати курс бухгалтерського обліку в університетах.

Предметом обліку Шпруг вважав цінності і пропонував наступне балансове рівняння: А = П + К

А – те, що я маю і те, кому я вірю (дебітори);

П – те, що я винен;

К – скільки я коштую.

Англійська школа обліку вважала, що справжня бухгалтерія передбачає перш за все і головним чином вивчення психології людей, які працюють в бухгалтерії та на підприємстві.

6. Камеральна бухгалтерія

В Середньовічній Європі облік вівся в конторах, як говорили, “в камерах”, що в перекладі з латинської означає кімната. Сукупність облікових прийомів того часу отримала назву камеральної бухгалтерії. Камеральна форма обліку – різновид простої системи рахівництва.

Камеральна бухгалтерія розвивалась в державному та особовому господарстві. В своєму становленні вона пройшла три етапи:

1) стара камеральна бухгалтерія – панувала з ХІІ ст. до середини ХVІІІ ст.;

2) нова камеральна бухгалтерія – виникла в Австрії в другій половині ХVІІІ ст.;

3) константна бухгалтерія.

Стара камеральна бухгалтерія – на відміну від традиційної подвійної, яка своїм об’єктом має перш за все майно, стара камеральна бухгалтерія концентрує увагу на обліку грошей у касі. Її задача – надходження та витрачання грошових коштів.

Нова камеральна бухгалтерія. З кінця ХVІІІ ст. камеральна форма обліку набула широкого розповсюдження в області обліку державних витрат і доходів. Першим теоретиком камеральної форми був М. Пуехберг, який в 1762 р. видав першу працю з основ нового на той час напрямку в обліку. Під впливом його роботи особи, наближені до державного рахівництва в Австрії, переконалися у можливості застосування камеральної форми для обліку державних доходів і витрат.

В центрі обліку нової камеральної бухгалтерії був кошторис (бюджет), який був способом контролю дій адміністратора господарства. І нова камеральна бухгалтерія, на думку І. Шротта, існувала з тією метою, щоб попередити і відкрити збиток, нанесений господарству його керівником.

Константна бухгалтерія. В 1870 р. Фрідріх Гюглі виклав основи свого вчення, відомого під назвою константної бухгалтерії. В цій теорії вчений виражає ідею синтезу камеральної і подвійної бухгалтерії. Суть константної бухгалтерії полягає в тому, що заздалегідь визначені нормативні результати діяльності підприємства вводяться в рахунки бухгалтерського обліку. Записи наступних операцій коригують нормативи, а рахунки Головної книги показують в цьому випадку не лише операції, що сталися, але і ступінь виконання встановлених нормативів.

⇐ Предыдущая 1 23