|
|||
Тема 1: Предмет, метод та принципи господарського процесуального праваСтр 1 из 3Следующая ⇒ Тема 1: Предмет, метод та принципи господарського процесуального права Тези лекції План. 1. Сутність, предмет та метод господарського процесуального права; 2. Поняття і система принципів господарського процесуального права;
Основна література:
1. Господарський процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] / Режим доступу до документа: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/1798-12/print1337627265420806 2. Беляневич В. Е. Хозяйственно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / В. Е. Беляневич. – К. : Юринком Интер, 2011. - 673 с. 3. Господарське процесуальне право України: Підручник / За ред. О. І. Харитонової. — К. : Істина, 2009. — 360 с. 4. Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К. : КНЕУ, 2008. — 224 с. 5. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : Учеб. пособие / С. В. Васильев. - [ изд. 2-е, перераб. и доп.]. - Х. : Эспада, 2004. - 408 с. 6. Господарський процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/1798-12/print1337627265420806 7. Господарське судочинство в Україні [Текст] : Правові засади та судова практика / уклад. В. С. Москаленко [та ін.] ; ред. Д. М. Притика ; Вищий господарський суд України. - К. : Видавничий дім «ІнЮре», 2004. - 769 с. 8. Кройтор В. А. Джерела господарського процесуального права. Довідкова допомога / В. А. Кройтор. – Х. : Еспада, 2003. – 264 с. 9. Арбитражный процесс: Учеб. пособие / Под ред. Р. Е. Гукасяна и В. Ф. Тараненко. – М. : Юрид. лит., 1996. – 208 с. 1.Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною. Предметом господарського процесуального права є юридичні процесуальні дії суду і зацікавлених осіб у ході здійснення правосуддя у справах, підвідомчих господарським судам[1]. Що ж стосується питання методики цієї галузі права, воно й досі є малодослідженим. Утім, на думку В. С. Щербини, основними методами господарського процесуального права є метод субординації (централізоване, імперативне регулювання, при якому регулювання зверху донизу здійснюються на владно-імперативних засадах) та метод координації (децентралізоване, диспозитивне регулювання, при якому регулювання визначається також знизу, на його хід і процес впливає активність учасників суспільних відносин)[2]. Останнє пояснюється тим, що, з одного боку, господарський процес є владною діяльністю господарського суду із застосування норм матеріального і процесуального права, що припускає владний початок у механізмі господарського регулювання, з іншого — процес є формою примусового здійснення суб'єктивних прав в основному в тих галузях права, які будуються на рівності, диспозитивності їх суб'єктів[3]. Функції господарського процесуального права можна визначити як обов’язки, встановлені законодавством у сфері підприємницької або іншої економічної діяльності[4]. Досліджуючи питання функціонування господарських судів, можна дійти висновку, щогосподарський процес– це встановлена нормами господарсько-процесуального права форма діяльності господарських судів, спрямована на захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів суб’єктів господарювання. Сукупність правових норм, які регулюють порядок цієї діяльності, є господарським процесуальним правом. Тобто господарське процесуальне право регулює порядок здійснення господарського процесу. Таким чином, господарське процесуальне правоможна визначити як систему правових норм, які регулюють діяльність господарського суду й інших зацікавлених осіб, пов'язану зі здійснення правосуддя у справах компетенції господарського суду[5]. Утім, слід зазначити, що господарський процес — це не просто сукупність дій, урегульованих нормами господарського процесуального права, а їх визначена система. Так, судовий розгляд господарських справ здійснюється в певній логічній послідовності на різних стадіях процесу. А процесуальні дії, які здійснюють учасники господарського процесу, залежно від мети їх здійснення і змісту складають стадії господарського процесу. У кожній стадії процесуальні відносини носять специфічний характер, який визначається об’єктом цих відносин, суб’єктним складом учасників на кожній стадії, змістом і метою процесуальних дій[6]. Таким чином, господарське судочинство, як будь-який процес, являє собою поступовий рух, що складається з ряду стадій. Кожна стадія господарського процесу має свій зміст, охоплює собою визначену сукупність процесуальних дій, спрямованих на досягнення самостійної мети. На думку В. Васильєва, існують такістадії господарського процесу: 1) провадження в господарському суді першої інстанції; 2) провадження в апеляційній інстанції; 3) провадження в касаційній інстанції; 4) перегляд судових актів господарського суду за нововиявленими обставинами; 5) виконання судових актів[7]. 2.В усіх сферах діяльності держави і його органів завжди лежать певні принципи. Це положення стосується і діяльності господарських судів. Принципи господарського процесуального права чітко виражають сутність процесу, характеризують зміст господарського судочинства. Отже, лише завдяки ретельному дослідженню принципів як вихідних засад можливим є отримання системного знання про господарське процесуальне провадження, оскільки це дозволить «...розкрити його найважливіші визначальні риси, що у своїй єдності відображали б його якісну своєрідність і в той же час відрізняли його від суміжних явищ»[8]. На необхідність чіткого визначення принципів цілком слушно вказував Рудольф фон Ієринг: «Принцип – це та крапка, яку шукає законодавець, але доки ще йому не вдалося оволодіти нею, він повинен кружляти навколо неї, описувати її за допомогою казуїстичних постанов»[9]. Господарський процес також має власні принципи, або вихідні засади, серед яких окремо слід виділити ті, що відбивали б його найсуттєвіші риси. У юридичній літературі принципи господарського процесуального права визначаються як закріплені в нормах господарського процесуального права основні засади (керівні положення), що визначають характер організації господарського суду та його діяльності щодо здійснення правосуддя в господарських відносинах[10]. Вони чітко виражають сутність процесу та закріплені в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» і нормах господарського процесуального права. Втім, кожний принцип знаходить своє закріплення і вираження, як правило, не в одній якій-небудь нормі права, а в ряді норм і процесуальних правил, що характеризують зміст даного принципу. Тому для того щоб правильно зрозуміти зміст того або іншого принципу, потрібно проаналізувати всі правові норми, у яких одержали відображення керівні положення господарського судочинства. Класифікація принципів господарського процесуального права можлива за різними підставами: 1. за характером нормативного джерела, у якому закріплений конкретний принцип; 2. Залежно від того, в одній чи кількох галузях права діють відповідні принципи, зберігається їхній розподіл на: 3. Залежно від об'єкта регулювання принципи господарського процесуального права можна розбити на дві групи: а) принципи, які визначають організацію та устрій господарського суду (організаційні принципи): б) принципи, які регулюють процесуальну діяльність господарського суду (функціональні): Усі принципи господарського процесуального права у своїй сукупності складають взаємозалежну і взаємозумовлену систему, що являє собою певне цілісне утворення, при цьому кожний із принципів послідовно розкриває зміст галузі права в цілому. [1] Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник / І. А. Балюк. – К. : КНЕУ, 2008. – С. 40. [2] Притика Д. М. Арбітражний процес [Текст] : навч. посіб. / Д. М. Притика, М. І. Тітов, В. С. Щербина. - Х. : Консум, 2001. – Ч. ІІ. – С. 23-24. [3] Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник / І. А. Балюк. – К. : КНЕУ, 2008. – С. 40. [4] Пиляева В. В. Краткий курс арбитражного процессуального права: Учебное пособие /В. В. Пиляева. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. - С. 12. [5] Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник / І. А. Балюк. – К. : КНЕУ, 2008. – С. 40. [6] Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К. : КНЕУ, 2008. — С. 38. [7] Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : Учеб. пособие / С. В. Васильев. - [ изд. 2-е, перераб. и доп.]. - Х. : Эспада, 2004. - С. 31. [8] Керимов Д. А. Философские проблемы права / Д. А. Керимов. - М. : Мысль, 1972. – С. 64. [9] Иеринг Р. Юридическая техника / Рудольф Иеринг [Сост. А. В. Поляков]. – М. : Статут, 2008. – С. 63. [10] Притика Д. М. Арбітражний процес : навч. посіб. / Д. М. Притика, М. І. Тітов, В. С. Щербина. - Х. : Консум, 2001. – Ч. ІІ. – С. 26.
|
|||
|