Система митних органів

2.2. Система митних органів

Відповідно до ст. 12 МК України митна служба України – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (далі – Держмитслужбу) було створено Указом Президента України від 29.11.1996 р. № 1145 “Про Державну митну службу України”[1][15]. Держмитслужба стала правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України.

Указом Президента України “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999 р. № 1573[2][16] Держмитслужбу України віднесено до центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Правовий статус Держмитслужби України закріплено в Положенні про неї, затвердженому Указом Президента України від 24.08.2000 р. № 1022[3][17].

За загальною характеристикою Держмитслужба України є органом міжгалузевого регулювання, оскільки виконує не тільки функції безпосереднього керівництва митною справою, а й координаційні контрольні функції. Керуючи митною справою в Україні, Держмитслужба розв’язує такі завдання:

– захищає економічні інтереси держави, сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, забезпечує додержання законодавства про митну справу, здійснює заходи по запобіганню контрабанді та порушення митних правил;

– разом з іншими уповноваженими органами виконавчої влади веде Українську класифікацію товарів, віднесених до ЗЕД, здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів із України;

– співробітничає згідно з міжнародними договорами та законодавством України з митними та іншими органами іноземних держав, міжнародними організаціями в митній сфері;

– керує діяльністю органів митної служби, створює, реорганізує та ліквідує у встановленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації, реалізує в межах своєї компетенції державну кадрову політику.

Слід зауважити, що Держмитслужба України при виконанні своїх службових завдань взаємодіє і з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади й місцевого самоврядування, а також із відповідними органами іноземних держав.

У межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства Держмитслужба України видає накази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством України, її рішення є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності та громадянами.

Державну митну службу України очолює керівник, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в порядку, встановленому Конституцією України. Керівник має заступників, розподіляє між ними обов’язки, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників підрозділів центрального апарату Держмитслужби України.

Керівник Держмитслужби України у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з них працівників центрального апарату Держмитслужби, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митних установ і організацій.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держмитслужби, обговорення найважливіших напрямків її діяльності в Держмитслужбі утворюється дорадчий орган – колегія.

Неоднорідному і складному характеру завдань і функцій Держмитслужби України відповідає організаційна структура, покликана ефективно їх здійснювати.

Регіональна митницяє митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюються Держмитслужбою України. Керівник регіональної митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником Держмитслужби.

Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення.

Зона діяльності регіональної митниці визначається Держмитслужбою України і може не збігатися з кордонами адміністративно-територіальних одиниць. Основні завдання регіональних митниць збігаються з головними завданнями, які покладено на митну службу, їх функції можуть бути класифіковані на виробничі та управлінські.

Митниця– наступна ланка митної системи. Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця підпорядковується регіональній митниці та Держмитслужбі або Держмитслужбі безпосередньо. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються Держмитслужбою. Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником Держмитслужби. Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Зона діяльності митниці визначається Держмитслужбою.

У міру необхідності в населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці, створюються митні пости.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються Держмит-службою за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником Держмитслужби.

Для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, у межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації.

Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних установ та організацій здійснюються Держмитслужбою.

Відповідно до ст. 18 МК України Держмитслужбою створюються Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, що є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць.

Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.

Спеціальним підрозділом митних органів, призначеним для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю, є митна варта.

Керівництво підрозділами митної варти здійснює керівник Держмитслужби, а в регіональних митницях і митницях, відповідно, керівники цих митних органів.

Підрозділи митної варти розміщуються, як правило, у місцях розташування регіональних митниць і митниць.

За рішенням керівника Держмитслужби особовий склад, транспорт, озброєння та спеціальні засоби підрозділів митної варти в разі оперативної необхідності можуть бути тимчасово переміщені в інші регіони України поза місцем основного розміщення.

У ст. 21 МК України встановлено такі завдання митної варти:

1) здійснення заходів, пов’язаних із виявленням, розкриттям, припиненням, профілактикою порушень митних правил, запобіганням таким порушенням;

2) охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об’єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань;

3) фізичний захист співробітників митних органів, інших осіб, а також товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій;

4) локалізація разом з іншими органами конфліктних ситуацій у зоні діяльності митних органів;

5) участь у ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійного лиха та екологічного забруднення в зоні діяльності митних органів.

Статтею 22 МК України визначено права митної варти. Підрозділи митної варти мають право: розташовувати тимчасові пости, пересуватися будь-якими ділянками місцевості й водного простору в межах митної території України, а в межах контрольованого прикордонного району – за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону України; затримувати та проводити в установленому порядку огляд товарів, транспортних засобів і громадян, які перетинають митний кордон України в пунктах пропуску; проводити за рішенням керівника Держмитслужби або його заступника, керівника регіональної митниці (митниці) або його заступника огляд та переогляд оформлених митними органами транспортних засобів і товарів, у тому числі тих, що переміщуються транзитом через територію України; супроводжувати та охороняти товари, які перебувають під митним контролем, у тому числі ті, що переміщуються через територію України транзитом; запрошувати осіб до митних органів для з’ясування обставин порушення митних правил.

Положення про митну варту затверджено наказом Держмитслужби України № 593 від 05.09.2003 р.[4][18]

⇐ Предыдущая 12