Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





КУРСОВА РОБОТА



 

Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС» СумДУ

 кафедра бухгалтерського обліку та оподаткування

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Організація бухгалтерського обліку»

 

на тему «Організація бухгалтерського обліку на агропідприємстві»

 

 

                                                      Виконав: Кибальник Ю. М.

                                                  студент (ка) групи ОПмз-71а

Перевірив: к.е.н., Винниченко Н. В.

              

 

 

Суми – 2018

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Організація бухгалтерського обліку: поняття, об’єкт, етапи, задачі……6

1.2 Нормативно-правове забезпечення організації бухгалтерського

обліку на підприємстві……………………………………………………...12

1.3 Облікова політика як сукупність методів ведення обліку для управління бухгалтерським обліком на підприємстві………………………………….14

РОЗДІЛ 2. СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «АП «Прогрес-Технологія»…………………………………………………………………..20

2.2 Аналіз облікової політики підприємства…………………………………22

2.3 Організація документообігу на підприємстві………………………….…26

2.4 Організація праці бухгалтерів на підприємстві. Посадові інструкції…29

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Удосконалення облікової політики підприємства……………………….34

3.2. Шляхи раціональної організації документообігу на підприємстві….…38

3.3. Удосконалення організації праці бухгалтерів на підприємстві……….42

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..45

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...47

 


 

ВСТУП

 

Бухгалтерський облік є складною системою – сукупністю елементів методу обліку, пов’язаних між собою та об’єднаних в єдине ціле, які надають інформацію про стан і рух активів, капіталу і зобов’язань, про характер і результати господарювання в єдиному грошовому вимірнику [2, c. 6].

Ефективне функціонування будь-якої системи, в тому числі і системи бухгалтерського обліку, забезпечують наступні складові [3]: 1) кадрова складова; 2) матеріальне забезпечення; 3) інформаційна складова; 4) організаційна складова. При цьому організація забезпечує найбільш оптимальне поєднання перших трьох складових, що і забезпечує ефективне функціонування системи. Не зменшуючи значення перших трьох складових, слід зазначити, що саме організація забезпечує переважну частку успіху.

У сучасних умовах господарювання одним із способів, спрямованих на

вдосконалення управління підприємством є раціональна організація бухгалтерського обліку, яка дозволяє удосконалювати документування господарських операцій і документообіг, обробку інформаційних даних, у бухгалтерському обліку, ефективно використовувати робочий час облікових

працівників, здійснювати точний, своєчасний і дієвий облік при найменших

витратах сил і коштів на його ведення, забезпечує узгоджену ритмічну працю

на всіх етапах облікового процесу.

Недоліки в організації бухгалтерського обліку зумовлюють затримку в

поданні звітної інформації, помітно знижують її якість. Наявність великих розривів у часі між моментом отримання бухгалтерської інформації і моментом її використання перешкоджає підвищенню ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Таким чином, раціональна організація бухгалтерського обліку має істотне значення для задоволення потреб управлінського персоналу в інформації, яка є підставою для пошуку шляхів підвищення ефективності діяльності суб'єкта господарювання, забезпечує збереження майна власника та точне визначення результатів діяльності, а



тому потребує постійної уваги для її подальшого вдосконалення на діючих підприємствах України.

Бухгалтерський облік повинен вирішувати поставлені завдання, і, відповідно, бути організований згідно вимог чинного законодавства та умов конкретної господарюючої одиниці. Без належної організації бухгалтерського обліку неможливо досягнути позитивних результатів діяльності, оскільки вона є одним з найвідповідальніших етапів створення підприємства, а також запорукою рентабельності в майбутньому.

Особливо важливо вказати на те, що бухгалтерський облік є не що інше, як частина загальної інформаційної системи, яка перетворює первинні дані, зафіксовані в документах, в продукт управління. Таким продуктом є оброблена інформація, яка має всі властивості товару. З цієї точки зору, бухгалтерський облік є засобом виробництва  товару особливого роду – інформації, яка має вартість, собі вартість, ціну та інші категорії товарного виробництва [6, с. 151].

Інтерес вчених до проблем організації облікового процесу визначається його значною роллю в забезпеченні реальності бухгалтерського обліку та, як наслідок, ухвалення правильних економічних рішень.

Питання організації бухгалтерського обліку досліджували відомі економісти Р. Антоні, Р.Я. Вейцман, П. Гарньє з позиції застосування наукових організаційних принципів для організації функціонування бухгалтерських апаратів, Ф. Беста, Ж.Б. Дюмарше розглядали системний підхід до бухгалтерського обліку, Д. Сортер - інформаційний підхід до бухгалтерського обліку, І.Ф. Шер приділяв увагу загальним принципам організації обліку. Найбільш чітко в цьому плані висловлюються професори В.Ф. Палій та Я.В. Соколов, які організацію обліку визначають як таку його побудову, при якій облік ефективно виконує свої функції. Я. Даниленко, П.А. Костюк включають до поняття організації складання планів роботи бухгалтерії. І це цілком слушно, адже будь-яка діяльність повинна починатись з постановки цілей та шляхів їх досягнення.

Питання організації обліку на аграрних підприємствах з метою вдосконалення та підвищення рівня організованості цілісної системи бухгалтерського обліку спрямоване на задоволення інформаційних потреб користувачів облікової інформації потребують подальшого дослідження відповідно до нових соціально-економічних відносин і процесу реформування бухгалтерського обліку за міжнародними і національними стандартами, що відбуваються в Україні. Все це визначає актуальність проведеного дослідження та його загальноекономічне значення.

Метою є дослідження механізму організації облікового процесу та вивчення його впливу на формування якісної фінансової інформації і прийняття оптимальних управлінських рішень на підприємстві, а також виявлення напрямів вдосконалення наявних недоліків.


 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

1.1. Організація бухгалтерського обліку: поняття, об’єкт, етапи, задачі

 

    Інформація, що стосується фінансового та майнового стану підприємства є основним засобом зв’язку між підприємством і суб’єктом управління. Без інформації неможливо цілеспрямовано і комплексно впливати на функціонування як окремих бізнесових структур, так і економічної системи держави, тому інформація є необхідним елементом управління. Сам процес управління є системою комплексних заходів, що спрямовані на створення найбільш сприятливих умов ведення виробництва та подальшого розвитку підприємства. Ефективне управління забезпечує раціональне використання існуючих ресурсів, а також дає можливість мінімізувати ризики необґрунтованих витрат, завдяки чому і сприяє зростанню прибутковості фінансово-економічної діяльності суб’єктів господарювання, наприклад тих, що стосуються сільськогосподарського призначення, а тому за ринкових умов стає одним з фундаментальних факторів або складових економічного зростання.

    Переважну частину інформації для прийняття управлінських рішень на усіх рівнях управління починаючи з підприємців і закінчуючи органами державного управління, надає бухгалтерський облік. Безпосередня участь бухгалтерського обліку у процесах розробки та прийняття рішень визначає його однією з функцій управління. Бухгалтерський облік призначений забезпечувати реалізацію завдань, що поставлені суб’єктом управління, що виникають у процесі фінансово-господарської діяльності, тобто досягнення цілей зовнішніх відносно системи обліку[15].

    З огляду на постійний розвиток ринкової економіки і потреби в постійному вдосконаленню управління, через урізноманітнення фінансово-господарської діяльності та ускладнення внутрішньогосподарських зв’язків підприємства потреби в інформації зростають особливо кардинально. Для реалізації цих потреб необхідне як збільшення фізичних обсягів інформації так і підвищення її якості шляхом зростання її точності, аналітичності, репрезентативності, достовірності. Для підвищення ефективності, раціональності бухгалтерського обліку, зростання його функціональної дієвості необхідно налагодити управління обліком як складним системним утворенням[8]. Отже, разом із безмірним зростанням ролі і значення бухгалтерського обліку в управління позачергового значення набуває ступінь раціональності методів, способів та прийомів, що застосовуються для формування інформаційних ресурсів, оскільки вміла організація обліку нерідко перетворюється на визначальний фактор на визначальний фактор успішного функціонування суб’єкта господарської діяльності.

    Вчені по-різному визначали сутність організації обліку як науки. Її місце поміж інших наукових дисциплін не були сталими, а постійно змінювались, трансформуючись разом зі змінами соціально-економічної структури країни , еволюцією світової економічної науки і практики, розвитком потреб управління , тощо.

В сучасній літературі вчені по-різному трактують термін «організація обліку», тобто єдиного терміну досі не виведено (Таблиця – 1).

 

 

Автор Визначення
Безруких П.С [2, с. 12] Науково-обгрунтовану сукупність умов, за якої найбільш економно і раціонально здійснюється збір, обробка і збереження облікової інформації в умовах оперативного контролю за правильним використанням засобів на підприємстві
Бутинець Ф.Ф. [4, с. 41] Цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та вдосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів

 

Продовження Таблиці 1

 

Автор Визначення
Івахненков С.В. [14, с. 20-24] До першої групи він відніс тлумачення організації бухгалтерського обліку як побудови системи обліку, до другої — визначення, у яких використовується системний підхід до організації обліку як важливої функції управління, до третьої — визначення організації обліку як управління обліковим персоналом
Кундря-Висоцька О.П. [17, с. 12] Цілеспрямоване вдосконалення механізму, структури і процесів обліку, впорядкування всіх елементів системи бухгалтерського обліку
Лень В.С. [26, с. 6] Сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку, підтримання і підвищення її організованості, функціонування якої спрямоване на забезпечення інформаційних потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації та формування матеріального й інформаційного забезпечення облікового процесу
Маргуліс А.Ш. [20, с. 45-48] Система документування операцій і документообігу, встановлення графіку облікових робіт, тобто правил і термінів надання і обробки первинних документів і внутрішньовиробничої звітності, побудови плану рахунків і вибір форми рахівництва; систему узагальнення рахункових записів, контролю за здійсненням господарських операцій, забезпечення підприємства обґрунтованими нормативами і кошторисами витрат, нормами запасів оборотних засобів і плановими калькуляціями; побудову облікового апарату і визначення виконуваних ним функцій при централізації обліку у виробничих об’єднаннях (комбінатах, підприємствах), а в окремих випадках – децентралізація його по цехах великих заводів
Островерха Р.Е. [27, с. 70-76] Сукупність цілеспрямованих процесів або дій зі створення, функціонування, упорядкування та постійного удосконалення системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення внутрішніх та зовнішніх користувачів обліково-економічною інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень.

 



Автор Визначення
Сльозко Т.М. [35, с. 23-27] Науково - обґрунтована сукупність умов, за яких найбільш економно і раціонально здійснюється збір, обробка і зберігання бухгалтерської інформації з метою оперативного контролю за правильним використанням майна підприємства та надання користувачам неупередженої фінансової звітності.
Сопко В.В [33, с. 36-39] Система методів, способів та заходів, які забезпечують оптимальне функціонування бухгалтерського обліку та подальший його розвиток
Шмигель А.Д. [39, с. 45] Цілеспрямоване впорядкування і удосконалення методології і техніки бухгалтерського обліку, а також робочих процесів збору первинної обліково-економічної інформації, її обробка, узагальнення і отримання відомостей, необхідних для управління підприємством.

Таблиця 1 - Наукові підходи до визначення терміну «організація обліку»

 

Підвівши вище сказані терміни до висновку можна визначити наступне поняття: організація бухгалтерського обліку – це сукупність заходів, процесів, дій спрямованих на створення, функціонування , упорядкування та постійного удосконалення системи бухгалтерського обліку для забезпечення інформацією власника (керівника)  обліково-економічною інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень.

Термін «організація» має має різні смислові відтінки. У найзагальнішому понятті це налагодження, упорядкування деякої системи. Організація передбачає досягнення і збереження стану певної впорядкованості елементів системи в цілому і підтримання її якості [23].

Між собою терміни «організація» і «ведення» бухгалтерського обліку різні. Перший здійснює власник (керівник) у співпраці з обліковими працівниками. До їх обов’язків входить ведення бухгалтерського обліку із застосуванням і відображенням в обліку господарських операцій, що виникають, складанням і поданням звітності.

Розрізняють три етапи в організації обліку:

1) Методологічний. Вибір конкретного застосування елементів методу бухгалтерського обліку. Певний порядок в якому застосовуються методи відображення господарських операцій в облікових регістрах та формах звітності;

2) Інформаційний – спосіб обробки облікової інформації;

3) Організаційний (адміністративний) – забезпечення ведення обліку та підготовки звітних форм[19].

Результативність обліку залежить від ефективності кожного із цих етапів з врахуванням особливостей, що обумовлено правовим полем діяльності суб’єкта, організаційно-економічними характеристиками його ресурсного потенціалу тощо.

 Організація як змістовне поняття включає упорядкування, збереження і підтримку внутрішнього порядку системи бухгалтерського обліку; сукупність заходів спрямованих на її функціонування із найбільш раціональним використанням ресурсів. Бухгалтерський облік є складною багаторівневою структуру, яку можна структурувати за різними аспектами [4]:

1. Технологічний аспект.

В ньому бухгалтерський облік виступає як необхідне вираження внутрішньої потреби господарювання як системи, яка надалі під впливом подальшого поділу праці ділиться на численні елементи. Об’єднує ці елементи в сукупність технологія облікового, аналітичного і контрольного процесів. Зміст цих технологій об’єднання визначається технікою, методикою збору, зберігання, нагромадження, пошуку, передавання та переобробки даних.

2. Структурний аспект.

Бухгалтерський облік виступає як колективна праця. Отже, як система спільної діяльності різних виконавців, що підлягає впорядкуванню в часі та просторі, тобто є структурною.

Мета – ефективне виконання обліком інформаційної, контрольної та управлінської функцій.

    Обліковий процес як технологічна сукупність складається з трьох етапів:

1) 1-й етап - первинний облік. Надходження в систему бухгалтерського обліку первинної облікової інформації через документування.

2) 2-й етап – поточний облік. Опрацювання, контроль, аналітична оцінка інформації за допомогою складання реєстрів аналітичного обліку. Систематизація інформації в системі бухгалтерських рахунків і реєстрів синтетичного обліку (застосування кореспонденції рахунків).

3) 3-й етап - підсумковий облік. Характерне закриття рахунків, організація підготовчого етапу складання звітності (інвентаризація, визначення фінансового результату), складання оборотної відомості.

4) Складання фінансової, бухгалтерської, оперативної, статистичної, податкової та інших форм звітності [34].

Основними об’єктами організації бухгалтерського обліку є: обліковий процес (номенклатура, носії, документообіг, документопотоки); праця виконавців (працівників бухгалтерії, лінійного апарату); забезпечення обліку (організаційне, інформаційне, правове, технічне, умов праці); розвиток системи бухгалтерського обліку[23].

Суб’єктами в організації бухгалтерського обліку виступають: власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством, та головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Організація обліку зводиться до таких основних завдань:

1) Розробка концепції облікової політики;

2) своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві;

3) обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів у відповідності до вихідної інформації;

4) складання на основі отриманого масиву обробленої інформації зафіксованої у первинних документах і регістрах балансу і фінансової звітності та подачі їх зацікавленим користувачам.

5) забезпечення ефективного управління підприємством;

6) виявленя економічних і юридичних наслідків [1].

Система обліку виступає забезпечуючою ланкою, а тому основним завданням є упорядкування вхідної і вихідної інформації у відповідності до потреб управління та зовнішніх користувачів. При цьому внутрішня структура системи бухгалтерського обліку змінюється в напрямку своєчасного забезпечення і отримання в повному обсязі вихідної інформації для управління та вивчення різного роду користувачами. Чим різноманітніша така інформація, тим більше рівнів управління та користувачів вона забезпечує і тим складнішою є внутрішня структура системи обліку.

 

1.2 Нормативно-правове забезпечення організації бухгалтерського обліку на підприємстві      

 

Системою нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку вважають сукупність законодавчих, нормативно-правових актів та інших документів, які відносять до бухгалтерського обліку. На даний час в Україні існує багаторівнева система регулювання обліку і звітності. Перетворення в країні досить сильно вплинули на її формування,адже необхідність працювати у нових ринкових умовах, а також динамічне розповсюдження та впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності. В Україні, система регулювання бухгалтерського обліку та звітності загалом сформована, незважаючи на це на шляху реформування бухгалтерського обліку в напрямку наближення до Міжнародних стандартів фінансової звітності існують певні проблеми організаційного і методологічного характеру.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена п’ятьма рівнями, кожен з яких охоплює ряд документів:

- перший рівень: Закони України, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили;

- другий рівень: Постанови Кабінету Міністрів, Укази Президента, тобто акти вищого органу в системі органів виконавчої влади;

- третій рівень: Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які затверджуються Міністерством фінансів України.

На сьогодні в Україні 35 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які охоплюють всі чинні Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку. Деякі національні стандарти об’єднують положення декількох МСФЗ, а в окремих випадках розробляються стандарти, зміст яких не має аналогу в міжнародних стандартах. Але всі національні стандарти базуються на МСФЗ та не суперечать їх положенням [9].

Стандарти надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв’язку з чим бухгалтерські записи часто залежать від обраного методу. Вони описують можливі методи, надають рекомендації щодо вибору найбільш вдалого методу для підприємств залежно від специфіки їх діяльності. А бухгалтер обирає необхідні йому проводки відповідно до облікової політики.

- четвертий рівень: Нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Міністерства фінансів та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності;

- п’ятий рівень: Рішення (накази, розпорядження) щодо організації бухгалтерського обліку і застосування конкретної облікової політики, що приймаються керівництвом підприємства на підставі попередніх чотирьох пакетів нормативно-правових документів.

Всі нормативні акти закріплюють положення про обов’язковість ведення бухгалтерського обліку всіма суб’єктами господарювання. Що є не менш важливим чинником вони також закріплюють основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності, правила і процедури їх ведення . Основний законодавчий акт, що регулює питання бухгалтерського обліку і фінансової звітності, це Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,який було прийнято 16 липня 1999 р. В Законі чітко подається визначення бухгалтерського обліку та його об’єкта. Встановлюються єдині правила бухгалтерського обліку для всіх підприємств в незалежності від форм власності і виду діяльності, визначаються правові засади організації, регулювання, ведення і систематичного обліку, його регістрів, порядок оцінки майна та зобов’язань, правила складання і подання фінансової звітності в Україні.

Нормативне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні забезпечує створення єдиних правил фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів , а також з метою вдосконалення обліку та фінансової звітності.

 

1.3 Облікова політика як сукупність методів ведення обліку для управління бухгалтерським обліком на підприємстві

 

Функціонування системи бухгалтерського обліку та процесу його ведення вимагає відповідної організаційної інфраструктури, яка передбачає вирішення ряду методичних, технологічних, технічних і організаційних питань. У процесі їх вирішення, власник підприємства спільно з головним бухгалтером реалізує свою політику в сфері бухгалтерського обліку шляхом самостійного вибору облікових способів і процедур. Це зумовлює появу такого інструменту організації бухгалтерського обліку як облікова політика.

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Тобто це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства.

Чинне законодавство надає суб’єктам господарювання широкі права у формуванні облікової політики. Її формування на підприємстві полягає у виборі найбільш оптимальних і раціональних методів та процедур обліку, які найбільше відповідають за даний момент конкретним умовам господарської діяльності підприємства та забезпечують складання фінансової звітності.

Для формування облікової політики окрім власника підприємства, який ініціює її розробку залучаються керівництво підприємства і головного бухгалтера, від компетенції яких залежить успішне здійснення (провадження)

Облікової політики підприємства.

    На формування облікової політики підприємства вливають наступні фактори:

- форма власності та організаційно – правова структура підприємства;

- вид економічної діяльності чи галузеве підпорядкування, що вливаю на особливості в обліковій політиці при її формуванні;

- обсяги діяльності підприємства, номенклатура продукції та чисельність працюючих;

- забезпеченість ресурсами та умови реалізації продукції;

- матеріально-технічне забезпечення облікова-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками;

- умови організації, стимулювання праці, відповідальності [13].

Формування облікової політики на підприємстві складається з трьох етапів: підготовчого, основного, заключного.

Підготовчий етап стосується збору та аналізу законодавчих, нормативних документів, що регламентують методику та організацію обліку. Також визначаються фактори, що впливають на облікову політику та вивчаються технологічні особливості обліку.

Основний етап формування – це формування методів оцінки і обліку майна підприємства, його витрат і доходів та фінансових результатів. На цьому етапі оформлюється облікова політика.

Третій етап заключний. На ньому здійснюється контроль за впровадженням облікової політики, виявляються недоліки та коригуються зміни.

Формування облікової політики це складний і комплексний процес. Кожен етап розробки потребує детального аналізу і роботи, адже відіграє провідну роль. Лише забезпечення їх гармонізації, по черговості можна забезпечити формування раціональної облікової політики. На всіх етапах необхідно дотримуватися принципів бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності визначеної законодавством; вимог до облікової політики таких як законність, гласність, адекватність, ефективність, єдність. Все це необхідно враховувати відповідно до специфіки діяльності підприємства.

За допомогою облікової політики здійснюється процес ліберизації системи бухгалтерського обліку й відбувається вдосконалювання нормативної системи по бухгалтерському облікові й бухгалтерській звітності, а також дозволяються протиріччя чинного законодавства.

Складові механізма формування облікової політики на підприємстві можна представити таким чином:

1. Методи бухгалтерського обліку. Способи розв’язання конкретних завдань, які постають перед підприємством при веденні бухгалтерського обліку;

2. Принципи бухгалтерського обліку. Вибір основних положень, на основі яких будується облікова політика.

3. Правила ведення бухгалтерського обліку. Конкретизація елементів методу бухгалтерського обліку у вигляді конкретних способів, прийомів, алгоритмів.

4. Процедура бухгалтерського обліку. Вибір порядку (технології) ведення бухгалтерського обліку.

5. Способи ведення бухгалтерського обліку. Вибір способів і прийомів ведення бухгалтерського обліку [27].

Документальне оформлення політики підприємства здійснюється у вигляді системи внутрішніх організаційно-розпорядчих документів, в центрі якої Положення про облікову політику підприємства. Після затвердження цей розпорядчий документ набуває статусу юридичного. Положення про облікову політику – це основний внутрішній документ, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві, є обов’язковим для виконання всіма службами та працівниками підприємства.

Облікова політика підприємства висвітлюється в наказі про облікову політику підприємства, який створюють на початку діяльності. У встановлених законом випадках до наказу можна внести доповнення та зміни. Процес формування облікової політики включає вибір методичних прийомів, процедур і способів організації та ведення бухгалтерського обліку із сукупності затверджених законодавчими та нормативними актами, відповідно до особливостей господарської діяльності конкретного підприємства.

До складу облікової політики входить вибір підсистеми управлінського й податкового обліку, а також форми їх ведення з урахуванням конкретних особливостей цієї звітності.

Наказ про облікову політику передбачає наступні розділи: 1. Методологічні принципи та порядок ведення бухгалтерського обліку. 2. Організація роботи облікового апарату; 3. Технічна організація обліку; 4. Організація бухгалтерського обліку.

Окремим елементом облікової політики є методи бухгалтерського обліку, які передбачені національними П(С)БО, зокрема:

- Методи амортизації основних засобів;

- Вартісна мережа для віднесення матеріальних активів до малоцінних необоротних активів;

- Методи нарахування амортизації малоцінних необоротних активів;

- Методи нарахування амортизації і строки використання нематеріальних активів;

- Що вважати одиницею запасів: найменування чи однорідну групу (вид);

- Методи оцінки вибуття запасів;

- Поряд обліку транспорно-заготівельних витрат;

- Порядок переоцінки запасів;

- Методи визначення резерву сумнівних боргів;

- Методи оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;

- Формування собівартості продукції (робіт, послуг). наводять перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції;

- База розподілу загально-виробних витрат і порядок оцінки запасів незавершеного виробництва;

- Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат;

- Методи обліку витрат (нормативний, позамовний, попередільний);

- Перелік пов’язаних сторін.

Облікова політика на слугує інструментом, завдяки якому можна управляти обліковими процесами на підприємстві.

Сутність облікової політики вимагає роз’яснення теоретичного аспекту її формування через уточнення її складових елементів і практичного – через методологію її формування та організацію для підвищення ефективності функціонування системи управління. Облікова політика підприємства охоплює визначення організаційних, методологічних та технічних елементів організації обліку, формуючи у підсумку наказ про облікову політику, не враховуючи запитів управлінської системи.

Облікова політика повинна формуватися під потреби управління, в іншому випадку її цінність знижується і облікова інформація не відповідатиме поставленим вимогам, а, отже, рішення прийняте на її основі неефективне. Тому, сукупність технічних, організаційних та методологічних елементів облікової політики не дасть можливість вирішувати запити управлінської системи і досягати поставлених цілей у довгостроковому періоді.

Управлінський рівень в обліковій політиці забезпечить ефективність функціонування не тільки системи бухгалтерського обліку, а й підприємства загалом, який повинен бути первинний рівнем у формуванні облікової політики з метою забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень.


 

РОЗДІЛ 2. СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

2.1. Загальна характеристика підприємства ТОВ «АП «Прогрес-Технологія»

 

ТОВ «АП «Прогрес-Технологія» діє згідно діючого законодавства України, володіє, користується та розпоряджається майном, що їй належить, має поточні та інші рахунки, круглу печатку, бланки з власним найменуванням.

Самостійно планує свою діяльність, керуючись завданнями засновника, попитом на вироблювану продукцію, виконувані роботи, послуги та необхідності забезпечення власного виробничого та соціального розвитку. Займається сільськогосподарською діяльністю, зокрема рослинництвом і тваринництвом, а також виробництвом і реалізацією бетону, залізобетонних виробів.

Знаходиться за адресою: 40032, м. Суми, вул. Білопільське шоссе, 33. Керівником ТОВ «АП «Прогрес-Технологія» є Скрипка Микола Олександрович. Головним бухгалтером на підприємстві є Гриценко Лариса Іванівна. Під її керівництвом працює значний штат бухгалтерів.

Підприємство має свої філії в Сумській області, а саме в м. Лебедин, смт. Липова Долина, м. Путивль, м. Охтирка, а також завод «Будіндустрія», який знаходиться за адресою м. Суми, вул. Воєводіна, 4.

Для досягнення своєї мети ТОВ «АП «Прогрес –Технологія» діє у таких напрямках діяльності:

-  вирощування зернових культур;

-  вирощування і продаж/закупівля великої рогатої худоби;

-  реалізація меду;

-  вирощування і реалізація розсади огірків, помідорів, капусти;

-  вирощування овочів в теплицях;

-  здача в оренду приміщень та складів;

-  надання транспортних авто послуг;

-  виробництво і реалізація бетона, залізобетонних конструкцій і блоків;

- добуток і реалізація піску;

-  надання послуг проживання в готелі смт. Липова Долина, тощо.

Позитивними характеристиками підприємства є:

– близьке розташування до основних суб’єктів інфраструктури АПК та споживачів продукції;

– великий практичний досвід по виробництву продукції;

– низький рівень собівартості в порівнянні із середніми сільськогосподарськими підприємствами;

– ефективна структура.

Агропідприємство є широко профільним і охоплює значну кількість галузей господарства. Прибутковим і перспективним є видобуток піску на Токарівському родовищі в с. Токарі. Пісок як річний так і кар’єрний використовується підприємством не тільки як сировина, але й реалізується як товар досить потужним будівельним компаніям Сумщини.

Продукція сільськогосподарського виробництва досить високої якості і за низької ціни. До підприємства належать дві ферми в с. Косівщинська, с. Солідарному.

Підприємству належать величезні території і склади, які, нажаль, використовуються не раціонально. Догляд за ними вимагає значних затрат, які підприємство не в змозі перекрити, і тому з кожним роком стан їх погіршується і перспектива здати в оренду, продати чи реалізувати під власні потреби в наслідок збільшення чи розширення виробництва падає.

На сьогоднішній день ТОВ «АП «Прогрес-Технологія» є прибутковою організацією з потужним агрокомплексом.

 

2.2 Аналіз облікової політики підприємства

 

На підприємстві ТОВ «АП «Прогрес-Технологія» облікова політика знаходиться на стадії розробки та удосконалення, вона формується на основі «Наказу про облікову політику». Дані наведені в Додатоку А це пропозиції з боку автора.

Облікова політика характеризується складною структурою. Мінімальною структурною одиницею, яка не підлягає подальшому смисловому поділу, є реквізит. Реквізити поділяються на два види: реквізити-ознаки, реквізити-основи. Перші характеризують якісну сторону об’єктів обліку (господарських явищ, фактів, процесів), а другі – кількісну. Прояв конкретних об’єктів обліку через реквізити формує облікову номенклатуру – перелік господарських фактів про форми функціонування майна, капіталу, а також результати господарської діяльності. Облікова номенклатура поточного обліку є основою майбутнього робочого плану рахунків. На кожному підприємстві затверджений державними органами єдиний план рахунків має бути деталізований для поточних потреб управління.

Приймаючи до уваги, що сільськогосподарське підприємство відпов



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.