Тема: Провідні напрями психології

Рожновська М. С. 408 гр.

Методичнарозробка лекції

Дисципліна: Загальна психологія

Тема: Провідні напрями психології

Аудиторія: 1 курс, другий семестр

Кількість годин: дві академічні години

Форма: тематична, візуалізація (схеми, малюнки на дошці)

Мета: сформувати уявлення студентів про основні напрями психології

План:

1) Характеристика психоаналітичного напряму Ψ

2) Характеристика біхевіористичного напряму Ψ

3) Характеристика гуманістичного напряму Ψ

Самостійна робота (конспект):

1) Когнітивна психологія

2) Гештальтпсихологія

3) Радянська психологія

+ Таблиця: напрям – автор (автори) – основні поняття

Опорний конспект.

Література: Гальперин «Введение в психологию», М’ясоїд «Загальна психологія», Трофімов – підручник з психології, Ярошевский «История психологии».

Основні поняття: НАПРЯМОК ПСИХОАНАЛІЗ БІХЕВІОРИЗМ ГУМАНІСТИЧНА Ψ ІД ЕГО СУПЕР-ЕГО ЛІБІДО «СТИМУЛ-РЕАКЦІЯ» САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ

Інтегративні зв’язки:

Опорний конспект

1) Характеристика психоаналітичного напряму Ψ

3. Фрейд і Й. Брейер (1895 ) - народження класичного психоаналізу.

Фрейд «Тлумаченні сновидінь» - перший виклад положень напряму.

Три рівня вчення психоаналізу:

• метод дослідження, який спирається на виявлення неусвідомлюваного значення слів, вчинків і продуктів уяви (снів, марень, фантазування) шляхом тлумачення вільних асоціацій;

• психотерапевтичний метод, який спирається на це дослідження;

• сукупність теорій психології і психопатології (теорія дитячої сексуальності тощо), в яких систематизовано дані, отримані психоаналітичним методом дослідження й лікування.

Структура особистості:

«Воно» (Ід) - це базова і найдавніша структура психічного жит-тя особистості. У ній зосереджені інстинктивні, примітивні, спадковіаспекти особистості. Це скарбниця примітивних інстинктивних праг-нень, емоцій, спогадів, забутих дитячих образ, травм, вороже ставлен-ня до своїх батьків, невтілені сексуальні бажання. Все це свідомістьвідкидає і сприймає як неприйнятне. «Воно» - темне, хаотичне, біо-логічне несвідоме, що не знає законів та не підпорядковується прави-лам, вільне від обмежень. Провідні компоненти Ід - це сексуальні таагресивні потяги, які вимагають негайного втілення, реалізації.

«Я» (Его) є вродженою і розташовується як в свідомому шарі так і в перед-свідомості. Таким чином, ми завжди можемо усвідомити своє «Я»,хоча це і нелегко. На відміну від Ід, природа якого виявляється в по-шуку задоволення, Его підпорядковується принципу реальності, метаякого - збереження цілісності організму. Принцип реальності даєможливість індивідууму гальмувати, переадресовувати або поступоводавати вихід грубої енергії Ід у рамках соціальних обмежень. Его здатне спрямовувати поведінку в потрібне русло, щоб інстинктивні потребизадовольнялися безпечним для самого індивідуума і для інших людейспособом. Его відповідає за довільну поведінку, може контролювати іпригнічувати інстинкти, прагне до послаблення напруги і посиленнязадоволення.

«Над-Я» (Супер-Его) - це третій, найпізніший компонент особис-тості, інтерналізована версія суспільних норм і стандартів поведінки,морально-етична інстанція особистості. Супер-Его у процесі соціалізації формується з Его і слугуєцензором вчинків та думок останнього. Це внутрішня репрезентаціятрадиційних цінностей та ідеалів суспільства в тому вигляді, якийсформовано виховними впливами, насамперед сім'ї. Функції: совість, самоспостереження і формування ідеалів.

Ключові поняття:

- несвідоме - уявлення про те, що існує психічна діяльність, яка суб'єктом не усвідомлюється

- опір - ідея про те, що свідомість опирається проникненню в неї несвідомих тенденцій (і робить це шляхом психічного захисту)

- трансфер - поняття про те, що на відношення людини до об'єкту впливає її відношення до минулих об'єктів (перш за все тих, що оточували її в дитинстві)

- лібідо - сексуальна енергії, джерело якої знаходиться у несвідомому

2) Характеристика біхевіористичного напряму Ψ

За вченням біхевіористів, поведінка людини у своїй основі визначається не внутрішніми психічними процесами, а механічними впливами зовнішнього середовища за принципом «стимул—реакція».

Під реакціями біхевіористи розуміють рухи людини, чинені при виконанні тієї або іншої дії; під стимулами — доступні зовнішньому спостереженню подразнення зовнішнього світу, що викликають у людини ті чи інші реакції. Оскільки між стимулами і реакціями існує закономірний зв'язок, то, знаючи причини цього зв'язку і вивчивши, які стимули викликають ті чи інші реакції, можна, стверджують біхевіористи, безпомилково домагатися від людини потрібної поведінки, зовсім не звертаючись до її внутрішнього психічного переживання

3) Характеристика гуманістичного напряму Ψ

Гуманістична психологія. Цей напрям в психології пов'язаний з іменами А. Маслоу (1908-1970), К. Роджерса (1902-1987), Г. Олпорта (1897-1967), він вкорінений у психотерапевтичній практиці. Головним предметом психології він визнає особистість як унікальну цілісну систему, яка являє собою не щось нерухоме, а живу можливість самоактуалізації - неповторного прояву в реальному житті індивідуального потенціалу людського буття, властивого кожній людині. Людина повинна вивчатися у цілісності й унікальності. Людина відкрита до світу. Переживання світу в собі та себе в світі є головною психологічною реальністю. Людина - істота вільна, здатна вирішувати, обирати шлях власного розвитку. Вона активна, творча істота. Віра в людину гуманістичної психології збігається з певними аспектами філософії Ж.-Ж. Руссо, який ще за часів Просвітництва вважав, що цивілізація стає на перешкоді людському щастю, бо спотворює первинно добру людську природу. Людина народжується, щоб бути доброю й прекрасною, але суспільство, оточення не дає цьому потенціалу ствердитись у реальному житті, нищить його. Це винищення відбувається шляхом прищеплення людині певних цінностей, стандартів і цілей, які не є справжніми її цінностями, цілями. Поведінка людини стає вигідною її оточенню, але безглуздою з точки зору її власного розвитку. Щоб бути щасливою, людині потрібно прислухатися до себе.