Теоретичні відомості.

Лабораторна робота №1

«Дослідження умов зорової праці на робочих місцях»

Мета:

• вимірювання освітлення на робочих місцях за допомогою люксметра Ю - 116;

• дослідження умов зорової роботи на робочих місцях у виробничих приміщеннях та нормування освітлення за ДБН В.2.5-28-2006;

• виконання розрахунку загального штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку;

• вибір перетину дроту для освітлювальної мережі.

Теоретичні відомості.

1. Вимоги, які ставляться до освітлення.

Раціонально виконане освітлення виробничих приміщень надає позитивного психофізіологічного впливу на працюючих, сприяє підвищенню якості продукції та продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує втому і травматизм на виробництві, зберігає високу працездатність в процесі праці.

До освітлення надаються певні вимоги:

• освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання даної роботи;

• освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;

• на робочій поверхні не повинно бути тіні, особливо рухливої;

• в полі зору не повинно бути прямого і відбитого блиску (блиск - підвищена яскравість освітленої поверхні, яка викликає осліплення);

• величина освітленості повинна бути постійною в часі;

• спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи (ця вимога особливо суттєва для забезпечення правильної кольоропередачі);

• освітлювальні установки не повинні бути джерелом додаткових небезпек та шкідливостей;

• установки повинні бути економні, прості та надійні в роботі.

2. Класифікація освітлення.

При освітленні виробничих приміщень використовують:

• природне освітлення, створене світлом неба;

• штучне, яке здійснюється за допомогою електричних ламп;

• сумісне освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюють штучним.

Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним перебуванням людей у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення». Природне освітлення приміщень може бути бічним (однобічним та двобічним), верхнім і комбінованим (бічне та верхнє) освітлення.

За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути загальним і комбінованим (до загального додається місцеве, встановлене безпосередньо на робочих місцях). Використання тільки місцевого освітлення забороняється.

Штучне освітлення за призначенням поділяється на:

• робоче, призначене для виконання виробничого процесу;

• аварійне, забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для продовження роботи при відключенні робочого освітлення;

• евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при відключенні робочого освітлення, встановлюється в місцях пересування людей;

• чергове, освітлення поза робочим часом.

3. Джерела світла.

В якості джерел світла для освітлення застосовують газорозрядні лампи і лампи розжарювання.

Лампи розжарювання відносяться до джерел світла теплового випромінювання. Переваги: зручні при експлуатації, не потребують додаткових пристроїв для вмикання в мережу, прості у виготовленні. Недоліки: низька світловіддача 7-20 лм/Вт, малий термін служби (до 2000 годин), в спектрі переважають жовті і червоні промені (дуже відрізняє спектральний склад цих ламп від сонячного світла), скривлюють кольоропередачу (тому їх не застосовують при роботах, де потрібно розрізняти кольори).

Газорозрядні лампи - це прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону виникає в результаті електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металів, а також за рахунок явища люмінесценції. Переваги: велика світловіддача 40-110 лм/Вт, високий термін служби (до 10 000 годин), від газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік практично в будь-якій частині спектру, підбираючи відповідним чином інертні гази і пари металів. Недоліки: пульсації світлового потоку, період розгорання може досягати 10 хвилин, утворення радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних ламп через пульсацію світлового потоку можлива поява стробоскопічного ефекту.

Стробоскопічний ефект - це явище скривлення зорового сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються або змінюються в мигаючому світлі, яке виникає при співпаданні кратності частотних характеристик руху об'єктів і змінення світлового потоку в часі в освітлювальних установках з газорозрядними лампами, які живляться змінним струмом (якщо частота обертання об'єкта співпадає з частотою пульсації світлового потоку, то об'єкт здається нерухомим). Газорозрядні лампи діляться на лампи низького тиску (люмінесцентні) та високого тиску (дугові ртутні - ДРЛ, галогенні, ксенонові та ін.).

4. Нормування освітлення.

Величина необхідного освітлення на робочих місцях виробничих приміщень нормується за ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення». При штучному освітленні нормується величина освітленості в люксах (Лк), яка вибирається у залежності від характеристики зорової праці з урахуванням найменшого розміру об'єкта розрізнення, фона, контрасту об'єкта розрізнення з фоном. Наприклад, при роботі з вимірювальними приладами найменший розмір об'єкта розрізнення визначається товщиною лінії градуювання шкали, а при креслярських роботах - товщиною найменш тонкої лінії на кресленні. По найменшому розміру об'єкта розрізнення визначається точність виконуваної роботи (розряди з І по VІІI).

Природне освітлення нормується не абсолютним значенням освітлення, яке залежить від часу доби, року і погоди, а відносним коефіцієнтом природного освітлення (КПО), який являє собою відношення освітлення в певній точці приміщення ( – внутрішнє освітлення) до освітлення, створеного світлом повністю відкритого небосхилу ( – зовнішнє освітлення) в цей же час і визначається у відсотках.

(1)

При сумісному освітленні нормуючим параметром також є КПО. Нормоване значення КПО знаходиться у залежності від точності зорової праці для різних систем освітлення.

5. Методика вимірювання освітлення.

Вимірювання освітлення проводиться за допомогою приладу люксметра Ю-116.

Це фотоелектричний переносний прилад, призначений для контролю освітлення, що створюється штучним і природним світлом у виробничих приміщеннях. Люксметр складається з селенового фотоелементу і вимірювального механізму (міліамперметра, проградуйованого в люксах). Принцип дії приладу заснований на явищі фотоелектричного ефекту. Світловий потік падає на фотоелемент, в ланцюгу виникає струм, пропорційний світловому потоку.

Прилад дозволяє вимірювати освітлення у діапазоні 30-100000 Лк (із застосуванням поглиначів з матового скла з коефіцієнтами послаблення 10, 100, 1000). Для проведення вимірювань необхідно встановити горизонтально елемент на робочій поверхні, де проводиться контроль освітлення. Ввімкнути на приладі Ю-116 максимальну межу виміру 100000 Лк. Змінюючи межу виміру за допомогою перемикача діапазонів або фільтрів, досягти, щоб стрілка приладу знаходилась у робочій частині шкали. Зняти показники освітлення.

Порядок виконання роботи.

Дослідження природного освітлення на робочих місцях.

1. Ознайомилися з люксметром.

2. Перевірили показники люксметра: при роз'єднаному світлоприймачі стрілка співпала з нульовим поділенням. З’єднали світлоприймач з насадкою (фільтром), з люксметром, дотримуючись полярності.

3. Зробили вимір освітленості умовно відкритого небосхилу (безпосередньо біля вікна).

4. Зробили вимір освітленості на рівні робочої поверхні по лінії перпендикулярної стіні з вікнами в точках на відстані 1,2,3,4 та 5 м від вікна.

5. Визначили фактичний КПО ( ) в кожній точці за формулою (1).

6. Результати вимірювань та розрахунків занесли в таблицю 1.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая ⇒