|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Третя нормальна форма
1 ХАРАКТИРИСТИКА ОБ'ЄКТУ КЕРУВАННЯ ІОЦ Виробничі та технологічні можливості Луганський завод «Енергоремонт» - підприємство машинобудівного профілю, що виконує задачі по освоєнню та випуску продукції для підприємств паливно-енергетичного комплексу. Підприємство засноване в 1964 році Міністерством вугільної промисловості СРСР, як Луганське підприємство «Енергоремонт» - базове для забезпечення підприємств міністерства казановим і гірно-збагачувальним устаткуванням. В жовтні 2004 року підприємство змінило форму власності з ВАТ на ТОВ. В даний час підприємство має велику виробничу базу з науково технічним потенціалом і солідним практичним досвідом, має у своєму складі контрольно-вимірювальну лабораторію для забезпечення високої якості продукції, що випускається. Основні напрямки роботи підприємства – виробництво казанового і котельно-допоміжного устаткування, виконання ремонтних робіт на котельнях та теплових пунктах підприємств і організацій. “Луганський завод ”Енергоремонт” виконує роботи з: - Виготовлення казанів усіх типорозмірів марок ДКВР, ДЕ, КЕ, Е, ПТВМ, КВГ, БП, БМ та інших; - виготовлення всіх типорозмірів топок (з киплячим високотемпературним і низькотемпературним шаром), а також топки з горизонтально-переталківающими решітками; - виготовлення всіх типорозмірів економайзерів (сталевих); - виготовлення живильників, закидувачей, фільтрів, деаераторів, солерастворювачів, циклонів; - виготовлення димососів, вентиляторів; - діагностика казанів, трубопроводів та й сосудів, що працюють під тиском; - проектування котелень і об’єктів теплопостачання; - комплектація і постачання казанового і котельно-допоміжного устаткування; - ремонт, монтаж, реконструкція, пусконалагоджувальні роботи з парових, водогрійних казанів і внутрецехових газопроводів; - задача об’єктів під “ключ” з реєстрацією в органах Держнаглядпраці України. - Працює над підвищенням технічного рівня фахівців, поліпшення технологій проведення робіт, посилення довіри споживачів шляхом задоволення їхніх запитів; На всі аиди робіт є ліцензії, сертифікат відповідальності та дозволи Держнаглядпраці України. Проекто-конструкторські роботи “Луганський завод ”Енергоремонт” виконує проекти по будівництву нових промислових і опалювальних котелень, із застосуванням устаткування, як вітчизняного, так і імпортного. Готуємо проектно-технічну документацію на виконання ремонту парових і водогрійних казанів середньої потужності. Розробляємо проекти газифікації промислових і опалювальних котелень. Виконуємо проекти по переведенню парових казанів Бійського і Монастирищенського заводів на водогрійний режим роботи. Ремонт, монтаж, реконструкція Монтажні підрозділи оснащені усім необхідним устаткуванням для якісного проведення робіт. 1. Виготовлення поверхні нагрівання парових і водогрійних казанів ф 28, ф 108, казанів типу ДКВР, КЕ, ДЕ, Е, ПТВМ, КВГ, БП, БМ та інших. 2. Здійснюємо капітальний ремонт, монтаж, реконструкцію парових казанів продуктивністю до 140 т/година, t п.п. = 570о С, Рр = 250 АТМ. 3. Монтаж автоматики. Послуги 1. Робимо пуск, налагодження парових і водогрійних казанів, видаємо режимні карти, погоджені в Держенергозбереженні та Екологічної інспекції. 2. Налагоджуємо системи хімводоочищення котелень, водного режиму парових та водогрійних казанів. 3. Робимо хімічне і механічне очищення внутрішніх поверхонь нагрівання і теплообмінних апаратів. 4. Робимо технічні обстеження котелень з видачею рекомендацій і розрахунків, спрямованих на підвищення економічності і надійності устаткування. 2 Перелік розв'язуваних задач по функціональним підсистемам із указівкою використовуваної СКБД У відділі бухгалтерії та інформаційних технологій займається розробкою, впровадженням, і експлуатацією задач по функціональним підсистемам: - Кадри - Управління основним виробництвом - Складський облік - Бухгалтерський облік Кадри – забезпечення експлуатації задач аналізу використання і руху кадрів. Управління основним виробництвом - забезпечує розрахунок виробничих завдань і контроль їх виконання. Бухгалтерський облік – забезпечує реєстрацію облікових і звітних даних по всім операціям виробничого циклу. Складський облік – використовується для реєстрації всіх матеріалів, які знаходяться на складі. Системи допрацьовуються в частині їх подальшого розвитку і інформаційної взаємозв’язки. 3 Інфологічне проектування 3.1 Аналіз предметної області Необхідно розробити базу даних, яка буде забезпечувати розрахунок витрат на виробництво на заводі та містити наступну інформацію: - Список кадрів; - Одиниці виміру; - Матеріали; - Матеріальні витрати; - Трудові витрати; - Інші витрати. В результаті аналізу проізводственного процесу виявляються документи, що являються джерелами даних для створення бази даних. Кінцева ціль – це реєстрація виробничої програми для підрахунку витрат, підвищення достовірності списку витрат, зменшення трудомісткості ручних операцій бухгалтера. Об'єктами управління є підрозділи підприємства, які приймають участь в виготовленні кінцевої продукції. Комплекс задач вирішується щомісячно для створення планової калькуляції або місячного звіту на підставі даних операцій, які відбулися протягом місяця. Вихідна інформація комплексу задач: - Облік трудових витрат - Облік матеріалів витрачених на виробництво - Облік витрат на виробництво - Планова калькуляція 3.2 Опис об'єктів предметної області Наводимо опис основних об'єктів (сутностей) предметної області. Відбір об'єктів здійснюється на основі аналізу інформаційних потреб. Ґрунтуючись на описі предметної області, виявляємо об'єкти (сутності) предметної області. Опис об'єктів предметної області наведено в таблиці 3.1 Таблиця 3.1- Опис об'єктів предметної області
3.3 Опис атрибутів Наводиться відбір атрибутів для кожного об'єкту. Відбираються тільки ті атрибути об'єктів, які необхідні для формування відповідей на запити і необхідні для формування вихідних документів. Для кожного об'єкту заповнюємо таблицю . Таблиця 3.2- Список атрибутів для об'єкту «Материали»
Таблиця 3.3- Список атрибутів для об'єкту «Одиниці виміру»
Таблиця 3.4- Список атрибутів для об'єкту «Кадри»
Таблиця 3.5- Список атрибутів для об'єкту «Інші витрати»
Таблиця 3.6- Список атрибутів для об'єкту «Інші витрати»
Таблиця 3.7- Список атрибутів для об'єкту «Материальные витрати»
Таблиця 3.8- Список атрибутів для об'єкту «Вироби»
3.4 Опис зв'язків. Побудова ER–диаграмми. На основі аналізу інформаційних потоків слід виявити зв'язки між об'єктами. Для виявлених зв'язків також потрібно заповнити таблицю 3.9 Таблиця 3.10- Список зв'язків предметної області
ER–диаграмма:
4 ЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ 4.1 Складання реляційних відносин Кожне реляційне відношення відповідає одній сутності (об'єкту ПО) і до нього вносяться всі атрибути сутності. Для кожного відношення необхідно визначити первинний ключ і зовнішні ключі (якщо вони є). Таблиця 4.1 - Схема відношення «Материалы»
Таблиця 4.2 - Схема відношення «Единицы виміру»
Таблиця 4.3 - Схема відношення «Материальные затраты»
Таблиця 4.4 - Схема відношення «Інші витрати»
Таблиця 4.5 - Схема відношення «Вироби»
Таблиця 4.6 - Схема відношення «Кадры»
Таблиця 4.7 - Схема відношення «Трудовые затраты»
4.2 Нормалізація бази даних Нормалізація – це процес, у результаті якого можна позбавитися дефектів проектування бази даних. У процесі нормалізації ми одержуємо ряд нормальних форм, використовуючи набір правил, що описують те, що слід і що не слід робити із структурою таблиць. Процес нормалізації складається з розбиття таблиць на менші, внаслідок чого формується краща структура. Третя нормальна форма Третя нормальна форма (3НФ, 3NF) вимагає, щоб дані в таблиці залежали винятково від основного ключа: Схема бази даних повинна відповідати всім вимогам другої нормальної форми. Будь-яке поле, що залежить від основного ключа та від будь-якого іншого поля, має виноситись в окрему таблицю. В таблиці, ключові поля залежать тільки від первинного ключа і, отже, не мають відносини будь-які інші поля первинного ключа в таблиці, вважають в третій нормальній формі (3НФ).І, крім того таблиця повинна бути спочатку в другій нормальній формі . У наведеній базі даних усі таблиці представлені у третій нормальній формі. 4.3 Розробка даталогічної моделі бази даних Даталогічна модель представляє собою опис бази даних, виконана в термінах використовуваної СУБД. Найбільш часто при розробках баз даних застосовують реляційні СУБД, для СУБД цього типу даталогічну модель зручно представити у вигляді набору таблиць спеціальної форми. Така таблиця складається для кожного відносини (сутності), використовуваного в базі банних. Відносини в базі відповідають класам об'єктів з інфологічної моделі. Крім того, відносини можуть представляти деякі зв'язки предметної області. Аналіз обмежень цілісності в БД і розробка методів їх підтримки. Тут варто навести класифікацію обмежень цілісності, що висуваються до об'єктів ПО, їх атрибутів і зв'язків між об'єктами. Необхідно привести обмеження на діапазони значень атрибутів, обмеження на співвідношення значень атрибутів одного або різних відносин, структурні обмеження. У цьому розділі слід обґрунтувати введення кожного довідника в базу даних. У Додатку Б привести схему даних реалізовану в СУБД і навести приклади вмісту таблиць розробленої БД. Таблиця 4.8 - Структура таблиці «Материалы» для даталогічної моделі
Таблиця 4.9 - Структура таблиці «Единицы виміру» для даталогічної моделі
Таблиця 4.10 - Структура таблиці «Материальные затраты» для даталогічної моделі
Таблиця 4.11 - Структура таблиці «Інші витрати» для даталогічної моделі
Таблиця 4.12 - Структура таблиці «Вироби» для даталогічної моделі
Таблиця 4.13 - Структура таблиці «Кадры» для даталогічної моделі
Таблиця 4.14 - Структура таблиці «Трудовые затраты» для даталогічної моделі
5 ФІЗИЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ БД Аналіз сутностей інфологічної моделі, їх атрибутів та зв'язків дозволяє зробити висновок: кожна сутність може бути представлена окремою таблицею, причому всі вони вже знаходяться в третій нормальній формі. Перехід від логічного до фізичного опису моделі складається з наступних кроків: 1. Всі прості суті перетворюються у відносини, ім'я суті стає ім'ям ставленням. 2. Кожен атрибут стає можливим стовпцем з тим же ім'ям. Стовпці, відповідні необов'язковим атрибутам, можуть містити NULL - значення. 3. Компоненти унікального ідентифікатора суті перетворюються в первинний ключ відносини. 4. Зв'язки "багато до одного" стають зовнішніми ключами. 5. У таблицях, побудованих на основі асоціацій, зовнішні ключі використовуються для ідентифікації учасників асоціацій, а в таблицях, побудованих на основі характеристик, зовнішні ключі використовуються для ідентифікації сутностей, описуваних цими характеристиками. 6. Дозвіл проблеми наявності підтипів. 7. Виконання кроків щодо нормалізації отриманих відносин. Наявна модель знаходиться в третій нормальній формі. 8. Вказівка обмежень цілісності проектованої бази даних та короткий опис отриманих таблиць та їх полів.
Рисунок. 5.2 Таблиця «Матеріальні затрати» відкрита у режимі конструктора
Рисунок. 5.4 Таблиця «Трудові затрати» відкрита у режимі конструктора.
Рисунок. 5.6 Таблиця «Інші расходи» відкрита у режимі конструктора.
Рисунок. 5.8 Таблиця «Одиниці виміру» відкрита у режимі конструктора
Рисунок. 5.10 Таблиця «Вироби» відкрита у режимі конструктора.
Рисунок. 5.12 Таблиця «Кадри» відкрита у режимі конструктора.
Рисунок. 5.14 Таблиця «Материалы» відкрита у режимі конструктора. 6 РОЗРОБКА СТРУКТУРИ ДІАЛОГУ Для введення, редагування і видалення записів з таблиці треба розробити форми для кожної таблиці. В вкладці об'єкті БД обираємо Форми. Обираємо створення Форми в режимі майстра. Обираємо таблицю і додаємо всі поля.
Рисунок. 6.1- Вікно створеної форми в режимі конструктора для таблиці «Метеріальні затраты». Аналогічно створюються всі таблиці. Після створення вони мають такий вигляд:
Рисунок. 6.2- Вікно створеної форми для таблиці у режимі конструктора «Трудові витрати». Для створення Кнопочної форми на вкладці Сервіс обираємо Службові програми, далі Диспетчер кнопкових форм.
Рисунок. 6.3- Вікно створення кнопкової форми. Обираємо Створити і додаємо всі форми і обираємо пункт ля редагування. Зберігаємо зміни.
Рисунок 6.4 Вікно головної кнопочної форми 7 ТЕКСТИ SQL ЗАПИТІВ Запит 1 (Підрахунок заробітної плати на кожного робітника): SELECT [Трудовые витрати].nazv_rab, [Трудовые витрати].sost_br, [Трудовые витрати].kol_chas, [Трудовые витрати].tar_stav, [kol_chas]*[tar_stav] AS zp_za_rab FROM [Трудовые витрати]; Запит 2 (Підрахунок витрат на матеріали): SELECT Изделия.nazv_izd, [Материальные витрати].navnie_mat, [Материальные витрати].norma_razh, [Материальные витрати].cena_grn, [Материальные витрати]![cena_grn]*[Материальные витрати]![norma_razh] AS Sum_grn FROM Изделия INNER JOIN [Материальные витрати] ON Изделия.cod_izd = [Материальные витрати].nazv_izdel; Запит 3 (Обрахування інших витрат на вироби): SELECT Sum([Прочие расходы Запрос].sum_pr_raz) AS [Sum-sum_pr_raz], [Прочие расходы Запрос].izdel FROM [Прочие расходы Запрос] GROUP BY [Прочие расходы Запрос].izdel; Запит 4 (Пошук робітника по посаді): SELECT Кадры.ind_cod, Кадры.fio, Кадры.dolzhn, Кадры.stazh FROM Кадры WHERE (((Кадры.dolzhn)=[Введите должность])); Запит 5 (Пошук робітника по ФИБ): SELECT Кадры.ind_cod, Кадры.fio, Кадры.dolzhn, Кадры.stazh FROM Кадры WHERE (((Кадры.fio)=[Введите фамилию и инициалы])); Запит6 (Обрахування загальних витрат на виготовлення виробу): SELECT [Сумарные материальные витрати].nazv_izd, [Сумарные материальные витрати].[Sum-Sum_grn], [Сумарные прочие расходы].[Sum-sum_pr_raz], [Сумарные трудовые витрати].[Sum-zp_za_rab], [Sum-Sum_grn]+[Sum-sum_pr_raz]+[Sum-zp_za_rab] AS ob_zat FROM [Сумарные материальные витрати], [Сумарные прочие расходы], [Сумарные трудовые витрати] GROUP BY [Сумарные материальные витрати].nazv_izd, [Сумарные материальные витрати].[Sum-Sum_grn], [Сумарные прочие расходы].[Sum-sum_pr_raz], [Сумарные трудовые витрати].[Sum-zp_za_rab], [Sum-Sum_grn]+[Sum-sum_pr_raz]+[Sum-zp_za_rab]; 8 СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ Відкриваємо об'єкт Звіти. Створити. Обираємо запит «Загальні витрати на виготовлення»
Рисунок 8.1 Звіт «Загальні витрати на виготовлення» у режимі конструктора
Рисунок 8.2 «Звіт Трудові витрати» у режимі конструктора Для роботи з базою даних «Підрахунок загальних витрат на виробництво» буде зручно використовувати спеціально розроблену кнопочну форму. Для початку роботи з Базою даних треба відкрити її. Після в оболонці вибрати пункт форми і відкрити «Кнопочну форму». Для введення нових даних – натиснути кнопку «Форми для вводу даних» та обрати таблицю до якої ви бажаєте внести дані. Для перегляду звітів потрібно натиснути кнопку «Отчет» та обрати звіт, який ви бажаєте переглянути. Для повернення до головної кнопочної форми натисніть кнопку «Перейти до головної кнопочної форми» Для завершення роботи з базою даних натисніть кнопку «Выйти с БД». ВИСНОВКИ При проходженні виробничої практики була розроблена база даних «Розрахунок загальних витрат на виробництво». Розрахунок проводився з урахуванням Матеріальних затрат, трудових затрат та інших затрат. Задача має простий та зручний інтерфейс. Кожний користувач може з легкістю працювати в цій базі даних. В кінцевому звіті вираховуються поля, а також підбиваються підсумки витрат. Ця задача реалізовується на підприємстві ТОВ «Луганський завод «Енергоремонт»». при розрахунку кінцевих затрат на виробництво готового виробу. В ході розробки бази даних були закріплені навички роботи з додатком MS Access. Було створено: 1) Сім таблиць 2) П’ять запитів 3) П’ять звітів, 4) Чотири форми, з яких одна кнопочна. ЛІТЕРАТУРА 1. Вейскас Д. Ефективна робота в Microsoft Access 97 – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 976 с.:ил. 2. Дейт, К. Дж. Введення в системи баз даних.: Пер. с англ. – 6-е ізд. – К.: Диалектика, 1998. – 784 с.:ил. 3. Євдокімов В.В. Економічна інформатика. Підручник для вузів. Под ред. д.є.н., проф. В.В. Євдокімова. – СПб.: Питер, 1997. – 592 с.:ил. 4. Каратигін С.А. Access 2003 (серія “Без проблем!”) – М.: Східна Книжкова Компанія, 2004. – 368 с.:ил. 5. Керри Праг, Майкл Ирвин Библия пользователя Access 2002. М.: Издательство «Диалектика», 2003. – 1200 с. 6. Навчальний посібник для старших класів за курсом "Інформатика й обчислювальна техніка". Видання третє, перероблене.– М.: АБФ, 1998. – 656 с.:ил. 7. Пасько В. Access 2000 (русифікована версия). – К.: Видавнича група BHV, 2003. – 384 с. 8. Руденко В.Д., Макарчук А.М., Патланжоглу М.А. Курс інформатики / Под ред. Мадзігона В.Н. – К.:Фенікс, 1998. – 368 с. 9. Тельман, "Основы систем баз данных", Москва, Финансы и статистика', 1983г. 10. "Технология баз данных на персональных ЭВМ", Москва, 'Финансы и статистика', 1992 11. Харитонова И., Изучим Access 2000 самостоятельно. – CПб.: Издательство Питер, 2005.-384с. ДОДАТОК А (Вхідна документація) ДОДАТОК Б (Схема даних)
ДОДАТОК В (Вміст таблиць)
Рисунок. 1 Таблиця «Трудові витрати»
Рисунок. 2 Таблиця «Матеріальні витрати»
Рисунок. 3 Таблиця «Інші витрати»
Рисунок. 4 Таблиця «Одиниці виміру»
Рисунок. 5 Таблиця «Вироби»
Рисунок. 6 Таблиця «Кадри»
Рисунок. 7 Таблиця «Матеріали» ДОДАТОК Г (Результати запитів)
Рисунок 1 Запит «Трудові витрати»
Рисунок 2 Запит «Матеріальні витрати»
Рисунок 3 Запит «Інші витрати»
Рисунок 3 Запит «Загальні витрати на виготовлення». ДОДАТОК Д (Вихідні звіти)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|