Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья



Лекція № 17 : “Антенні решітки”

Стр 1 из 2Следующая ⇒


 Лекція № 17 : “Антенні решітки”

 

При організації радіоканалу звуження головної пелюстки ДС ан­тени дає змогу пропорційно зменшувати вихідну потужність радіо­передавача, що при розв'язанні деяких технічних завдань є доцільним або принципово необхідним. Але формування гостроспрямованої однопелюсткової ДС потребує застосування антени з вельми значними поперечними розмірами апертури .

 

Зазначене завдання розв'язується шляхом використання замість однієї громіздкої антени просторово впорядкованої сукупності од­нотипних антен прийнятних габаритних розмірів, тобто — антенної решітки (АР).

 

Залежно від геометрії просторового розподілу окремих антен (еле­ментів АР) антенні решітки можуть бути:

лінійними (рис. 1, а);

пло­скими (рис. 1, б);

об'ємними (рис. 1, в).

 

 

 

 


Рис. 1 Антенні решітки

Рис.1

 

Розглянемо структуру і фізичний зміст формули, що визначає комплексну характеристику спрямованості  антенної решітки.

 

Комплексну напруженість електричного поля És , що збуджу­ється -тим типовим елементом АР у точці спостереження M(r,φ, ) (рис. 2), формально можна подати виразом

 

(1)

де  — максимальне значення напруженості поля на відстані  в напрямі основного випромінювання -то елемента;

F( ,φ) — нормована характеристика спрямованості -го елемента;

Ψs - значення фази s-го випромінювача.

 

 

 

 


Рис. 2 Визначення напруженості поля антенної решітки

 

Результуюче поле п когерентних випромінювачів фазованої антенної решітки (ФАР) описується такою формулою:

 

 
            

 

   (2)

 

де   Em1  — напруженість базового антенного пристрою;

 

 — комплексна нормована ХС окремого антен­ного пристрою в будь-якому вузлі ФАР.

Інтерференційний множник системи випромінювачів у співвід­ношенні (2) визначається такою формулою:

 

                          (3)

 


12Следующая ⇒
  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.