Дистанційне навчання учнів 10 класу з української мови

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Дистанційне навчання учнів 10 класу з української мови

Тема уроку: «Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата. Синоніміка різних способів передачі прямої мови».

План підготовки.

1. Відновити в пам’яті теоретичні відомості за алгоритмом:

А) визначення термінів із теми (наприклад, що таке пряма мова?)

Б) повторити пунктограми при прямій мові, діалозі, цитатах.

2. Виписати по прикладу на кожне правило або скласти самостійно на тему: «Школа».

Дистанційне навчання учнів 10 класу з української літератури

Тема уроку: Леся Українка. «Лісова пісня». Образи твору.

Прочитати драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Уміти аналізувати образи твору.

План

1. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси.

2. Мати Лукаша і Килина – антиподи головної героїні Мавки.

3. Симбіоз високої духовності та буденного прагматизму в образі Лукаша.

4. Природа і людина у творі.

5. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини.їЇї творчих можливостей.

6. Художні особливості твору «Лісова пісня» Лесі Українки.

Вивчити уривок з драми-феєрії «Лісова пісня» напам’ять. (Останній монолог Мавки).

Підготуватися до твору за творчістю М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В. Стефаника, Лесі Українки.

Прочитати вірш М. Вороного «Іванові Франкові» https://www.ukrlib.com.ua/books/printitzip.php?tid=467 або

Іванові Франкові

Микола Вороний

Відповідь на його Посланїе

La poesie n'a pas la verite pour

objet, elle n'a qu'elle-meme.

Charles Baudelaire [1]

Hi, мій учителю і друже,

Про мене все це не байдуже.

Життя з його скаженим шалом,

З погонею за ідеалом,

З його стражданням і болінням

І невгамованим сумлінням,

Життя — се дві противні сили,

Що між собою в бій вступили.

Одна з них — велетень-гнобитель,

А друга — геній-визволитель;

Його двосічна гостра криця

Влучна, як з неба блискавиця;

Але і велетень могучий

В руці тримає меч блискучий?

Страшні, тяжкі його удари,

А ще страшніш таємні чари...

Як маю я його цуратись

Чи від ударів ухилятись?

О, ні! Я, взявши в руки зброю,

Іду за генієм до бою.

Рубаюсь з ворогом, співаю,

В піснях до бою закликаю

Всіх тих, що мляві, чи недужі,

Чи під укриттям сплять байдужі.

І знаю я, що замість плати

Мене чекають кари, страти...

Та чи ж грізний удар обуха

Там, де буяє творчість духа?

Одна хвилина раювання

Там відкупляє всі страждання.

Бо то чуття свобідні, щирі

Бринять у святобливій лірі.

І прикро, як ураз зі мною

Стають, немовби теж до бою,

А справді для пихи своєї

З порожнім серцем фарисеї

І паперовими мечами

Вимахують над головами.

Хто кликав їх? Чого їм треба?

Чи хробакам потрібно неба?

Нехай ідуть всі ті нездари

На торговиці та базариї

Нікчемний крам, дрібні вигоди —

От їх найвищії клейнодиі

Але коли повсякчас битись,

То серце може озлобитись.

Охляти може, зачерствіти,

Зав'януть, як без сонця квіти.

Душа бажає скинуть пута,

Що в їх здавен вона закута,

Бажає ширшого простору —

Схопитись і злетіти вгору,

Життя брудне, життя нікчемне

Забути і пізнать надземне.

Все неосяжне — охопити,

Незрозуміле — зрозуміти!

О, друже мій, то не дурниці.—

Всі ті щасливі небулиці

Про райських гурій, про нірвану,

Про землю ту обітовану.

Вони тягар життя скидають

І душу раєм надихають.

Чи все ж те розумом збагнути,

Що дасться серцеві відчути?

І чи можливо без утрати

Свобідний творчий дух скувати?

І хто Поезію — царицю

Посміє кинуть у в'язницю?

Хто вкаже шлях їй чи напрямок,

Коли вона не зносить рамок?

В ній в с і краси кольори сяють,

В ній в с і чуття і змисли грають!..

До мене як горожанина

Ставляй вимоги — я людина.

А як поет — без перепони

Я стежу творчості закони;

З них повстають мої ідеї —

Найкращий скарб душі моєї.

Творю я їх не для шаноби;

Не руш, коли не до вподоби.

І ще скажу, мій славний друже,

Я не беру життя байдуже.

Високих дум святі скрижалі,

Всі наші радощі і жалі,

Всі ті боління і надії

І чарівливі гарні мрії, —

Все, що від тебе в серце впало,

Не загубилось, не пропало...

Моя девіза: йти за віком

І бути цілим чоловіком!

Харків, 1902 р.

⇐ Предыдущая 12