|
|||
Назва наукового напрямку (модуля): 17 страница | |||
757. | Пухлина ниркової миски, яка часто виразкується та викликає гематурію називається:
| ||
A. | Муцинозна аденома
| ||
B. | Аденома на ніжці
| ||
C. | Базальноцитарна папілома
| ||
D. | Аденокарцинома
| ||
| |||
E. * | Перехідноклітинна папілома
| ||
758. | Розвиток плоскоклітинного раку ниркової миски виникає:
| ||
A. | Самостійно
| ||
B. | Опосередковано
| ||
C. | З осередків регенерації
| ||
D. | Імплантаційно
| ||
E. * | З осередків лейкоплакії
| ||
759. | Рак миски в нирках виникає:
| ||
A. | Самостійно
| ||
B. | Опосередковано
| ||
C. | З осередків гіалінозу
| ||
D. | З осередків регенерації
| ||
E. * | З осередків метаплазії епітелію
| ||
760. | До особливостей раку ниркової миски відносять метастазування імплантаційним шляхом в:
| ||
A. | Печінку
| ||
B. | Діафрагму
| ||
C. | Селезінку
| ||
D. | Підшлункову залозу
| ||
E. * | Сечовід та сечовий міхур
| ||
761. | Морфологічною основою синдрому хронічної ниркової недостатності є:
| ||
A. | Гідронефроз
| ||
B. | Нефроз
| ||
C. | Нефрит
| ||
D. | Гіаліноз
| ||
E. * | Нефросклероз
| ||
762. | Найбільш яскравим проявом хронічної ниркової недостатності є:
| ||
A. | Гідроторакс
| ||
B. | Судинний гіаліноз
| ||
C. | Набряки
| ||
D. | Анурія
| ||
E. * | Уремія
| ||
763. | Виникнення уремії пояснюється:
| ||
A. | Склерозом клубочків
| ||
B. | Гіалінозом клубочків
| ||
C. | Нефролітіазом
| ||
D. | Некрозом епітелію ниркових канальців
| ||
E. * | Затримкою в організмі азотистих шлаків, ацидозом, порушенням електролітного балансу
| ||
764. | На шкірі при уремії виявляються:
| ||
A. | Ділянки гіперпігментації
| ||
B. | Лейкоплакія
| ||
C. | Лейкодерма
| ||
D. | Фурункули
| ||
E. * | Крововиливи та висипи
| ||
765. | В печінці при уремії виникає:
| ||
A. | Вуглеводна дистрофія
| ||
B. | Білкова дистрофія
| ||
| |||
C. | Мінеральна дистрофія
| ||
D. | Цироз
| ||
E. * | Жирова дистрофія
| ||
766. | Нерідко при уремії в серці знаходять:
| ||
A. | Гідроперикард
| ||
B. | Гемоперикард
| ||
C. | Гнійний перикардит
| ||
D. | Інфаркт
| ||
E. * | Фібринозний перикардит
| ||
767. | Ущільнення та деформація нирки внаслідок розростання сполучної тканини називають:
| ||
A. | Нефрозом
| ||
B. | Нефритом
| ||
C. | Нефроптозом
| ||
D. | Гломерулонефритом
| ||
E. * | Нефросклерозом
| ||
768. | При гіпертонічній хворобі в нирках виникає:
| ||
A. | Атеросклеротичний нефросклероз
| ||
B. | Капілярний нефросклероз
| ||
C. | Гіпертонічний нефроцироз
| ||
D. | Гіпертонічний нефрофіброз
| ||
E. * | Артеріолосклеротичний нефросклероз
| ||
769. | Дрібнозернистий характер зморщування нирки зустрічається при:
| ||
A. | Атеросклерозі
| ||
B. | Амілоїдозі
| ||
C. | Пієлонефриті
| ||
D. | Нефролітіазі
| ||
E. * | Гіпертонічній хворобі
| ||
770. | Великогорбистий характер зморщування нирки спостерігається при:
| ||
A. | Гіпертонічній хворобі
| ||
B. | Доброякісних пухлинах
| ||
C. | Злоякісних пухлинах
| ||
D. | Атеросклерозі
| ||
E. * | Пієлонефриті
| ||
771. | Розвиток полікістозу нирок пов’язують з:
| ||
A. | Порушенням бластогенезу
| ||
B. | Гаметопатіями
| ||
C. | Хромосомними мутаціями
| ||
D. | Впливом іонізуючого опромінення
| ||
E. * | Порушенням ембріогенезу
| ||
772. | При полікістозі в нирках утворюються:
| ||
A. | Інкреторні кісти
| ||
B. | Клубочкові кісти
| ||
C. | Трабекулярні, ацинарні, нодозні кісти
| ||
D. | Фолікулярні кісти
| ||
E. * | Гломерулярні, тубулярні, екскреторні кісти
| ||
773. | Досить часто полікістоз нирок сполучається з:
| ||
| |||
A. | Полікістозом селезінки
| ||
B. | Кістами брижейки
| ||
C. | Кістами наднирників
| ||
D. | Кістами головного мозку
| ||
E. * | Полікістозом печінки, яєчників
| ||
774. | Нефролітіаз – це хвороба з хронічним перебігом при якій в нирках:
| ||
A. | Утворюються множинні кісти
| ||
B. | Утворюються ділянки гіалінозу
| ||
C. | Утворюються ділянки звапнення
| ||
D. | Утворюються ділянки некрозу
| ||
E. * | Утворюються камені різної форми і будови
| ||
775. | Порушення відтоку сечі з чашечки називають:
| ||
A. | Пієлоектазія
| ||
B. | Гідронефроз
| ||
C. | Уретронефроз
| ||
D. | Уростаз
| ||
E. * | Гідрокалікоз
| ||
776. | Порушення відтоку сечі каменем із ниркової миски призводить до:
| ||
A. | Пієлонефрозу
| ||
B. | Піонефрозу
| ||
C. | Пієліту
| ||
D. | Анурії
| ||
E. * | Пієлоектазії
| ||
777. | Інтерстиціальним нефритом називають запалення:
| ||
A. | Переважно мисок
| ||
B. | Переважно чашечок
| ||
C. | Переважно клубочків
| ||
D. | Переважно канальців
| ||
E. * | Переважно проміжної тканини нирок з залученням в патологічний процес всього нефрону
| ||
778. | Серед збудників пієлонефриту переважне значення надають:
| ||
A. | Стрептококу
| ||
B. | Стафілококу
| ||
C. | Протею
| ||
D. | Вірусам
| ||
E. * | Кишковій паличці
| ||
779. | Розвиток пієлонефриту залежить не тільки від проникнення інфекційного збудника в нирки, але й від:
| ||
A. | Віку
| ||
B. | Статі
| ||
C. | Часу виникнення
| ||
D. | Стану сечовидільної функції
| ||
E. * | Реактивності організму
| ||
780. | До місцевих причин розвитку пієлонефриту відносять:
| ||
A. | Порушення кровопостачання в нирках
| ||
B. | Зміни фізико-хімічного складу сечі
| ||
C. | Порушення обміну мінералів
| ||
| |||
D. | Порушення лімфовідтоку
| ||
E. * | Порушення відтоку сечі
| ||
781. | Для гострого пієлонефриту характерні:
| ||
A. | Продуктивні зміни
| ||
B. | Проліферативні зміни
| ||
C. | Ексудативно-склеротичні зміни
| ||
D. | Некротично-фіброзні зміни
| ||
E. * | Ексудативно-некротичні зміни
| ||
782. | Для хронічного пієлонефриту характерно:
| ||
A. | Одноманітність змін: наявність ексудативних процесів
| ||
B. | Наявність продуктивного запалення
| ||
C. | Наявність специфічного запалення
| ||
D. | Наявність хронічних альтеративних змін
| ||
E. * | Пістрявість змін: наявність склеротичних і ексудативно-некротичних процесів
| ||
783. | При хронічному пієлонефриті зміна гістологічної будови нирки називається:
| ||
A. | Ембріональна нирка
| ||
B. | Кістозноподібна нирка
| ||
C. | Кріброзна нирка
| ||
D. | Фолікулярна нирка
| ||
E. * | Щитовидна нирка
| ||
784. | При гострому пієлонефриті нирки:
| ||
A. | Зменшені, горбисті, анемічні
| ||
B. | Збільшені, горбисті, анемічні
| ||
C. | Зменшені, набряклі, повнокровні
| ||
D. | Зменшені, набряклі, анемічні
| ||
E. * | Збільшені, набряклі, повнокровні
| ||
785. | При хронічному пієлонефриті розміри нирок різні, поверхня їх:
| ||
A. | Гладенька
| ||
B. | Дрібнобугриста
| ||
C. | Шорстка
| ||
D. | Тьмяна
| ||
E. * | Велико бугриста
| ||
786. | При хронічному пієлонефриті ниркові миски:
| ||
A. | Нерозширені, стінки їх місцями потовщені
| ||
B. | Незначно розширені, стінки їх тонкі, сірого кольору
| ||
C. | Розширені, стінки їх звичної будови, рожевого кольору
| ||
D. | Не змінені
| ||
E. * | Розширені, стінки їх потовщені, білуватого кольору
| ||
787. | Для пієлонефротично зморщеної нирки характерно:
| ||
A. | Нерівномірні зморщення
| ||
B. | Осередкове зморщення
| ||
C. | Поверхневе зморщення
| ||
D. | Глибоке зморщення
| ||
E. * | Рівномірне рубцеве зморщення нирок
| ||
788. | Для пієлонефротично зморщеної нирки характерно:
| ||
A. | Утворення рубців на капсулі
| ||
| |||
B. | Утворення фібринозних нашарувань на капсулі
| ||
C. | Утворення гіалінозу на капсулі
| ||
D. | Гнійні нашарування на капсулі
| ||
E. * | Утворення щільних спайок між нирковою тканиною та капсулою
| ||
789. | Ускладненням гострого пієлонефриту є прогресування гнійного процесу, злиття абсцесів і утворення:
| ||
A. | Фурункула
| ||
B. | Флегмони
| ||
C. | Емпієми
| ||
D. | Гангрени
| ||
E. * | Карбункула
| ||
790. | Ускладненням гострого пієлонефриту є з’єднання гнійних порожнин з мискою яке називають:
| ||
A. | Паранефрозом
| ||
B. | Перинефритом
| ||
C. | Паранефритом
| ||
D. | Гідронерозом
| ||
E. * | Піонефрозом
| ||
791. | Причина смерті хворих на гострий пієлонефрит:
| ||
A. | Нефросклероз
| ||
B. | Амілоїдоз
| ||
C. | Гіаліноз
| ||
D. | Гідронефроз
| ||
E. * | Піонефроз
| ||
792. | Крововиливи в головному мозку при хронічному пієлонефриті виникають внаслідок:
| ||
A. | Нефрогенної атеросклеротичної гіпертонії
| ||
B. | Нефротичної дистонії
| ||
C. | есенціальної артеріальної гіпертензії
| ||
D. | Церебрального атеросклерозу
| ||
E. * | Нефрогенної артеріальної гіпертензії
| ||
793. | Інфаркт міокарда при хронічному пієлонефриті виникає внаслідок:
| ||
A. | Нефрогенної атеросклеротичної гіпертонії
| ||
B. | Нефротичної дистонії
| ||
C. | Артеріальної гіпертензії
| ||
D. | Уремії
| ||
E. * | Нефрогенної артеріальної гіпертензії
| ||
794. | Гостра ниркова недостатність морфологічно ототожнюється з:
| ||
A. | Нефротичним некрозом
| ||
B. | Ексудативним нефрозом
| ||
C. | Продуктивно-некротичним нефрозом
| ||
D. | Дифузним нефросклерозом
| ||
E. * | Некротичним нефрозом
| ||
795. | Зовнішній вигляд нирок у хворих при гострій нирковій недостатності:
| ||
A. | Нирки зменшені, набряклі
| ||
B. | Нирки збільшені незначно, капсула знімається важко
| ||
C. | Нирки зменшені, поверхня горбиста, капсула знімається важко
| ||
D. | Нирки збільшені, „сального” вигляду
| ||
| |||
E. * | Нирки збільшені, набряклі, фіброзна капсула легко знімається
| ||
796. | При гострій нирковій недостатності морфологічні зміни в нирках у вигляді масивних відкладань солей кальцію в некротизованих ділянках характерні для:
| ||
A. | Переливання несумісної крові
| ||
B. | Отруєнні антифризом
| ||
C. | Отруєнні чадним газом
| ||
D. | Гіперпаратиреозу
| ||
E. * | Отруєння сулемою
| ||
797. | Для нефротичного синдрому властиві:
| ||
A. | Гематурія, диспротеїнемія, набряки
| ||
B. | Лейкоцитурія, диспротеїнемія, набряки
| ||
C. | Диспротеїнемія, гіперліпідурія, набряки
| ||
D. | Лейкоцитурія, артеріальна гіпертензія, гематурія
| ||
E. * | Протеїнурія, диспротеїнемія, гіперліпідемія, набряки
| ||
798. | Ускладненням як гострого так і під гострого гломерулонефрита є:
| ||
A. | Підгостра ниркова недостатність
| ||
B. | Гостро-підгостра ниркова недостатність
| ||
C. | Хронічна ниркова недостатність
| ||
D. | Амілоїдоз нирок
| ||
E. * | Гостра ниркова недостатність
| ||
799. | Гломерулонефрит – це захворювання:
| ||
A. | Алергічного походження
| ||
B. | Інфекційного походження
| ||
C. | Вродженого походження
| ||
D. | Токсичного генезу
| ||
E. * | Інфекційно-алергічного походження
| ||
800. | Серед можливих збудників гломерулонефриту основне місце займає:
| ||
A. | Стафілокок
| ||
B. | Пневмокок
| ||
C. | Гриби
| ||
D. | Кишкова паличка
| ||
E. * | B-гемолітичний стрептокок
| ||
801. | В патогенезі гломерулонефриту значне місце займає:
| ||
A. | Реінфекція
| ||
B. | Токсичність мікробів
| ||
C. | Наявність в анамнезі запальних захворювань нирок
| ||
D. | Суперінфекція
| ||
E. * | Сенсибілізація організму
| ||
802. | Патогенетичну основу гломерулонефриту складають:
| ||
A. | Ексудативні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків
| ||
B. | Некротичні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків
| ||
C. | Ексудативно-некротичні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків
| ||
D. | Проліферативні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків
| ||
E. * | Імунні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків
| ||
803. | Гломерулонефрит, для якого характерний розвиток патологічного процесу в судинному клубочку називається:
| ||
A. | Екстракапілярним
| ||
| |||
B. | Перикапілярним
| ||
C. | Мембранозним
| ||
D. | Стромально-судинним
| ||
E. * | Інтракапілярним
| ||
804. | Нирки при гострому гломерулонефриті:
| ||
A. | Зменшені, без набряку
| ||
B. | Зменшені, набряклі
| ||
C. | Збільшені, без набряку
| ||
D. | Зменшені, дрібногорбисті
| ||
E. * | Збільшені, набряклі
| ||
805. | Нирка при гострому гломерулонефриті називається:
| ||
A. | Велика сальна
| ||
B. | Велика біла
| ||
C. | Велика червона
| ||
D.
|
|||
|