Назва наукового напрямку (модуля): 3 страница

⇐ ПредыдущаяСтр 56 из 138Следующая ⇒

98.

Які рентгенологічні ознаки ехінококозу печінки?

Всі відповіді невірні

Всі відповіді вірні

Одиничні, дрібні, округлої форми включення в різних відділах печінки

D. *

Форма включення у вигляді дугоподібної смужки, серпа, частіше в правій частці печінки

Точкові вапнякові включення, частіше в лівій частці печінки

99.

Які холецистографічні ознаки хронічного холециститу?

Збільшені розміри жовчного міхура, зміна його розташування, відсутність конкрементів.

Зменшення розмірів, порушення концентраційної функції

Обмеження зміщуваності, ослаблення концентраційної функції

D. *

Зміна форми і розмірів міхура

Збільшені розміри жовчного міхура, зміна його розташування, наявність конкрементів

100.

Які рентгенологічні ознаки гострого холециститу?

Прискорення евакуаторної функції міхура

Обмеження рухливості міхура

Зменшення в розмірах жовчного міхура

D. *

Відсутність контрастної речовини в міхурі, наявність газу в 12-палій кишці і рідини в правому реберно-діафрагмальному синусі

Контрастований, гіпертонічний, збільшений в розмірах з нерівними контурами жовчний міхур

101.

Які конкременти виявляються при оглядовій рентгенографії?

Всі відповіді невірні

Всі відповіді вірні

C. *

Вапняні

Пігментні

Холестерини

102.

На якій хвилині після внутрішньовенного введення контрастної речовини при холеграфії з'являється фаза гомогенізації?

A. *

120 хвилині

100 хвилині

90 хвилині

60 хвилині

50 хвилині

103.

Яка максимальна довжина незміненого жовчного міхура на холецистограмі у дорослих людей?

До 14 см

B. *

До 12 см

До 10 см

До 8 см

До 6 см

104.

Який максимальний поперечний розмір незміненого жовчного міхура на холецистограмі у дорослих людей

До 6 см

До 5 см

C. *

4-5 см

До 3 см

1-2 см

105.

Поява інтенсивної тіні жовчного міхура при холецистографії свідчить про збереження:

Жовчоутворюючої функції

Жовчовивідної функції

Скоротливої функції

D. *

Концентраційної функції

Евакуаторної функції

106.

Розташування нормотонічного жовчного міхура на рентгенограмі у нормостеніків на рівні хребців:

5 поперекового

4 поперекового

C. *

3-4 поперекових

2-3 поперекових

1-2 поперекових

107.

При пероральній холецистографії у дорослих тінь жовчного міхура найінтенсивніша через:

A. *

15-17 годин

10-12 годин

8-10 годин

5-6 годин

2-3 годин

108.

В рентгенодіагностиці поліпів в товстій кишці найбільш ефективна методика:

Томографія

Перорального дослідження товстої кишки водорозчинними йодовмісними препаратами

Перорального дослідження товстої кишки барієвою суспензією

D. *

Тугого заповнення кишки ретроградно введеною барієвою суспензією

Подвійного контрастування товстої кишки

109.

Поліпи в товстій кишці звичайно локалізуються:

В поперечній ободовій кишці

В сліпій кишці

У висхідній і поперечній ободовій кишках

В низхідній ободовій кишці

E. *

В прямій і сигмоподібній кишках

110.

При метастазуванні раку товстої кишки частіше вражаються:

Яєчники

Кістки

Нирки

Легені

E. *

Печінка

111.

Найважливішою ознакою, що відрізняє рак інфільтративного росту від рубцевих процесів в товстій кишці при іригоскопії є:

Всі відповіді правильні

Велика протяжність ураженої ділянки

Ригідність стінок ураженої ділянки

D. *

Асиметричність звуження, виступоподібна межа уражених і неуражених стінок кишки

Наявність дрібних дивертикулів у кінці ураженого відділу кишки

112.

Рак товстої кишки інфільтративного типу росту частіше за все слід диференціювати по рентгенологічній картині з:

Всі відповіді правильні

Злуковим процесом в кишках

Ендометріозом товстої кишки

Вростанням в кишку пухлин суміжних органів і тканин

E. *

Рубцевими звуженнями товстої кишки різної етіології

113.

Рентгенологічними ознаками раку товстої кишки екзофітного типу росту при іригоскопії є все перераховане, окрім одного:

Додаткова тінь на фоні газу при роздуванні

Ригідність стінок ураженої ділянки кишки

Злоякісний рельєф слизової оболонки на рівні ураження

Дефект наповнення з нечіткими і нерівними контурами

E. *

Зміщуваність дефекту при різних ступенях заповнення барієвою суспензією

114.

При раці товстої кишки екзофітний тип росту пухлини більш характерний для:

Прямої кишки

Низхідної ободової кишки

Сигмоподібної ободової кишки

Поперечної ободової кишки

E. *

Сліпої і висхідної кишок

115.

Серед доброякісних пухлин товстої кишки найбільш часті:

Лейоміоми

Ангіоми

Ворсинчасті пухлини

Ліпоми

E. *

Поліпи

116.

При туберкульозі кишечника найбільш часто вражається:

Всі відповіді невірні

Поперечна ободова кишка

Пряма кишка

Худа кишка

E. *

Ілеоцекальна ділянка

117.

Найхарактернішою рентгенологічною ознакою тонкокишечної непрохідності при оглядовому дослідженні черевної порожнини є:

Дрібні горизонтальні рівні переважно по периферії черевної порожнини

Наявність вільного газу під куполами діафрагми

Обмеження рухливості куполів діафрагми

Відсутність газу по ходу товстої кишки

E. *

Чаші Клойбера в центральних відділах черевної порожнини

118.

При підозрі на кишкову непрохідність рентгенологічне дослідження необхідно починати з:

Оглядової рентгеноскопії і рентгенографії черевної порожнини в положенні Тренделенбурга

Оглядової рентгенографії в горизонтальному положенні

Іригоскопії

Оглядової рентгеноскопії і рентгенографії черевної порожнини в латеропозиції

E. *

Оглядової рентгеноскопії і рентгенографії черевної порожнини у вертикальному положенні хворого

119.

Для рентгенологічної картини хвороби Крона не характерні:

Поява нориць між петлями кишечника

Дрібні поліпоподібні дефекти наповнення, виразки у вигляді рельєф-ніш

Множинний і сегментарний характер ураження кишки

Рубцеві звуження кишки, супрастенотичні розширення, явища кишкової непрохідності

E. *

Великі пухлинні дефекти наповнення до 5-6 см в діаметрі з нерівними контурами

120.

При хворобі Крона грануломатозний запальний процес частіше вражає

Поперечну ободову кишку

Сигмоподібну ободову кишку

Стравохід і шлунок

Клубову кишку

E. *

Термінальний відділ клубової кишки

121.

Яка клінічна ознака відрізняє хворобу Крона від неспецифічного виразкового коліту?

Підвищення температури

Кров в калі

Проноси

Біль в животі

E. *

Утворення зовнішніх і внутрішніх нориць

122.

Яке ускладнення не зустрічається при неспецифічному виразковому коліті?

Біль в животі

Перфорація стінки кишки

Кровотеча

Ураження суглобів

E. *

Поява нориць з суміжними органами

123.

Який з перерахованих рентгенологічних симптомів не характерний для неспецифічного виразкового коліту?

Ригідність стінок кишки

Згладження гаустрації кишки аж до повної її втрати, поява симптому «шланга»

Нерівномірна зазубреність, фестончастість контурів кишки

Сегментарність ураження, чітка обмеженість уражених і неуражених ділянок кишки

E. *

Незмінені складки слизової оболонки

124.

Який відділ кишечника переважно вражається при неспецифічному виразковому коліті?

Поперечна ободова кишка

Клубова кишка

Сліпа кишка

D. *

Сигмоподібна ободова кишка

Низхідна ободова кишка

125.

Для якого захворювання характерний синдром недостатнього спорожнення кишечника?

A. *

Хронічний коліт

Хронічний ентероколіт

Хронічний панкреатит

Виразковий коліт

Хвороба Крона

126.

При дивертикулах тонкої кишки рентгенологічними ознаками дивертикуліту є:

Дефект наповнення в кишці на рівні розташування дивертикулу

Великі розміри дивертикулу

C. *

Порушення спорожнення дивертикулу з наявністю в його порожнині рівня рідини, слизу, нечіткі контури

Потовщення, деформація складок слизової оболонки на рівні розташування дивертикулу

Спазми в прилеглих до дивертикулу відділах кишки

127.

Дивертикули в дванадцятипалій кишці частіше локалізуються:

В цибулині

В горизонтальній частині

У висхідній частині

В низхідній частині по латеральному контуру

E. *

В низхідній частині по медіальному контуру

128.

Для виразки цибулини дванадцятипалої кишки не характерна поява ускладнень у вигляді:

Рубцевої деформації

B. *

Малігнізації

Кровотечі

Пенетрації

Перфорації

129.

При диференціальній діагностиці дивертикулу дванадцятипалої кишки і пенетруючої виразки на користь дивертикулу свідчать всі перераховані рентгенологічні симптоми, окрім:

Збільшення розмірів випинання при більш тугому заповненні контрастною речовиною

B. *

Неправильна витягнута форма випинання, нечіткість його контурів

Чіткі, рівні контури випинання

Збереження еластичності стінок випинання

Здатність випинання активно скорочуватися

130.

Для виразок цибулини дванадцятипалої кишки не характерні:

Великі розміри запального валу

Малі розміри порожнини виразки

C. *

Великі розміри порожнини виразки

Гіпермотильність, спазми

Гіперсекреція

131.

Рентгенологічними ознаками «гострої виразки» цибулини дванадцятипалої кишки є всі перераховані, окрім одного:

Запальний вал

Порожнина виразки на рельєфі або на контурі

C. *

Рубцева деформація цибулини

Функціональні порушення за гіпертонічним типом

Циркулярний спазм на рівні виразки

132.

Виразки дванадцятипалої кишки найбільш часто локалізуються:

Всі відповіді правильні

В горизонтальній частині кишки

У висхідній частині кишки

В постбульбарному відділі

E. *

В цибулині

133.

Яке дослідження завжди підтверджує існування виразки, що кровоточить?

Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини

Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

Фракційне дослідження секреції

Звичайне рентгенологічне дослідження шлунку і дванадцятипалої кишки з барієвою суспензією

E. *

Виявлення прихованої крові в калі

134.

При якому ускладненні виразкової хвороби виникає напруження передньої черевної стінки?

Малігнізація

Кровотеча

Перивісцерит

D. *

Перфорація

Пенетрація

135.

Серед вад і аномалій розвитку дванадцятипалої кишки рідше зустрічаються:

Інверсія кишки

Подовження і надмірна рухливість кишки або її частини

Мегабульбус і мегадуоденум

Атрезії кишки

E. *

Подвоєння дванадцятипалої кишки

136.

Самою інформативною рентгенологічною методикою діагностики хронічного коліту є:

Іригоскопія в умовах штучної гіпотонії

Ангіографічне дослідження (контрастування верхньої або нижньої «брижових артерій»)

Парієтографія товстої кишки

Ретроградне туге заповнення товстої кишки барієвою суспензією

E. *

Дослідження рельєфу слизової оболонки після спорожнення від барієвої суспензії

137.

Товщина стінки товстої кишки рентгенологічно може бути вивчена з допомогою:

Всі відповіді невірні

При подвійному контрастуванні після спорожнення від барієвої суспензії

Дослідження кишки в умовах пневмоперитонеуму

При ретороградному заповненні кишки барієвою суспензією

E. *

Парієтографії товстої кишки

138.

Для виявлення морфологічних змін товстої кишки найбільш ефективна:

Оглядова рентгенографія

Пероральне дослідження товстої кишки з барієвою суспензією

Іригографія (туге заповнення)

Іригоскопія (туге заповнення)

E. *

Іригоскопія (туге заповнення, дослідження рельєфу слизової оболонки і подвійне контрастування)

139.

Повне спорожнення тонкої кишки від прийнятої перорально барієвої суспензії при нормальній її функції наступає:

Через 22-24 години

Через 15-17 годин

Через 5-6 годин

Через 10-12 годин

E. *

Через 7-8 годин

140.

Для декомпенсованого стенозу виходу з шлунку характерна перистальтика:

Осьова

Парадоксальна

Не змінена

D. *

Ослаблена

Посилена

141.

Для компенсованого стенозу виходу з шлунку характерна перистальтика:

Хвильова

Парадоксальна

Не змінена

Ослаблена

E. *

Посилена

142.

Самим інформативним променевим методом для диференціації пухлини кишки є:

Допплерографія

⇐ Предыдущая 51 52 53 54 555657 58 59 60 Следующая ⇒